Библиография: Гураль Р.І. Специфіка музейних баз даних // Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. "Інформаційні управляючі системи та технології" (ІУСТ- ОДЕСА -2014) (23–25 вересня, 2014 р., Одеса). – Одеса, 2014. – С.64-66.
Гураль Р.І.
Специфіка музейних баз даних
Визначальна роль музею, незалежно від його профілю і розміру, це залучення відвідувачів музейної установи до захопливого світу науки, в найбільш простій формі. Але мало, хто з відвідувачів знає, що за постійно діючими експозиціями та тимчасовими виставками стоїть кропітка робота великої кількості людей, які перед експонуванням музейних предметів, провели цілий ряд складних і часозатратних операцій із кожним з ним. Однієї з них систематизація і каталогізація експонатів, які зберігаються в фондосховищах музею. І тут, на перший план виходить проблема вибору найбільш адекватного програмного продукту, який має характеризуватися наступними якостями: бути одночасно багатофункціональним і мати низький поріг входження; максимально оптимізованим під потреби користувача (оператора вводу, хранителя фонду) і бути одночасно універсальною розробкою та враховувала у структурі таблиць бази даних та інтерфейсі вимоги конкретного фонду музею, яка би в однаковій мірі підходила під усі наявні в організації фонди.
Таким чином, ми маємо набір параметрів яким би мала відповідати, музейна база даних: простота в роботі без втрати в функціональності, універсальність із збереженням особливих вимог до структури бази фондів, які наявні в музейній установі. В нашій установі – Державному природознавчому музею НАН України (м. Львів), в процесі розробки бази даних фондових колекцій ми пройшли через наступні етапи розробки і розвитку музейної бази: створення локальних баз даних на різних платформах, починаючи від FoxPro for Dos, Windows 95-98; Microsoft Acces [1]; створення універсальної єдиної бази даних на основі фреймворка Zope; створення окремої бази даних "Судинні рослини" Гербарію Державного природознавчого музею НАН України (LWS) на php із зберіганням даних в базі даних MySQL [2]. Це був тривалий і важкий процес, який на сьогодні на сто відсотків не завершений, але нам вдалося виробити певні погляди на те, якими мають бути бази даних призначені для роботи в організаціях природничого профілю. З останньою нашою розробкою – базою даних "Судинні рослини" можна ознайомитись відвідавши наступну сторінку (посилання актуальне станом на 10.10.2014), на якій представлена її демо-версія. Більш детально етапи створення цієї бази та особливості її структури були розглянуті в попередніх наших роботах [3].
Отже, основний висновок такий – створення єдиної бази, у межах однієї установи, чи навіть одного фонду неможливе. Пов'язане це в першу чергу з переліком полів, які заповнюються, при занесенні інформації в базу про конкретний експонат в облікові картки і базу даних. При проектуванні бази даних, структуру бази будували виходячи із стандартної картки обліку предметів в кожному з фондів, а вона в різних фондах відрізняється. Створення єдиної бази, в інтерфейсі якої передбачені всі можливі поля, а вся інформація зберігається в єдиному сховищі призвела по-перше до того, що екран вводу інформації розтягнувся на 5-10 моніторних екранів, а вся інформація зберігається в одній таблиці, хаотично перемішена. Тому було прийняте рішення, створювати бази даних за наступними принципом: для кожного фонду створюються стільки таблиць і відповідних їм інтерфейсів доступу, скільки є в ньому є підрозділів. Всі вони об'єднуються в межах однієї оболонки. Таким чином ми отримуємо відособлені оболонки з унікальними інтерфейсами, спроектованими під конкретний фонд чи його підрозділ, якому відповідає певна таблиця в системі баз даних. На даний час 75% усіх діючих баз у нас функціонують у офлайновому режимі, і розміщені на комп'ютерах хранителів фондів, а решта баз перебуває в режимі онлайн, з контрольованим доступом до них чітко визначеної групи працівників музею. В наступних планах поступовий, сто відсоткове переведення усіх діючих баз в онлайновий режим із подальшим їх розміщенням на спеціально виділеному сервері, який фізично розміщений у стінах установи.
Список використаних джерел
- Гураль Р. І. База даних малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України // Изв. Музейного фонда им. А. А. Браунера. – 2007. – Т. 4, № 2–3. – С. 61–62.
- Климишин О. С., Гураль Р. І. Електронні бази даних природничомузейної інформації // Сучасні аспекти природничої музеології: Зб. доп. ІІ Міжн. наук.-практ. конф. (Київ, Канів, 11–14 вересня 2012 р.). – Київ-Канів, 2012. – С. 58–59.
- Гураль Р. І. Особливості створення та функціонування музейних баз даних // ІТОНТ 2008: Мат-ли IV Всеукр. конф. молодих уч. (5–7 травня 2008 р., м. Черкаси). – Черкаси, 2008. – С. 8.