Молюски місяця за рейтингом ПІП "Молюски"

Одні види молюсків викликають більший, інші – менший інтерес у відвідувачів нашої інтернет-програми. Аби відстежити цю тенденцію, ми вирішили зробити окрему рубрику фотогалереї. Наприкінці кожного місяця ми визначаємо своєрідних "переможців" серед наземних (прісноводних) молюсків – за загальною кількістю переглядів відповідних сторінок фотогалереї.

У 2012 р. беззаперечними "переможцями глядацьких симпатій" серед наземних молюсків стали виноградний слимак (виноградний равлик) Helix pomatia і садова цепея Cepaea hortensis. Перший вид відомий завдяки великим розмірам і вживанню в їжу; другий – завдяки досить великим і різнобарвним черепашкам.

У 2013 р. "перемогли" цепея садова Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774), перлівниця звичайна Unio pictorum (Linnaeus, 1758) і Cyclope donovani Risso, 1826.

У 2014 р. склад "переможців" майже не змінився: садова цепея Cepaea hortensis, звичайна перлівниця Unio pictorum і серцевидка Ламарка Cerastoderma lamarcki.

У 2015 р. знову перемогли садова цепея Cepaea hortensis і звичайна перлівниця Unio pictorum. До переліку переможців долучилися також хамелея Chamelea gallina серед азово-чорноморських молюсків і східноафриканська ахатіна Achatina fulica серед екзотів.

