Helicopsis subfilimargo Gural-Sverlova, 2010

Равлик степовий псевдокільовий
Helicopsis subfilimargo Gural-Sverlova, 2010

Черевоногий (клас Gastropoda) легеневий (підклас Pulmonata) молюск, належить до родини подібних (або несправжніх) равликів (Hygromiidae).

Опис черепашки. У дорослих особин висота черепашки коливається переважно в діапазоні від 6 до 9 мм, ширина (діаметр) черепашки – від 11 до 18 мм. Має 5–5,5 обертів. Черепашка дуже подібна до черепашки Helicopsis filimargo (Шилейко, 1978), сильно сплощена, з помірно опуклими обертами, широким перспективним пупком, який займає від 1/4 до 1/5 ширини черепашки. По периферії обертів тягнеться чіткий кіль, який у дрібних черепашок залишається добре помітним майже до самого устя, у більших – помітно згладжується на останньому оберті. Перші дефінітивні оберти густо і чітко радіально покреслені, на передостанньому і останньому обертах радіальні зморшки помітно згладжуються. На останньому оберті помітні також невеликі вм’ятини. Ембріональні оберти темніші, рогового кольору, решта – білі, однобарвні, рідше – з тонкою світло-коричневою смугою, яка проходить над периферією обертів (наді швом) та може повністю зникати на останньому оберті.

Можливі помилки у визначенні. Конхологічно вид подібний до Helicopsis filimargo, тому зібрані на півночі Луганської обл. порожні черепашки були спочатку помилково визначені як H.filimargo (Сверлова и др., 2006). Анатомічно H.subfilimargo відрізняється від H.filimargo розширеною (а не звуженою) дистальною частиною пеніса, відсутністю в цій частині поперечних складок, характерних для H.filimargo, а також коротко-конічною (а не довгою циліндричною) папілою.

Розповсюдження. Поки що відомий лише з Біловодського р-ну Луганської обл., де знаходиться типове місцезнаходження цього виду (Гураль-Сверлова, 2010). Ареал H. subfilimargo вимагає уточнення. Не виключено, що цей вид є узкоареальним і вимагає охорони на регіональному (в межах Луганської обл.) або загальнодержавному рівні.

Екологія. Степовий вид, населяє крейдові відслонення.

У дещо зміненому вигляді текст взято з видання:
Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Визначник наземних молюсків України. – Львів, 2012. – 216 с.

Цитована література:

1. Гураль-Сверлова Н.В. Обзор наземных моллюсков рода Helicopsis (Hygromiidae) Донецкой возвышенности и прилегающих территорий с описанием новых видов // Ruthenica. – 2010. – Т. 20, № 1. – С. 13-26.
2. Сверлова Н.В., Мартинов В.В., Мартинов О.В. До вивчення наземної малакофауни (Gastropoda, Pulmonata) південно-східної частини України // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2006. – Вип. 22. – С. 35-46.
3. Шилейко А.А. Наземные моллюски надсемейства Helicoidea. – Л.: Наука, 1978. – 384 с. – (Фауна СССР. Моллюски. Т. 3, вып. 6. Нов. сер. № 117).