Історія формування малакологічного фонду
Державного природознавчого музею НАН України

1885 р. можна з повним правом вважати роком заснування сучасного малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України. І це незважаючи на те, що до 1880 р. у музеї вже було зібрано 1251 екз. 88 видів молюсків. Саме у 1885 р. відомий польський дослідник м’якунів Й. Бонковський (1848-1887) розпочав наукове опрацювання малакологічної колекції музею, суттєво збагативши її власними зборами з території Галичини (захід України та прилеглі р-ни Польщі). Саме матеріали, зібрані або визначені Й. Бонковським, до цього часу залишаються "ядром" малакологічного фонду ДПМ. Вони описані у випущеному в 1891 р. каталозі тогочасної малакологічної колекції музею.

Після Й. Бонковського малакологічна колекція музею (як основний, так і науково-допоміжний фонд) поповнювалася іншими дослідниками. Досить велика кількість матеріалів була зібрана А. Січем на початку XX ст. Проте місця його зборів практично дублюють колекцію Й. Бонковського: околиці м. Львова, кілька пунктів у межах Івано-Франківської обл., Татри у Польщі.

У 1940 р. до науково-допоміжного фонду музею була також передана колекція молюсків з музею Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Крім матеріалів із заходу України, в ній представлено багато екзотичних (переважно морських) молюсків, на жаль, часто без наведення місць збору або зовсім без етикеток, що не дозволяє перевести їх до основного фонду.

Загалом процес поповнення малакологічного фонду ДПМ протягом тривалого часу носив швидше випадковий, ніж цілеспрямований характер. Це ж стосується наукового опрацювання матеріалів. Лише у 1998-2002 рр. було проведено переінвентаризацію і наукову ревізію колекції наземних молюсків основного фонду. До кінця 2005 р. подібна робота була завершена в інших підрозділах малакологічного фонду. Результатом цієї роботи стало опублікування каталогів наземних молюсків (2004 р.) і повного каталогу малакологічного фонду ДПМ (2012 р.).

Починаючи з 1998 р., колекції черевоногих наземних, черевоногих водних і двостулкових молюсків почали активно поповнюватися новими матеріалами з різних регіонів України. Особливо великі обсяги матеріалу надійшли з Криму, Донецької височини та прилеглих до неї територій. Це було пов’язано передусім з багаторічними дослідженнями наземної малакофауни степової зони України.

У 1998-2011 рр. до малакологічного фонду ДПМ надійшли матеріали, зібрані співробітниками музею та інших наукових і навчальних установ. Найбільший внесок у формування колекції наземних молюсків, крім працівників лабораторії малакології ДПМ, зробили в цей період к.б.н. С. С. Крамаренко (Миколаївський державний аграрний університет), к.б.н. В. В. Мартинов (Донецький національний університет), к.б.н. І. О. Балашов (Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена). У 2004 р. С. С. Крамаренко передав до музею частину своєї колекції черепашок наземних молюсків з роду Brephulopsis, зібраної та опрацьованої під час підготовки кандидатської дисертації та подальшої наукової роботи. Передані матеріали демонструють значну внутрішньовидову конхологічну мінливість B. cylindrica, B. bidens, а також мінливість конхологічних ознак у зоні гібридизації цих видів. У 2006 р. до музею поступили досить великі підбірки наземних молюсків Черкаської та Полтавської областей від І. О. Балашова. У 2005-2011 рр. В. В. Мартинов передав до музею значну кількість матеріалів, переважно з південної та південно-східної частини України. Дані матеріали були зібрані ним особисто, а також іншими співробітниками та студентами Донецького національного університету.

Станом на 1.01.2012 р. в основному фонді ДПМ зберігалася 5 371 одиниця зберігання (вибірка) наземних, прісноводних і морських молюсків, які належали до 377 видів, загалом понад 95 тисяч екземплярів. Серед них – типові матеріали (голотипи та паратипи) Chondrula tridens martynovi Gural-Sverlova et Gural, 2010, Brephulopsis konovalovae Gural-Sverlova et Gural, 2010, Helicopsis subfilimargo Gural-Sverlova, 2010, H. martynovi Gural-Sverlova, 2010, H. luganica Gural-Sverlova, 2010. Детальніший опис малакологічних колекцій та історії їх формування див. у каталозі малакологічного фонду ДПМ.

