Amphidromus sp.

Про амфідромусів та амфідромних равликів

Як не дивно, але амфідромуси та амфідромні равлики – не зовсім те саме. Точніше: не усі амфідромуси амфідромні, та не усі амфідромні равлики є амфідромусами.

Хто такі амфідромуси

Амфідромуси (Amphidromus) – рід наземних равликів з родини Camaenidae, розповсюджених у Південно-Східній Азії, а точніше – від східної Індії до півночі Австралії. Черепашки амфідромусів видовжені, не надто великі (для тропічних равликів, звісно), навіть у найбільших видів їх висота не перевищує 8 см, а ширина – 4 см. Проте своєрідна форма (про це розкажемо нижче) і красиве забарвлення давно привертають увагу людей, зокрема колекціонерів. Амфідромусів вважають одними з перших індонезійських равликів, черепашки яких були завезені до Європи.

При такій відомості видається дивним, що амфідромуси до цього часу залишаються дослідженими відносно слабко. Навіть кількість їх видів у сучасній літературі вказують по-різному. За одними даними, відомо близько 50 видів і підвидів, а також багато форм. За іншими, кількість відомих (і визнаних) зараз видів амфідромусів наближається до 90.

Мало що відомо про спосіб життя амфідромусів. Їх називають «деревними равликами», оскільки вони мають звичку повзати по деревах або кущах. Харчування точно не вивчено, але припускають, що до нього входять мікроскопічні гриби, лишайники та наземні водорості (одноклітинні водорості, які нерідко утворюють зеленкуватий наліт на стовбурах і гілках).

Чому їх назвали амфідромусами

Латинська назва роду утворена від двох грецьких слів. Префікс "amphi-" означає одночасну наявність двох протилежних властивостей. А слово "dromos" можна перекласти як "бігучий". Але в даному випадку воно відноситься не до пересування самих равликів, а до будови їх черепашки.

Черепашка більшості равликів (наземних або водних) – це довга пола трубочка, замкнена на вузькому кінці (верхівка черепашки, або апекс) та відкрита на широкому кінці (устя). Трубочка ця не пряма, інакше вона була б надто довгою, й равлику було б непросто волочити її за собою, а скручена в дуже щільну спіраль. Зазвичай черепашка равликів закручена за годинниковою стрілкою, рідше – проти неї. Якщо взяти черепашку до рук таким чином, або її верхівка була спрямована догори, а устя – до спостерігача, то в першому випадку устя виявиться праворуч, а в другому – ліворуч від умовної осі черепашки. Тому такі черепашки частіше називають правозакрученими та лівозакрученими.

У межах одного виду (нерідко – роду або навіть родини) равликів зазвичай є або лише правозакручені, або лише лівозакручені черепашки. Поодинокі особини з "неправильно" закрученою черепашкою – явище не лише дуже рідкісне. Як правило, вони не можуть залишити нащадків, оскільки їх залицяння до "нормальних" родичів залишаються марними. Й не тому, що "нормальним" равликам не подобаються їх черепашки. Адже усе внутрішні органи таких равликів також розташовані "дзеркально", зокрема й ті відділи статевої системи, котрі беруть участь у процесі спаровування. Для успішного обміну сім’яним матеріалом равлики повинні знаходитися в певному положенні по відношенню один до одного, недаремно спаровуванню передує ритуал "залицяння".

А ось амфідромуси – виняток. Серед них також є види, де нормою є лише правозакручена або лише лівозакручена черепашка. Але в багатьох видів амфідромусів у популяціях багато й «правих», й «лівих» равликів. Більш того, в них «праві» частіше схрещуються з «лівими», ніж з іншими «правими». Це робить можливим специфічна будова сперматофору (оболонки, в якій сперма передається від одного равлика до іншого) та жіночої частини репродуктивної системи.

Хто такі амфідромні равлики

Саме ті види амфідромусів, для яких нормою є наявність відразу двох типів (двох напрямів) закручування черепашки, є справжніми амфідромними равликами (amphidromine snails). Амфідромні види є також у родах Partula (з родини Partulidae) та Achatinella (з родини Achatinellidae). Останніх не варто плутати з більш відомими ахатінами. Ахатінели – ендеміки одного з Гавайських о-вів, на жаль, багато їх видів вже вимерли або знаходяться під загрозою вимирання. Не менш сумна доля полінезійських равликів з роду Partula.

Амфідромуси в неволі

Хоча амфідромуси – красиві та оригінальні равлики, навряд чи варто намагатися завести їх вдома. Це не лише досить складно, але найчастіше закінчується загибеллю равликів. Причому гинуть равлики навіть у досвідчених равлиководів.