Бібліографія: Климишин О.С., Гураль Р.І., Інкін Є.Д. Бази даних музейної інформації // Мат. доп. рег. наук. конф. з проблем музеєзнавства "Музейний предмет: атрибуція, систематизація, евристичні можливості" (Дніпропетровськ, 2012 р.)

Климишин О.С., Гураль Р.І., Інкін Є.Д.

Бази даних музейної інформації

Завданням баз даних (надалі у тексті БД) в первинному вигляді є накопичення, зберігання та подальше забезпечення оперативного доступу до інформації, яка у ній зберігається. Слід відмітити, що під терміном інформація, мається на увазі не лише текстова інформація, але й бінарна (у вигляді зображень, звуків тощо). Зрештою, жодна із загальновживаних на даний час БД не накладають жодних обмежень на тип даних, що у них зберігається [14, 15].

Масова інформатизація всіх галузів життя, знайшла своє відображення і у музейних організаціях. Більш детальніше різні етапи інформатизації та поетапного запровадження новітніх технологій у повсякденне життя музею та про технічні аспекти створення програм такого типу та їх подальшої інтеграції в наявне інформаційне середовище музею, відображені в попередніх публікаціях [2, 4–6, 7, 11–13]. В цій роботі хочемо більш детальніше розглянути особливості створення та подальшого використання спеціалізованих, музейних баз даних музейної інформації (надалі у тексті БДМІ).

Мета створення БДМІ полягає в першу чергу у сприянні здійснення наукової діяльності і також забезпеченні суспільства своєчасною, достовірною, повною інформацією для його ефективного розвитку в соціальній, науковій, технічній, економічній, екологічній та інших сферах. В кінцевому результаті, новостворені інформаційні продукти об'єднуються в єдину систему національних інформаційних ресурсів у сфері науки й техніки з її подальшою інтеграцію в світовий глобальний інформаційний простір.

На сьогодні ідея збереження біорізноманіття посідає одне з перших місць серед біологічних дисциплін. Відбулася заміна концепції охорони генофонду концепцією охорони біорізноманіття [8]. Для природничого музею вона приваблива тим, що основна сфера його діяльності це вивчення таксономічного різноманіття біоти в цілому.

Музейні природничі колекції – важливі джерела наукової інформації. Їхнє зростаюче пізнавальне значення не може бути перебільшеним [17]. Науково опрацьовані та документально систематизовані музейні предмети слід вважати найбільш досконалими інформаційними джерелами регіонального рівня. Однією з основних функцій, які виконують музейні природничі фонди, є фіксація природної різноманітності, особливо різноманіття минулої і сучасної біоти.

В останні роки відбувається розширення соціальних функцій музеїв, що пов'язано зі змінами суспільних потреб. Результати розвитку інформаційних технологій відкривають нові можливості доступу та використання інформації, яка накопичена в музейних установах. Музеї починають відігравати не лише роль установи, що накопичує та зберігає інформацію. Матеріальні предмети музейних фондів та інформація про них набувають цінності не лише для самих музеїв. Зважаючи на соціально-виховну та інформаційну функцію музеїв, постає задача донесення цієї інформації до широкого загалу [2, 3, 10].

Завданнями музейної діяльності, визначеними їх соціальними функціями, тривалий час вважали документування та збереження. У зв'язку зі змінами суспільних потреб, що спостерігаються останніми роками, відбувається розширення соціальних функцій музеїв. Особливо це стосується музеїв природничого профілю. На сьогодні історично усталені вимоги до музеїв, що визначають характер їхньої діяльності в сучасній соціально-культурній ситуації, виконують такі функції: документування, зберігання, науково-дослідна, інформаційна та освітньо-виховна [10].

Інформаційна функція не лише розширює ці сфери завдяки інформаційно-аналітичній роботі, але й значною мірою змінює роль природничих музеїв у суспільстві. При цьому природничі музеї здійснюють як комплектування, облік, зберігання, вивчення та популяризацію природних об'єктів – пам'яток природи у вигляді природничих музейних предметів, або натуралій, так і накопичення, облік, зберігання у вигляді баз даних, наукове опрацювання та поширення інформації про природні об'єкти, процеси та явища.

Реалізація інформаційної функції в процесі науково-фондової, науково-дослідної, експозиційної та інформаційно-аналітичної робіт дозволяє оперувати як інформацією з природничомузейних фондів, так і інформацією, що втрачається через списання частини музейних предметів внаслідок механічних пошкоджень чи руйнування шкідниками, або отримується під час наукових досліджень природних об'єктів, процесів і явищ, які не підлягають традиційній музеєфікації. Через інформаційно-аналітичну роботу реалізуються також такі соціальні функції музеїв як документування, науково-дослідна та інформаційна [2, 4, 16].