У 2012 р. до музею було передано збори наземних молюсків Хмельницької обл. (Г.О. Романов, м. Хмельницький), наземних молюсків Полтавської обл. (Т.Г. Стойко, Пензенський державний університет), наземних і прісноводних молюсків Донецької обл. (Є.Г. Тимошенко, м. Світлодарськ). Серед зборів, переданих Є.Г. Тимошенко, була вибірка Oxychilus koutaisanus mingrelicus, не відомого раніше для території України (детальніше див. журнал "Ruthenica", 2012 р., т. 22, № 2, стор. 135-140). Загалом протягом року до основного фонду було передано 248 одиниць зберігання молюсків.

У 2013 р. до основного фонду було передано загалом 120 одиниць зберігання (вибірок), серед яких були власні збори співробітників лабораторії малакології музею зі Львівської, Хмельницької, Чернівецької областей. Деякі збори наземних молюсків з Грузії, Краснодарського краю Росії, Албанії, Греції, прісноводних молюсків з Шацького Поозер’я (північ Волинської обл.) і Болгарії передав до малакологічного фонду старший науковий співробітник ДПМ НАНУ Р.Й. Годунько. А інший працівник нашої установи – А.П. Мамчур передав на зберігання черепашку морського молюска Nacella polaris, зібрану в Антарктиді І.В. Диким (Львівський державний університет). Таким чином, малакологічна колекція музею поповнилася не лише новим видом і родом, а навіть новою для неї родиною Nacellidae.

Не надто великі, але надзвичайно цікаві збори наземних молюсків з Криму передав нам І.О. Балашов (Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена, м. Київ), поповнивши малакологічний фонд музею деякими раніше відсутніми у ньому таксонами: Oxychilus kobelti (вид, занесений до Червоної книги України), Truncatellina claustralis (рідкісний вид, дуже спорадично розповсюджений на території України), Vertigo moulinsiana (лише нещодавно зареєстрований на території України), Chondrula clienta caucasica. Той самий науковець люб’язно передав до музею вибірку Helicopsis striata з Харківської області, черепашки прісноводних молюсків з різних частин України. Деякі збори наземних і прісноводних молюсків Рівненської області передав нам Р.О. Журавчак (Рівненський природний заповідник).

У 2014 р. до малакологічного фонду музею надійшло 135 одиниць зберігання (вибірок), серед яких найбільший інтерес мають збори наземних молюсків з Грузії (О.В. Мартинов, Донецький національний університет) і Виноградівського р-ну Закарпатської області (В.М. Глеба, смт Королево). За останніми зборами готуються до друку 2 наукові публікації. Збори з Грузії дозволили поповнити малакологічний фонд музею такими новими для нього видами: Serrulina serrulata, Euxinastra hamata, Elia derasa, Filosa filosa, Quadriplicata subaggesta, Mentissoidea rupicola litotes (родина Clausiliidae), Caucasicola raddei (родина Enidae), Circassina sp., Hesseola solidior (родина Hygromiidae), Caucasotachea calligera, Helix buchi (родина Helicidae).

На кінець 2014 р. в основній частині малакологічного фонду музею знаходилися 5874 одиниці зберігання (вибірки), серед яких 3577 належали наземним черевоногим молюскам, 1484 водним черевоногим молюскам, 813 двостулковим молюскам.

У 2015 р. до малакологічного фонду надійшло 172 одиниці зберігання молюсків, серед яких 159 вибірок належали наземним молюскам. Серед переданих матеріалів можна відзначити збори В.М. Глеби з весняних наносів р. Тиса (Виноградівський р-н Закарпатської обл.) та О.Е. Орел із Краснодарського краю Росії. Завдяки власним зборам працівників лабораторії малакології вдалося вперше задокументувати знахідку антропохорного для України виду Cepaea hortensis у Закарпатській області (м. Ужгород). При цьому вперше на території України були знайдені молюски з рожевими черепашками.

