ДіагностикаUnio pictorum

Діагностика Unio pictorum (Linnaeus, 1758)

У цьому розділі головна увага приділена особливостям диференціації Unio pictorum і Unio tumidus. Проведена нами ревізія фондової колекциії Unionidae ДПМ НАНУ показала, що найбільша кількість помилкових визначень перлівниць викликана значною конхологічною подібністю, яку демонструють окремі представники цих двох видів.

У більшості проаналізованих нами ключів для визначення розповсюджених у Східній і Центральній Європі видів перлівниць підкреслюється видовжена форма мушлі U. pictorum, яку характеризують як видовжено-еліптичну [Жадин, 1952], вузько-яйцеподібну [Glöer, Meier-Brook, 1998], язикоподібну або видовжено-клиноподібну [Стадниченко, 1984]. При цьому верхній і нижній край мушлі нерідко проходять паралельно або майже паралельно [Жадин, 1952; Glöer, Meier-Brook, 1998; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993]. Такій типовій формі мушлі U. pictorum зазвичай протиставляється клиноподібна мушля U. tumidus.

Однак форма мушлі підлягає значній внутрішньовидовій мінливості як в U. pictorum [Гураль, Гураль-Сверлова, 2008, рис. 2], так і в U. tumidus [Гураль, Гураль-Сверлова, 2008, рис. 3; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993, rys. 41], що призводить до помітного згладжування описаних вище міжвидових відмінностей. Так, у фондовій колекції ДПМ НАНУ є екземпляри U. pictorum з відносно короткими або виражено клиноподібними стулками, які більше нагадують U. tumidus.

Стулки Unio pictorum типової (A, B) та нетипової форми (C, D)

Стулки Unio pictorum типової (A, B) та нетипової форми (C, D). Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B72, B – B91, C – B81, D – B585.

У забарвленні мушель U. pictorum, дійсно, часто наявні жовтуваті тони [Старобогатов, 1977; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993], особливо це стосується мушель молодих особин. Проте загалом забарвлення мушель цього виду перлівницевих є досить мінливим, у фондовій колекції ДПН НАНУ є стулки U. pictorum із зеленкуватою, сірувато-коричневою, темно-бурою і навіть червонувато-коричневою поверхнею.

Мінливість забарвлення мушель Unio pictorum

Мінливість забарвлення мушель Unio pictorum. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B91, B – B102, C – B90, D – B623, E – B608, F – B675.

Важливе діагностичне значення у проаналізованих нами ключах надають характеру верхівкової скульптури U. pictorum, утвореної окремими горбочками (рядами горбочків) [Стадниченко, 1984; Старобогатов, 1977; Старобогатов и др., 2004; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993] – на відміну від виразної W-подібної скульптури в U. tumidus, а також від слабше виражених зігнутих валиків у Batavusiana crassa (див. розділ щодо діагностики цього виду).

Проте на практиці верхівкова скульптура U. pictorum виявляється дуже мінливою – від поодиноко розташованих невеликих горбочків до зігнутих валиків, які більше нагадують верхівкову скульптуру U. tumidus. Між- і внутрішньопопуляційну мінливість верхівкової скульптури U. pictorum демонструють, зокрема, фотографії фондових матеріалів ДПМ НАНУ.

Мінливість верхівкової скульптури Unio pictorum: A – окремі невеликі горбочки; B – горбочки та майже прямі валики; C – зігнуті валики

Мінливість верхівкової скульптури Unio pictorum: A – окремі невеликі горбочки; B – горбочки та майже прямі валики; C – зігнуті валики. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B90, B – B185, C – B70.

Для діагностики U. pictorum нерідко пропонують використовувати відносні розміри заднього кардинального зуба в лівій стулці [Старобогатов, 1977; Старобогатов и др., 2004; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993]. Я.І.Старобогатов радить розглядати кардинальні зуби лівої стулки з боку верхівки: в U. pictorum задній зуб закінчується на тому самому рівні, що й передній, а в U. tumidus виступає помітно далі, ніж передній кардинальний зуб [Старобогатов, 1977; Старобогатов и др., 2004].

За нашими спостереженнями, задній кардинальний зуб у лівій стулці U. pictorum, дійсно, найчастіше не вище переднього. Однак ця ознака все ж таки підлягає деякій внутрішньо- та міжпопуляційній мінливості, що в окремих випадках може призвести до помилкового визначення. Це наочно ілюструє порівняння фондових матеріалів ДПН НАНУ. Також задній кардинальний зуб не завжди можна назвати маленьким, із загостреним кінцем [Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993].

Мінливість кардинальних зубів лівої стулки в Unio pictorum

Мінливість кардинальних зубів лівої стулки в Unio pictorum. Цифрами позначено: 1 – задній кардинальний зуб; 2 – передній кардинальний зуб; 3 – зрослі кардинальні зуби. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B588, B – B90, C – B194, D – B186, E, F – B106.

При визначенні мушель U. pictorum (аналогічно до інших видів перлівниць) бажано звертати увагу на будову кардинальних зубів в обох стулках. Більш того, кількість, розташування, форма кардинальних зубів у правій стулці часто виявляються надійнішою діагностичною ознакою [Васільєва, 2011; Гураль, Гураль-Сверлова, 2008; Стадниченко, 1984; Янович, Васильева, 2010; Янович та ін., 2010б]. Аналіз літературних даних і фондових матеріалів ДПМ НАНУ дозволив нам так сформулювати особливості будови кардинальних зубів правої стулки в U. pictorum [Гураль, Гураль-Сверлова, 2008]: додатковий (верхній) зуб завжди добре розвинутий, має форму довгого гребеня, основний (нижній) зуб – також у формі довгого та відносно тонкого гребеня, який проходить паралельно або майже паралельно до спинного (верхнього) краю стулки. В U. tumidus додатковий зуб редукований [Стадниченко, 1984], часто зовсім непомітний або помітний у вигляді невеликого напливу (низької складочки) переважно над передньою частиною основного зуба. У Batavusiana crassa додатковий зуб короткий, але зазвичай добре помітний [Гураль, Гураль-Сверлова, 2008], за спостереженнями житомирських малакологів, іноді може бути відсутнім [Янович, Васильева, 2010; Янович та ін., 2010б]. А основний кардинальний зуб, по-перше, значно масивніший (товстіший) і коротший, ніж у U. pictorum, по-друге, розташований під значним кутом до верхнього (спинного) краю стулки (як й кардинальні зуби лівої стулки).

>Кардинальні зуби правої стулки в різних видів перлівниць: Unio pictorum (A, B), Unio tumidus (C, D), Batavusiana crassa (E, F)

Кардинальні зуби правої стулки в різних видів перлівниць: Unio pictorum (A, B), Unio tumidus (C, D), Batavusiana crassa (E, F). Цифрами позначено: 1 – додатковий кардинальний зуб, 2 – основний кардинальний зуб. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B183, B – B188, C – B192, D – B510, E – B145, F – B157.



Розмірна характеристика виду
Unio pictorum (Linnaeus, 1758)

Максимальна довжина мушлі за даними різних авторів

[Жадин, 1952]
[Стадниченко, 1984]
[Glöer, Meier-Brook, 1998]