Виходячи з вказаного, основним завданням інформаційно-аналітичної роботи природничого музею в сучасних умовах можна вважати отримання нових знань на основі наукового опрацювання результатів польових і лабораторних досліджень та інформаційного потенціалу музейних фондів за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Інформаційно-аналітична робота охоплює формування банку даних музейної інформації шляхом накопичення, редагування та зберігання інформації в БДМІ, організацію обміну інформацією, як і на внутрішньо мережному рівні організації, так і часткове винесення її за межі цієї мережі в вигляді публікації на сторінках власних чи сторонніх веб-ресурсах; тиражування й поширення інформації з використанням різноманітних носіїв (створення різноманітних електронних довідників, визначників, фотогалерей тощо), забезпечення додаткового електронного обліку і контролю фондів. Одне з головних завдань інформаційно-аналітичної роботи музею полягає в створенні інформаційної системи музею, складовими елементами якої є база даних музейної інформації, база знань сформована силами спеціалістів і побудована за принципами функціонування wiki ресурсів, форуми (для спілкування, спільного обговорення питань та обміну інформацією) та різноманітні Інтернет-ресурси, які крім того, що відображають діяльність установи і одночасно ознайомлюють відвідувачів сайту із проектами працівників (наприклад на сайті http://museum.lviv.net цьому присвячені два розділи музейного порталу: "Проекти" і "Бази даних", які загалом налічують шість різних за типом проектів започаткованих і підтримуваних працівниками установи).

Старі колекції дозволяють проводити порівняльний аналіз змін, що сталися у флористичному і фауністичному складі регіону за значний проміжок часу (100 і більше років), а нові збори служать основою сучасного регіонального музейного моніторингу різноманіття біоти, а також змін її складу під впливом антропогенних факторів, природних сукцесійних і демутаційних процесів. Наукові музейні колекції мають виняткове значення для досліджень біорізноманіття на різних рівнях – видовому, популяційному, екосистемному і зонально-регіональному, оскільки значна частина потрібної для цієї мети інформації міститься в музейних предметах [10]. Дослідження різноманіття біоти, поряд із класичною інвентаризацією таксонів, ставить перед науковцями музею і нові задачі, що стосуються її структури, походження, еволюції, функцій і т.п.

Одним із провідних напрямів фондової роботи є облік музейних фондів, який забезпечує включення колекцій музею і кожного музейного предмета зокрема до складу Музейного фонду України та їх юридичну охорону. Під час обліку фіксуються результати вивчення натуралій, створюються умови для їх використання. На першому етапі обліку музейних колекцій (стадія первинної реєстрації) фіксуються основні ознаки предметів музейного значення в книзі надходжень основного або науково-допоміжного фондів на підставі їх попереднього вивчення і записів в польовій документації. На другому етапі обліку (стадія наукової інвентаризації) фіксуються результати вивчення музейних предметів основного фонду з метою їх юридичного закріплення за певним розділом фондів (музейною колекцією) і охорони наукових даних про предмет.

Наукове комплектування музейного зібрання – один з основних напрямів музейної діяльності. Це є цілеспрямований, плановий процес виявлення і збору предметів музейного значення з метою поповнення музейних колекцій, який опирається на методологічні принципи профільних дисциплін і природничої музеології. В процесі комплектування фондів здійснюється реалізація музеєм функції документування [10]. Для формування повноцінного музейного зібрання необхідно мати чітке уявлення про стан і рівень репрезентативності натуралій і їх колекцій. Це можуть забезпечити тільки повна інвентаризація фондів і науковий аналіз її результатів. Важливу роль при цьому відіграє створення електронних баз даних музейних колекцій. На підставі такої інформації стає можливим розробка планів комплектування фондів.

Повна інвентаризація наукових фондів створює передумови вирішення однієї з найактуальніших задач в обліковій роботі з колекціями, а саме – створення електронних каталогів (баз даних). Цей напрям наукових фондових досліджень потребує, крім попередньої підготовки інвентарних картотек, ще й розробку відповідного програмного забезпечення. Формування регіональних флористичних і фауністичних баз даних дозволяє вже нині проводити визначення репрезентативності музейних колекцій з метою їх цільового поповнення, а також вести музейний регіональний моніторинг таксономічного різноманіття біоти [1, 7].

