ДіагностикаAnodonta anatina

Діагностика Anodonta anatina (Linnaeus, 1758)

Для діагностики цього виду дотепер нерідко використовують переважно форму мушлі, для якої властива не лише значна між- і внутрішньопопуляційна, але й вікова мінливість (що відображають, зокрема, фотографії фондових матеріалів ДПМ НАНУ). Тому достатньо великі та видовжені мушлі Anodonta anatina, без чітко вираженого крила, помилково визначають як Anodonta cygnea. Це підтвердили також результати проведеної нами ревізії фондової колекції перлівницевих ДПМ НАНУ [Гураль-Сверлова, Гураль, 2009]. Було встановлено, що частина фондових матеріалів, визначених наприкінці XIX ст. Й.Бонковським [Bąkowski, 1891] як Anodonta mutabilis var. cygnea та A. mutabilis var. cellensis [зараз розглядають найчастіше як підвид або конхологічну форму A. cygnea], належать не A. cygnea, а саме A. anatina. Польські малакологи [Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993] взагалі вважають, що усі літературні дані щодо розповсюдження A. cygnea, опубліковані до 1950 р., слід вважати сумнівними. Те саме можна сказати, очевидно, також про пізніші роботи, коли визначення молюсків проводили гідробіологи, екологи, зоологи широко профілю, які не спеціалізуються на малакології.


Фондові матеріали Anodonta anatina, помилково визначені раніше як Anodonta mutabilis var. cellensis (A, B) і A. mutabilis var. cygnea (C, D). Знизу мушлі молодших особин.

Фондові матеріали Anodonta anatina, помилково визначені раніше як Anodonta mutabilis var. cellensis (A, B) і A. mutabilis var. cygnea (C, D). Знизу мушлі молодших особин. Інвентарні номери показаних матеріалів: A, B – B238, C, D – B232.

У тих випадках, коли поверхня мушель у області їх верхівок не еродована (що, на жаль, нерідко спостерігається в молюсків старшого віку), підставою для диференціації A. anatina та A. cygnea може бути характер верхівкової скульптури. В A. anatina досить грубі валики проходять майже прямо або злегка вигинаються в напрямку до верхівки [Старобогатов и др., 2004], пересікаючи лінії приросту стулок [Glöer, Meier-Brook, 1998; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993] і помітно не досягаючи верхнього краю стулок [Старобогатов и др., 2004; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993]. В A. cygnea верхівкова скульптура представлена досить делікатними концентричними валиками, інколи трохи хвилястими, які проходять паралельно лініям приросту [Glöer, Meier-Brook, 1998; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993] і зазвичай доходять або майже доходять до верхнього краю стулок [Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993]. Добре збережена верхівкова скульптура дозволяє також відрізнити A. anatina від інших видів беззубок, розповсюджених на території України [Гураль-Сверлова, Гураль, 2009, рис. 1]: у Pseudanodonta complanata вона представлена окремими горбочками, в Sinanodonta woodiana – дуже грубими концентричними валиками.


Верхівкова скульптура Anodonta anatina (A) та Anodonta cygnea (B).

Верхівкова скульптура Anodonta anatina (A) та Anodonta cygnea (B). Цифрами позначено: 1 – випрямлений валик; 2 – концентричний валик; 3 – лінії приросту стулки. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B284, B – B243.

Аналіз літературних даних [Glöer, Meier-Brook, 1998; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993] і фондових матеріалів ДПМ НАНУ дозволив нам рекомендувати для відносно простої та надійної диференціації двох видів роду Anodonta таку ознаку, як відносна товщина різних ділянок стулки [Гураль-Сверлова, Гураль, 2009]. Пізніше правильність зроблених нами висновків підтвердила інша група українських малакологів [Янович та ін., 2010а]. В A. anatina в більшості випадків є добре помітне потовщення в передньо-вентральній частині стулок. На цій ділянці стулки не лише товстіше, але й зазвичай біліші через товстий перламутровий шар. Лише в молодих особин A. anatina стулки можуть бути рівномірно тонкими. Однак у цьому випадку на допомогу приходить ще добре помітна верхівкова скульптура (див. вище). Також мушлі молодих особин A. anatina зазвичай мають добре виражене крило, яке досить різко підіймається на спинній стороні мушлі за верхівками. З віком відносні розміри крила зменшуються.

Діагностичні ознаки, характерні для мушель молодих (A) і старших (B) особин Anodonta anatina

Діагностичні ознаки, характерні для мушель молодих (A) і старших (B) особин Anodonta anatina. Цифрами позначені: 1 – крило, яке піднімається за верхівкою; 2 – світле потовщення в передньо-вентральній частині стулки. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B216, B – B228.

На мушлях молодих особин A. cygnea крило зазвичай не так помітно, а верхній край стулок проходить паралельно або майже паралельно осі мушлі [Гураль-Сверлова, Гураль, 2009]. Щоправда, ця ознака досить мінлива в обох видів, тому при визначенні її бажано використовувати в сукупності з іншими конхологічними ознаками (див. вище).

Обриси стулок молодих особин Anodonta anatina (A, B) та Anodonta cygnea (C, D)

Обриси стулок молодих особин Anodonta anatina (A, B) та Anodonta cygnea (C, D). Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B224, B – B264, C – В236, D – В274.

Забарвлення мушель перлівницевих загалом характеризується значною внутрішньовидовою мінливістю та залежить, зокрема, від складу води [Жадин, 1952; Стадниченко, 1984]. Проте при порівнянні мушель трьох видів беззубок, розповсюджених у басейні Дніпра, нещодавно було зроблено наступний висновок [Янович та ін., 2010а]: у більшості екземплярів A. cygnea і Pseudanodonta complanata поверхня мушлі вкрита зеленим або зеленкувато-жовтим періостракумом, блискуча, з більш або менш вираженими зеленими або темно-сірими радіальними променями. А в A. anatina мушля найчастіше коричнева або чорно-бура, з матовою поверхнею.

Проте аналіз фондових матеріалів ДПМ НАНУ, частина з яких показана в розділі "Фотографії", не підтверджує можливість використання забарвлення мушель для диференціації A. anatina та A. cygnea. Зокрема, зеленкуваті відтінки, наявність окремих зелених радіальних променів (особливо в задній частині мушлі), блискуча поверхня – усі ці ознаки можуть спостерігатися також у молодих особин A. anatina. Навпаки, в A. cygnea зеленкуваті відтінки можуть з віком поступово зникати, а великі мушлі виглядають тоді швидше бурими, ніж жовто-зеленими.

Зеленкуваті відтінки та зачатки зелених радіальних променів на мушлях молодих особин Anodonta anatina

Зеленкуваті відтінки та зачатки зелених радіальних променів на мушлях молодих особин Anodonta anatina. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B284, B – B564.

Див. також розділ щодо A. cygnea.



Розмірна характеристика виду
Anodonta anatina (Linnaeus, 1758)

Максимальна довжина мушлі за даними різних авторів

[Жадин, 1952]
[Стадниченко, 1984]
[Glöer, Meier-Brook, 1998]