Просветительская интернет-программа
“Моллюски”


Библиография: Гураль Р.І. Особливості створення та функціонування музейних баз даних // Мат. IV Всеукр. конф. молодих уч. "ІТОНТ 2008" (5-7 травня 2007 р., м. Черкаси). – 2008. – С.8.

Особливості створення та функціонування музейних баз даних

Перед будь-якою музейною установою рано чи пізно постає проблема щодо ведення, систематизації та обліку предметів, що зберігаються у їх стінах. Раніше ця проблема вирішувалась шляхом складання або рукописних книг, або карток (паспортів) обліку на кожну одиницю зберігання. Але як показав час їх ведення забирає вже занадто багато часу в відповідального за облік працівника та пошук потрібних записів забирає надто багато часу. Здавалось б, масове впровадження комп’ютерної техніки в музейні установи мало б покращити ситуацію з обліком і веденням картотек, але ситуація в окремих випадках навіть погіршилась, судячи по публікаціям в спеціалізованих часописах [2, 7].

Перед такою проблемою постала і наша установа Державний природознавчий музей НАН України (надалі у тексті ДПМ). Через досить довгий час, пройшовши через декілька різних СУБД було прийнято рішення про створення універсальної мережевої БД, яка б використовувалась по всій установі, а інформація зберігалась на виділеному сервері. В створенні цієї БД були зроблені певні кроки і створено на замовлення сторонньою стороною пробну версію цієї БД, взявши за основу мову програмування Python, а інтерфейсна частина написана на HTML. Підключитись до цієї БД може кожен працівник музею, звичайно який знає логін / пароль доступу з допомогою звичайного браузера. Але як показала подальша практика для кінцевих користувачів ця БД видалась незручною у застосуванні.

Проаналізувавши всі зауваги ми дійшли висновку, що основним недоліком при її проектуванні, як виявилось стала універсальність, яка не враховувала специфіки інформації яка вводиться в БД ДПМ. Як, експеримент ми спробували створити локальні БД, з врахуванням специфіки інформації що набирається, тобто створили тематичні БД. Щоб прискорити процес створення БД за платформу було обрано програмний продукт MicrosoftAcces з пакету офісних програм MicrosoftOffice. Загалом було створено 5 тематичних БД на основі MicrosoftAcces. Як показав час, ці новостворені БД виявились більш ефективнішими в роботі в порівнянні з сервер-орієнтованими БД. Більш детально їх структура була розглянута в цій публікації [2, 61-62]. Про ефективність цих БД може свідчити видання каталогу матеріалів без використання зовнішніх програм, з допомогою використання лише макросів.

Звичайно, не все так ідеально, головним чином зважаючи на боротьбу з "піратським" програмним забезпеченням. Так, що на сьогодні перед нами постає проблема перенесення цих БД в безоплатні аналоги, як варіант розглядається використання в якості офісного пакету OpenOffiсe і аналогу MicrosoftAcces – Base. Або створення серверної БД на основі зв'язки LAMP (Linux, Apache, MySQL i PHP), а інтерфейсну частину написати на HTML. Другий варіант має значно більше переваг у порівнянні із застосуванням OpenOffiсe. Перенесення інформації між БД планується проводити в форматі csv, або навіть в текстовому форматі txt з розділювачами.

Таким чином використання повністю безоплатних програм для створення БД знімають усі претензії з боку контролюючих органів.

Список використаних джерел

  1. Піоро В.І. Програмне забезпечення музейного обліку: проблеми вибору // Український музей. – 2005. №1(3). – С.7.
  2. Гураль Р.І. База даних Малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України // Тез. доп. Изв. Музейного Фонда им. А.А. Браунера. – 2007. – Т.4, №2-3. – С.61-62.