Завдання баз даних музейних колекцій можна визначити як накопичення, зберігання та оперативний пошук інформації про музейні предмети. Фонди природничого музею характеризуються надзвичайною різноманітністю, оскільки покликані відображати живу та неживу природу як сучасності, так і давно минулих епох. Музейні предмети відрізняються не лише змістом, в межах природничих класифікацій (наприклад, система К. Ліннея для царства живої природи), але й формою представлення того чи іншого об'єкта природи (наприклад, чучела, тушки, повні або часткові скелети сучасних хребетних, яйця та гнізда птахів, рештки викопних тварин та рослин, сліди життєдіяльності організмів, ботанічні гербарні зразки, ентомологічні збори з різними методами консервації об'єктів, мокрі препарати, скам'янілі смоли (бурштини), скелети колоніальних організмів, породи та мінерали, ґрунтові моноліти, метеорити тощо). Така розмаїтість природничих фондів зумовлює необхідність створення не однієї, а цілої низки баз даних, кожна з яких мала б відображати суттєві особливості відповідної групи музейних предметів. Разом з тим, всі предмети основного фонду характеризуються набором обов'язкових ознак, спільних для будь-якого з них. Ці ознаки відбивають чотири аспекти базової характеристики природних об'єктів.

Перший з них стосується його найменування – для переважної більшості натуралій він зазвичай зводиться до бінарної латинської назви. Другий – характеризує місце збору. Третій аспект має, за певними винятками, архівно-меморіальне значення і торкається дати та авторства збору і визначення. Нарешті, четвертий аспект – утилітарний, оскільки має відношення до питань ідентифікації, обліку, стану збереження та місця зберігання музейного предмета.

Елементарною одиницею зберігання природничих музейних фондів є музейний предмет, або натуралія. Елементарною одиницею змісту бази даних є інформація про один або більшу кількість екземплярів, заінвентаризованих під одним номером, які представляють вид, інший таксон або об’єкт неживої природи. Ця інформація міститься в певному, константному для тієї чи іншої бази даних, наборі полів, або записі.

Відповідно до наведеного вище, записи всіх баз даних включають поля базової (обов'язкової) характеристики предмета: для першої її частини – "Рід", "Вид", "Автор(и)", для другої – "Країна", "Область", "Район", "Місце збору", для третьої – "Дата збору", "Автор збору", " Автор визначення" і для четвертої – "Інвентарний номер", “Стан”, "Місце зберігання". Бази даних, що покликані містити інформацію про об'єкти неживої природи, мають, стосовно найменування, видозмінені поля, однак, як вже зазначалося, всі чотири аспекти базової характеристики є незмінним атрибутом опису кожного предмета. Оскільки бази даних, в ідеалі, повинні містити всю істотну інформацію про будь-який музейний предмет, для вирішення цієї задачі кожна конкретна база містить певний набір додаткових полів. Отже, через створення низки баз даних з базовим набором полів та деякими додатковими вирішується проблема уніфікації інформації про музейні предмети та одночасного врахування їхніх особливостей.

Таким чином, серед задач, які належить вирішити в плані створення сучасного інформаційного забезпечення музею варто виділити наступні:

1. здійснення опису існуючих колекцій музею з метою виявлення змістовних зв'язків між музейними предметами та створення на цій основі моделей онтологій колекцій;
2. розроблення проекту інформаційної інтелектуальної системи музею на основі моделей онтологій у складі бази знань про колекції та бази даних з описом музейних предметів;
3. розроблення проекту комп'ютерної мережі музею з метою об'єднання структурних підрозділів музею та забезпечення доступу наукових працівників до інформаційних ресурсів музею, створення інтегрованих наукових проектів, пов'язаних із можливістю спільного використання інформаційних ресурсів;
4. розроблення засобів поповнення баз даних та баз знань новими знаннями та даними, які отримані в процесі наукових досліджень та обміну інформацією з іншими науковими установами НАН України;
5. розроблення засобів експозиції інформаційних ресурсів музею в Інтернеті, створення віртуальних експозицій, форумів, об'єднань користувачів інформаційними ресурсами;
6. поширення досвіду створення інтелектуальної інформаційної системи між українськими музейними та науковими установами природознавчого профілю;
7. запровадження нових принципів формування експозицій та виставок шляхом розширення структури інформаційних ресурсів внесенням нових форматів інформації (геоінформаційних, мультимедійних тощо) для збільшення можливостей музею в експонуванні музейних предметів та тематики наукових досліджень;
8. дослідження існуючих альтернатив у структурі зв'язків між об'єктами, поданими у музейних колекціях з метою поповнення баз знань на основі використання альтернативних підходів до формування класифікацій.