2017
Січень
Наземні молюски
Молюск січня серед наземних молюсків - Helix pomatia Linnaeus, 1758 (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск січня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2017 р.)
Морські молюски
Молюск січня серед морських молюсків - Tritia reticulata (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск січня серед екзотичних молюсків - Murex brandaris (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск січня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Лютий
Наземні молюски
Молюск лютого серед наземних молюсків - Helix pomatia Linnaeus, 1758 (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск лютого серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2017 р.)
Морські молюски
Молюск лютого серед морських молюсків - Tritia reticulata (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск лютого серед екзотичних молюсків - Murex brandaris (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск лютого серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Березень
Наземні молюски
Молюск березня серед наземних молюсків - Cepaea nemoralis (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск березня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2017 р.)
Морські молюски
Молюск березня серед морських молюсків - Tritia reticulata (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск березня серед екзотичних молюсків - Murex brandaris (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск березня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Квітень
Наземні молюски
Молюск квітня серед наземних молюсків - Cepaea nemoralis (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск квітня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2017 р.)
Морські молюски
Молюск квітня серед морських молюсків - Tritia reticulata (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск квітня серед екзотичних молюсків - Lambis chiragra (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск квітня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Травень
Наземні молюски
Молюск травня серед наземних молюсків - Cepaea nemoralis (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск травня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2017 р.)
Морські молюски
Молюск травня серед морських молюсків - Chamelea gallina (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск травня серед екзотичних молюсків - Malleus albus Linnaeus, 1758 (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск травня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Червень
Наземні молюски
Молюск червня серед наземних молюсків - Cepaea nemoralis (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск червня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2017 р.)
Морські молюски
Молюск червня серед морських молюсків - Tritia reticulata (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск червня серед екзотичних молюсків - Camaena cicatricosa O.F.Müller, 1774 (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск червня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Липень
Наземні молюски
Молюск липня серед наземних молюсків - Limax cinereoniger Wolf, 1803 (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск липня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2017 р.)
Морські молюски
Молюск липня серед морських молюсків - Chamelea gallina (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск липня серед екзотичних молюсків - Corcullum cardissa (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск липня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Серпень
Наземні молюски
Молюск серпня серед наземних молюсків - Arion lusitanicus Mabille, 1868 (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск серпня серед прісноводних молюсків - Lithoglyphus naticoides (C.Pfeiffer, 1828) (2017 р.)
Морські молюски
Молюск серпня серед морських молюсків - Tritia reticulata (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск липня серед екзотичних молюсків - Acanthocardia echinata (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск серпня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Вересень
Наземні молюски
Молюск вересня серед наземних молюсків - Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774) (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск вересня серед прісноводних молюсків - Anodonta anatina (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Морські молюски
Молюск серпня серед морських молюсків - Tritia reticulata (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск вересня серед екзотичних молюсків - Anostoma sp. (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск серпня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Жовтень
Наземні молюски
Молюск жовтня серед наземних молюсків - Bielzia coerulans (M.Bielz, 1851) (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск жовтня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск жовтня серед екзотичних молюсків - Arca noae Linnaeus, 1758 (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск серпня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
Листопад
Наземні молюски
Молюск листопада серед наземних молюсків - Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774) (2017 р.)
Прісноводні молюски
Молюск листопада серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Морські молюски
Молюск листопада серед морських молюсків - Chamelea gallina (Linnaeus, 1758) (2017 р.)
Екзотичні молюски
Молюск листопада серед екзотичних молюсків - Bulla ampula Linnaeus, 1758 (2017 р.)
Домашні екзоти
Молюск серпня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2017 р.)
2016
Січень
Наземні молюски
Молюск січня серед наземних молюсків - Cepaea hortensis (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск січня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2016 р.)
Морські молюски
Молюск січня серед морських молюсків - Hypanis colorata (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск січня серед екзотичних молюсків - Architectonica sp. (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск січня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Лютий
Наземні молюски
Молюск лютого серед наземних молюсків - Cepaea nemoralis (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск лютого серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2016 р.)
Морські молюски
Молюск лютого серед морських молюсків - Tritia reticulata (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск лютого серед екзотичних молюсків - Architectonica sp. (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск лютого серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Березень
Наземні молюски
Молюск березня серед наземних молюсків - Cepaea hortensis (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск березня серед прісноводних молюсків - Lymnaea peregra (2016 р.)
Морські молюски
Молюск березня серед морських молюсків - Hypanis colorata (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск березня серед екзотичних молюсків - Architectonica sp. (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск березня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Квітень
Наземні молюски
Молюск липня серед наземних молюсків - Bielzia coerulans (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск липня серед прісноводних молюсків - Theodoxus fluviatilis (2016 р.)
Морські молюски
Молюск липня серед морських молюсків - Cyclope donovani (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск липня серед екзотичних молюсків - Architectonica sp. (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск липня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Травень
Наземні молюски
Молюск липня серед наземних молюсків - Cepaea hortensis (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск липня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2016 р.)
Морські молюски
Молюск липня серед морських молюсків - Tritia reticulata (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск липня серед екзотичних молюсків - Architectonica sp. (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск липня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Червень
Наземні молюски
Молюск червня серед наземних молюсків - Fruticicola fruticum (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск червня серед прісноводних молюсків - Lymnaea ovata (2016 р.)
Морські молюски
Молюск червня серед морських молюсків - Anadara inaequivalvis (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск червня серед екзотичних молюсків - Architectonica sp. (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск червня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Липень
Наземні молюски
Молюск липня серед наземних молюсків - Cepaea hortensis (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск липня серед прісноводних молюсків - Lymnaea ovata (2016 р.)
Морські молюски
Молюск липня серед морських молюсків - Anadara inaequivalvis (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск липня серед екзотичних молюсків - Architectonica sp. (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск липня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Серпень
Наземні молюски
Молюск серпня серед наземних молюсків - Arion lusitanicus (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск серпня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2016 р.)
Морські молюски
Молюск серпня серед морських молюсків - Chamelea gallina (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск серпня серед екзотичних молюсків - Cryptopecten pallium (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск серпня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Вересень
Наземні молюски
Молюск вересня серед наземних молюсків - Bielzia coerulans (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск вересня серед прісноводних молюсків - Anodonta anatina (2016 р.)
Морські молюски
Молюск вересня серед морських молюсків - Anadara inaequivalvis.)
Екзотичні молюски
Молюск вересня серед екзотичних молюсків - Lambis chiragra (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск вересня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Жовтень
Наземні молюски
Молюск жовтня серед наземних молюсків - Fruticicola fruticum (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск жовтня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2016 р.)
Морські молюски
Молюск жовтня серед морських молюсків - Cerastoderma lamarcki lamarcki (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск жовтня серед екзотичних молюсків - Murex brandaris (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск жовтня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Листопад
Наземні молюски
Молюск листопада серед наземних молюсків - Cepaea hortensis (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск листопада серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2016 р.)
Морські молюски
Молюск листопада серед морських молюсків - Hypanis colorata (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск листопада серед екзотичних молюсків - Architectonica sp. (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск листопада серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
Грудень
Наземні молюски
Молюск грудня серед наземних молюсків - Fruticicola fruticum (2016 р.)
Прісноводні молюски
Молюск грудня серед прісноводних молюсків - Unio pictorum (2016 р.)
Морські молюски
Молюск грудня серед морських молюсків - Hypanis colorata (2016 р.)
Екзотичні молюски
Молюск грудня серед екзотичних молюсків - Architectonica sp. (2016 р.)
Домашні екзоти
Молюск грудня серед домашніх екзотичних молюсків - Achatina fulica (2016 р.)
2015
Січень
Helix pomatia Linnaeus, 1758
Helix pomatia

