ДіагностикаBatavusiana crassa

Діагностика Batavusiana crassa (Philipsson, 1788)

Для диференціації цього виду від Unio pictorum і Unio tumidus зазвичай пропонують використовувати наступні конхологічні ознаки.

1) Форма мушлі – від коротко-овальної до видовжено-овальної [Жадин, 1952; Стадниченко, 1984; Glöer, Meier-Brook, 1998]. Аналогічно до інших видів перлівниць [Гураль, Гураль-Сверлова, 2008], ця ознака підлягає значній внутрішньовидовій мінливості – між- і внутрішньопопуляційній, зокрема віковій. Зазвичай обриси стулок Batavusiana crassa більш згладжені, без помітно виступаючих верхівок і дещо загостреного заднього кінця, як у інших видів перлівниць [Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993]. Однак через значну внутрішньовидову мінливість форми мушлі в усіх трьох видів ці особливості бажано використовувати лише в поєднанні з іншими надійними діагностичними ознаками. Аналіз фондових матеріалів ДПМ НАНУ показав, що в деяких випадках мушлі B. crassa можуть нагадувати то U. pictorum (найбільш видовжені екземпляри), то U. tumidus (відносно короткі та високі мушлі, форма яких може дещо наближатися до клиноподібної).

Можлива подібність обрисів стулок Batavusiana crassa та інших видів перлівниць

Можлива подібність обрисів стулок Batavusiana crassa та інших видів перлівниць: A–C – B. crassa, D – U. pictorum, E, F – U. tumidus. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B810, B – B648, C – B603, D – B623, E – B130, F – B113.

2) Товщина стінок мушлі: у B. crassa мушлі більш товстостінні, ніж у інших перлівниць [Стадниченко, 1984; Piechocki, Dyduch-Falniowska, 1993; Glöer, Meier-Brook, 1998]. Проте, по-перше, товщина стінок мушлі може досить помітно варіювати усередині того самого виду, по-друге, стінки мушлі поступово потовщуються по мірі росту молюска, що значно ускладнює впізнання молодих екземплярів B. crassa із ще відносно тонкими стінками. Крім того, використання такої ознаки передбачає наявність хоча б невеликої порівняльної колекції мушель різних видів і, бажано, різного віку. Тому відносну товщину стінок мушлі можна використовувати лише як допоміжну ознаку при визначенні мушель перлівниць.

3) Верхівкову скульптуру зазвичай пропонують використовувати для диференціації U. pictorum і U. tumidus [Стадниченко, 1984; Старобогатов, 1977], рідше – для відділення від них B. crassa [Старобогатов и др., 2004]. Однак у всіх трьох видів перлівниць вона підлягає значній внутрішньовидовій мінливості, що наочно демонструють фондові матеріали ДПМ НАНУ. У B. crassa верхівкова скульптура зазвичай представлена невеликими хвилястими валиками, які нагадують дещо згладжений варіант W-подібної верхівкової скульптури U. tumidus. Можуть бути наявними також окремі невеликі горбочки. У деяких випадках верхівкова скульптура U. pictorum має не типовий вигляд (детальніше див. у розділі про діагностику U. pictorum) і також може нагадувати скульптуру B. crassa.

>Можлива подібність верхівкової скульптури Batavusiana crassa (A), Unio pictorum (B) і Unio tumidus (C)

Можлива подібність верхівкової скульптури Batavusiana crassa (A), Unio pictorum (B) і Unio tumidus (C). Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B167, B – B70, C – B128.

4) Відносна довжина кардинальних зубів лівої стулки [Стадниченко, 1984; Старобогатов, 1977]: у B. crassa вони майже однакової довжини, в інших видів перлівниць – передній зуб помітно довший за задній. Аби оцінити відносну довжину переднього кардинального зуба, рекомендують подивитися на ліву стулку зі спинного боку [Старобогатов и др., 2004], тобто з боку верхівки [Старобогатов, 1977]. Досить стабільна ознака, хоча відносна довжина переднього зуба в інших видів перлівниць може дещо варіювати навіть у межах однієї популяції.

>Відносна довжина кардинальних зубів лівої стулки в Batavusiana crassa (A, B), Unio tumidus (C, D) і U. pictorum (E, F). Цифрами позначено: 1 – передній кардинальний зуб; 2 – задній кардинальний зуб

Відносна довжина кардинальних зубів лівої стулки в Batavusiana crassa (A, B), Unio tumidus (C, D) і U. pictorum (E, F). Цифрами позначено: 1 – передній кардинальний зуб; 2 – задній кардинальний зуб. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B144, B – B600, C, D – B184, E, F – B190.

5) Масивність кардинальних зубів лівої стулки [Стадниченко, 1984] та основного кардинального зуба правої стулки [Старобогатов, 1977], наявність на них насічок [Стадниченко, 1984; Старобогатов, 1977]. Не слід забувати, що масивність кардинальних зубів як у правій, так і в лівій стулці B. crassa збільшується з віком. Водночас у фондовій колекції ДПМ НАНУ наявні великі екземпляри U. tumidus з досить міцним основним кардинальним зубом у правій стулці, цілком порівнюваним по товщині з таким у B. crassa.

Кардинальні зуби правої стулки в Batavusiana crassa (A) та великого екземпляра Unio tumidus (B)

Кардинальні зуби правої стулки в Batavusiana crassa (A) та великого екземпляра Unio tumidus (B). Цифрами позначені: 1 – основний кардинальний зуб; 2 – додатковий кардинальний зуб. Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B145, B – B510.

Ми вважаємо, що найбільш показовим для B. crassa є не масивність кардинальних зубів, а те, що вони розташовані під значним кутом до спинного (верхнього) краю стулок, а також наявність короткого, але переважно добре помітного додаткового зуба на правій стулці [Гураль, Гураль-Сверлова, 2008]. В U. pictorum додатковий зуб має вигляд довгого гребеня, в U. tumidus відсутній або представлений низькою та погано помітною складкою, нерідко більш подібною на невеликий наплив [Гураль, Гураль-Сверлова, 2008; Стадниченко, 1984; Янович, Васильева, 2010; Янович та ін., 2010б]. Щоправда, житомирські малакологи [Янович, Васильева, 2010; Янович та ін., 2010б] відмітили відсутність додаткового зуба у приблизно половини особин B. crassa, зібраних у Криму та Закарпатті. В інших локалітетах додатковий зуб був присутній, але ступінь його розвитку варіювала в межах кожної дослідженої популяції.



Розмірна характеристика виду
Batavusiana crassa (Philipsson, 1788)

Максимальна довжина мушлі за даними різних авторів

[Жадин, 1952]
[Стадниченко, 1984]
[Glöer, Meier-Brook, 1998]
[Мельниченко и др., 2004]
[Гураль, 2011]