Отже використання (БДМІ) значно підвищує ефективність оброблення інформації та оперативність доступу до неї, надає принципово нові можливості додаткової характеристики музейних предметів (зображення об’єкта в графічному, фото- чи навіть відеоформаті, його координатна просторова прив’язка). Подальший розвиток інформаційна пошукова система музею передбачає під’єднання до БДМІ картографічної БД, побудованої з використанням ГІС-технологій. Це дасть змогу виводити місце збору зразка на картографічну основу, відбивати динаміку ареалів окремих елементів біоти тощо, здійснюючи такими чином природничо-музеологічний моніторинг.

Бібліографічні посилання

1. Гураль Р.І. База даних малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України // Изв. Музейного фонда им. А.А. Браунера. – 2007. – Т.4, № 2-3. – С.61-62.
2. Гураль Р.І. Новітні інформаційні технології у роботі музеїв (на прикладі сайту Державного природознавчого музею НАН України) // Мат. наук. конф. "Сучасний музей: наукова й експозиційна діяльність". (15 травня 2008 р., м. Чернівці). – 2008. – C.186-189.
3. Гураль Р.И. Мультимедийные технологии в работе музеев // Тез. докл. VII Всерос. научн.-практ. конф. Асоциации естественноисторических музеев России "Музейные формы популяризации эволюционной теории". (19-23 октября 2009 г., г. Москва). – М.: изд. ГДМ, 2009. – С.19-20.
4. Гураль Р.І. Основні напрямки розвитку інформаційної структури музеїв // Зб. мат. Загальноукр. конф. з проблем музеєзнавства, присв. 160-річчю засн. історичного музею ім. Д.І. Яворницького "Роль музеїв у культурному просторі України й світу". – Вип. 11. (14-15 жовтня 2009 р.). – м. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2009. – С.582-586.
5. Гураль Р.І. Автоматизація музейної роботи // Мат. Міжн. наук. конф. присв. 50-річчю з дня опублікування монографії "Животный мир Советской Буковины". (Чернівці, 2009 р.). – 2010. – С.264-267.
6. Гураль Р.І. База даних Гербарій судинних рослин LWS Державного природознавчого музею НАН України // Тез. доп. VІІ Всеукр. конф. “Інформаційні технології в освіті, науці і техніці” (ІТОНТ-2010):Черкаси, 4-6 травня 2010 р. У 2 томах. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – Т.1. С.7.
7. Гураль Р.И. Музейные базы данных. Плюсы и минусы их использования // Биологические музеи: роль и место в научно-образовательном пространстве: материалы Всерос. научн.-практ. конф., Махачкала, 19-20 июн. 2011. – Махачкала, 2011. – С. 15–18.
8. Емельянов И.Г. Разнообразие и его роль в функциональной устойчивости и эволюции экосистем. – Киев, 1999. – 168 с.
9. Климишин О.С. Музейні природничі колекції як засіб наукового документування біорізноманітності // Наук. зап. Держ. природозн. музею НАН України. – Львів, 1998. – Т. 14. – С. 3-5.
10. Климишин О.С. Наукові основи природничої музейної діяльності // Наук. зап. Держ. природозн. музею НАН України. – Львів, 2000. – Т. 15. – С. 11-21.
11. Климишин О.С. Розробка електронної бази даних для музейних колекцій судинних рослин // Наук. зап. Держ. природозн. музею НАН України. – Львів, 2011. – Вип. 27. – С. 15–24.
12. Климишин А.С. Состояние компьютеризации гербарных коллекций в Украине // Биологические музеи: роль и место в научно-образовательном пространстве: материалы Всерос. научн.-практ. конф., Махачкала, 19-20 июн. 2011. – Махачкала, 2011. – С. 24–28.
13. Климишин О.С., Войчишин В.К. Наукова концепція інформатизації Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2003. – Т. 18. – С. 5-16.
14. Пасічник В.В., Резніченко В.А. Організація баз даних та знань. – К.: вид. група BHV, 2006. – 384 с.
15. Ролланд Ф. Основные концепции баз данных. – М: изд. дом "Вильямс", 2002. – 256 с.
16. Чорнобай Ю.М., Гураль Р.І. Особливості використання уніфікованих програм у створенні бази даних колекції молюсків // Зб. мат. Міжвуз. наук.-техн. конф. наук.-пед. працівників (21-22 березня 2006 р.). – 2006. – С.181-182.
17. Чернобай Ю.Н., Климишин А.С.Социальный заказ природоведческого музея в условиях экологизации мышления // Экология и культура: Тез. ХІІ Всес. теорет. семинара "Мировоззрение и научное познание". – Луцк, 1989. – С. 98-99.