Helicopsis dejecta (Cristofori et Jan, 1831)

Равлик степовий оманливий
Helicopsis dejecta (Cristofori et Jan, 1831)

Черевоногий (клас Gastropoda) легеневий (підклас Pulmonata) молюск, належить до родини подібних (або несправжніх) равликів (Hygromiidae).

Опис черепашки. У дорослих особин висота черепашки коливається переважно в діапазоні від 6 до 11 мм, ширина (діаметр) черепашки – від 9 до 18 мм. Має 5–6 обертів. Форма і розміри черепашки, відносна ширина пупка досить мінливі (Гураль-Сверлова, 2010, 2012). Загалом форма черепашки коливається від майже зовсім пласкої до низько-дзигоподібної, з відносно високим завитком. Оберти переважно помірно опуклі. Загалом опуклість обертів збільшується у високих форм. Поверхнева скульптура представлена більш або менш розвиненими радіальними зморшками. Ембріональні оберти темніші, рогового кольору, решта – білуваті, з різною кількістю темних спіральних смуг або без них.

Зауваження до діагностики. Попередні дослідники (Лихарев, Раммельмейер, 1952) підкреслювати подібність черепашок цього виду з черепашками Xerolenta obvia (це стосується, звичайно, сильно сплощених черепашок, з відносно широким пупком і менш опуклими обертами). Проте "свіжі" черепашки цих видів (з нестертою поверхнею) можна відрізнити за наявністю (X.obvia) або відсутністю (H.dejecta) регулярних спіральних ліній (помітні при 20–40 кратному збільшенні). На верхній частині останнього оберту в X.obvia густі спіральні лінії можуть бути "замасковані" численними дрібними вм’ятинами, проте зазвичай лишаються добре помітними на його нижній поверхні. Анатомічно ці види легко відрізнити за кількістю стилофорів (два у Xerolenta, чотири в Helicopsis). Надійно відрізнити H.dejecta від інших представників роду Helicopsis можна лише на підставі анатомічних ознак. Зокрема, у Криму та на Причорноморській низовині з цим видом можна сплутати окремі конхологічні форми Helicopsis retowskii зі слабко розвиненою поверхневою скульптурою та згладженою периферією останнього оберту в дорослих особин (Гураль-Сверлова, 2012).

Розповсюдження. Розповсюджений у причорноморських країнах. На території України зустрічається в Криму, а також спорадично по всій степовій зоні поза межами Кримського півострову.

У дещо зміненому вигляді текст взято з видання:
Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Визначник наземних молюсків України. – Львів, 2012. – 216 с.

Цитована література:

1. Гураль-Сверлова Н.В. Обзор наземных моллюсков рода Helicopsis (Hygromiidae) Донецкой возвышенности и прилегающих территорий с описанием новых видов // Ruthenica. – 2010. – Т. 20, № 1. – С. 13-26.
2. Гураль-Сверлова Н.В. Предварительные результаты анатомического исследования моллюсков рода Helicopsis (Hygromiidae) Крыма и Причерноморской низменности // Ruthenica. – 2012. – Т. 22, № 1. – С. 15-34.
3. Лихарев И.М., Раммельмейер Е.С. Наземные моллюски фауны СССР // – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1952. – 512 с. – (Определители по фауне СССР. Т. 43).