У 2016 р. основний фонд музею поповнився 208 одиницями зберігання (вибірками). Головним надходженням року з повним правом можна вважати збори наземних молюсків з Вірменії, здійснені в 2015-2016 рр. А.Л.Аміряном і Н.В.Гураль-Сверловою. Це дозволило поповнити малакологічний фонд музею новими для нього видами: Pupilla bipapulata, P. inops, P. kyrostriata, Gibbulinopsis signata (родина Pupillidae), Akramovskiella schuschaensis, Ljdmilena sieversi, Pseudochondrula tetrodon, Georginapaeus hohenackeri, Improvisa pupoides (родина Enidae), Scrobifera taurica, Mucronaria duboisi (родина Clausiliidae), Vitrea contortula, Eopolita derbentina, Oxychilus subeffusus, O. cf. filicum (родина Zonitidae), Levantina escheriana (родина Helicidae), Kalitinaia crenimargo, Stenomphalia selecta, S. pisiformis (родина Hygromiidae). І.О.Балашов (Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена, м. Київ) передав до музею декілька черепашок Pupilla pratensis зі Львівської області, а Є.В.Шиков – 3 паратипи Oxyloma sarsii tulomica.

На даний час колекція наземних молюсків ДПМ досить добре висвітлює особливості географічного розповсюдження багатьох видів на території України, інші підрозділи малакологічного фонду залишаються зорієнтованими переважно на західний регіон України. Порівняно недавно підрозділи "Черевоногі водні" та "Двостулкові" почали цілеспрямовано поповнюватися молюсками Чорного і Азовського морів. До кінця ХХ ст. морські молюски знаходилися лише серед матеріалів науково-допоміжного фонду, призначених переважно для експозиційного використання.

Головною метою подальшого комплектування малакологічного фонду ДПМ є якомога повніше відображення систематичної різноманітності наземної, прісноводної та морської малакофауни України, з урахуванням різних форм внутрішньовидової конхологічної мінливості (внутрішньо- і міжпопуляційної, географічної, вікової тощо).

Процес комплектування та наукового опрацювання матеріалів малакологічного фонду відображений у низці наукових публікацій. Крім того, фотографії фондових матеріалів були використані при виготовленні мультимедійних додатків до каталогу малакологічного фонду (2012 р.) і "Визначника наземних молюсків України" (2012 р.).

Серед матеріалів науково-допоміжного фонду виділяється велика підбірка матеріалів експозиційного призначення, призначених для оформлення постійної музейної експозиції, тимчасових виставок тощо. Не зважаючи на значну атрактивність і добру збереженість, ці матеріали часто не мають наукового значення внаслідок відсутності етикеток з місцями та часом збору. Матеріали експозиційного призначення репрезентують наземну, прісноводну та морську малакофауну України та світу.


Етапи формування фонду

друга половина ХІХ ст.

колекція Й.Бонковського

перша половина ХХ ст.

збори А.Січа збори Ю.Полянського молюски з музею НТШ збори В.І.Здуна

кінець ХХ ст. – 2011 р.

збори лабораторії малакології збори С.С.Крамаренка збори В.В.Мартинова збори І.О.Балашова

поступлення 2012 р.

поступлення 2013 р.

поступлення 2014 р.

поступлення 2015 р.

поступлення 2016 р.


Структура фонду

Малакологічний фонд, аналогічно іншим фондам Державного природознавчого музею НАН України, поділяється на основний (науковий) і науково-допоміжний.
Матеріали основного фонду розділені на три підрозділи:
1) Черевоногі наземні
2) Черевоногі водні (включає прісноводних і морських молюсків)
3) Двостулкові (включає прісноводних і морських молюсків)
Серед матеріалів науково-допоміжного фонду відібрана група матеріалів експозиційного призначення, які можуть бути використані для музейного експонування. Тут зібрані наземні, прісноводні, морські молюски України, а також екзотичні види молюсків.
Матеріали науково-допоміжного фонду розділені на 3 основні підрозділи (див. вище), є також невеликий за обсягом матеріалів підрозділ "Головоногі, хітони та лопатоногі".


"Родзинки" колекції

типові матеріали аномалії експозиційні матеріали / екзоти
Історія малакологічного фонду