Просветительская интернет-программа
“Моллюски”


Библиография: Гураль Р.І. Електронні видання - перспективна форма популяризації природничих знань // Всеукраїнська науково-практична Iнтернет-конференція "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан, досягнення, перспективи розвитку". (17-21 березня 2014 року, м. Черкаси). - 2014. - C.126-128.

Електронні видання - перспективна форма популяризації природничих знань

Результати природничих досліджень нерідко залишаються нецікавими та незрозумілими для неспеціалістів, оскільки для їх оцінки потрібно володіти певною кваліфікацією в даній галузі науки. У цьому випадку на перше місце виходить популяризація отриманих результатів шляхом створення такого продукту, який би зміг, з одного боку, у зрозумілій і цікавій формі донести до неспеціаліста певну інформацію з галузі природничих знань, а з іншого, зберегти науковий зміст, будучи при цьому зрозумілим і простим.

Головною формою представлення такої інформації є науково-популярна література, авторами якої є фахівці в конкретних областях знань. Але тут виникає головна проблема, яка в більшості випадків і стає причиною того, що в наших книжкових магазинах така література представлена одиничними екземплярами. Йдеться про високу собівартість друку, адже при теперішньому фінансуванні науки видання таких робіт часто проводиться силами та за кошти спеціалістів, які, зрозуміло, не можуть дозволити собі випускати друковану продукцію великими тиражами. Так по суті виникає замкнене коло: з одного боку, є кому писати та є про що писати, а з іншого, підготовка і подальший друк науково-популярної літератури надзвичайно затратні фінансово. Виходом з цього є підготовка науково-популярної літератури у вигляді електронних видань. Згідно ДСТУ 7157:2010, електронним виданням є електронний документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні відомості та призначений для розповсюдження в незмінному вигляді [1]. Тобто, створена науково-популярна електронну книга, брошура проходить редакторську правку, оцінку одним або двома рецензентами та їй присвоюють ISBN у Книжковій палаті України – процедури, аналогічні паперовому виданню.

Розглянемо детальніше типи електронних видань і можливі шляхи їх створення. За типом розповсюдження вони поділяються на локальні, мережні електронні видання та комбіновані, які поєднують у собі риси перших двох типів. За походження електронне видання може бути самостійним або похідним, тобто мати паперовий аналог [1]. Локальне електронне видання передбачає його розповсюдження на локальних носіях інформації (CD і DVD диски, флеш накопичувачі), що також передбачає певні фінансові витрати, тоді як для мережного потрібно лише розмістити файли в мережі Internet і надати доступ для них. Розглянемо можливі варіанти створення таких електронних видань. При розповсюдженні електронного видання на носіях інформації можливі три основні варіанти: створення спеціальної оболонки для перегляду видання, його розміщення у вигляді pdf файла і набір спеціально зверстаних файлів у вигляді html сторінок. Перший варіант є найбільш захищеним, оскільки усі матеріали або компілюються разом з файлом запуску, або у вигляді окремих бібліотек, які підключаються по мірі потреби. Важливим недоліком цього варіанту є обмеження на запуск у певних операційних системах. Тобто, скомпільований бінарний файл під систему Windows не запуститься в оточенні Linux чи MacOS. Другий і третій варіанти є кросплатформенними, отже, електронне видання може бути переглянутим у середовищі різних операційних систем. У плані функціоналу найбільші можливості представляє розробка електронного видання у вигляді набору html файлів з використанням JavaScript, який добавить певної динаміки статичним сторінкам. Крім того, не слід забувати про можливість інтеграції аудіо- і відеоматеріалів.

Мережні видання можуть існувати як у перерахованих вище формах, які розповсюджуються через мережу, так й у вигляді набору веб-сторінок, розміщених на хостингу. Користуватись таким електронним виданням можна лише при наявності у читача доступу до мережі Internet. Одним з прикладів такого мережного видання може бути онлайн-перегляд науково-популярної брошури Гураль-Сверлова Ніна, Гураль Роман 50 найпомітніших молюсків Львова та околиць. Ознайомитися з нею можна за адресою – http://www.pip-mollusca.org/page/book8.php.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що найбільш оптимальним буде створення мережного видання у вигляді набору веб-сторінок, оскільки вони дають можливість поєднати функціональність з кросплатформенністю.

Список використаних джерел

  1. ДСТУ 7157:2010. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості / уклали Петрова Н., Плиса Г., Жигун Т. – Київ, 2010. – 13с.