Виноградний равлик, якого також часто називають у нас виноградним слимаком, є одним з найбільших наземних равликів у Європі. Змагатися з ним у розмірах черепашки (а саме по черепашці оцінюють розміри равликів) може хіба що Helix lucorum. Найбільша черепашка Helix pomatia з фондів Державного природознавчого музею НАН України (м. Львів) має в діаметрі близько 6,5 см. Це справжній гігант, адже діаметр черепашок "середніх" виноградних слимаків, які мешкають на заході України та вже досягли статевої зрілості, коливається поблизу 4 см. Черепашка-гігант була зібрана в 2004 р. поблизу с. Орів (Львівська обл.) і подарована музею. Вона не лише дуже велика, але й важка – у 5-6 разів важча "середньої" черепашки Helix pomatia у Львові.

Unio pictorum (Linnaeus, 1758)
Unio pictorum

В основній (науковій) частині малакологічного фонду ДПМ НАНУ зберігається зараз понад 900 стулок звичайної перлівниці Unio pictorum, зібраних на території України, Польщі, Білорусі та Росії. Часовий період зборів також великий – від другої половини ХІХ ст. і до наших днів. Хоча стулки й належать одному виду, вони дуже різні – по забарвленню, розмірам, формі, верхівковій скульптурі. Ось ця стулка з волинського озера Біле формою більше нагадує клиноподібну перлівницю Unio tumidus, впізнати її можна лише "по зубах". Як це зробити, ви зможете невдовзі дізнатися з нового електронного видання, яке буде розміщене на ПІП "Молюски".

Hypanis colorata Eichwald, 1829
Hypanis colorata

Кольорова серцевидка – солонуватоводний молюск, довжина мушлі якого може досягати близько 4 см. Розповсюджена у водоймах дельти Дунаю, Дністровському і Дніпровсько-Бузькому лиманах, Таганрозькій затоці та дельті Дону, водоймах устя Кубані. Молюски зустрічаються також на опріснених ділянках та в естуаріях Чорного і Азовського морів, водосховищах Дніпра, Інгульця, Дону, Волги. У малакологічному фонді ДПМ НАНУ зберігаються зараз декілька вибірок Hypanis colorata з Одеської, Миколаївської та Донецької областей України.

Лютий
Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774)
равлик смугастий садовий - Cepaea hortensis

Наприкінці лютого – на початку липня, пробуджені весняними дощами, на ще не вкриті зеленим листям кущі, висаджені вздовж львівських вулиць, почнуть вибиратися садові цепеї. Ця картина стала настільки звичною в нашому місці, що на неї звертають увагу хіба що діти, охочі побавитися з різнокольоровими равликами або просто подивитися на них. Але так було не завжди. Занесені лише десь у ХХ ст. людьми на захід України, садові цепеї усе більше розселяються по різних населених пунктах та їх околицях. Особливо багато їх у Львівській області.

Theodoxus fluviatilis (Linnaeus, 1758)
Theodoxus fluviatilis

Річкова лунка розповсюджена в усіх основних річкових басейнах України. Молюски тримаються переважно на мілководних прибережних ділянках, особливо там, де дно вкрите дрібним камінням. Міцно триматися на камінні або інших занурених у воду предметах молюскам допомагає своєрідна форма черепашки – з пласким низом та обтічним верхом. Проте найбільш вражає не форма, а надзвичайна різноманітність забарвлення черепашок: від майже цілковито чорних до екземплярів з виразними кольоровими візерунками. Деякі з численних варіантів забарвлення представлені в нашій фотогалереї.

Rapana venosa (Valenciennes, 1846)
Rapana venosa

Морський черевоногий молюск, завезений у Чорне море з Японського в першій половині ХХ ст. Досить швидко розселився по усьому Чорному морю, потрапив також до Азовського моря. Хижак, може завдавати шкоди устричним і мідієвим господарствам. Його великі, міцні та красиві черепашки використовують для виготовлення різноманітних сувенірів, а м'ясо вживають у їжу.

Березень
Helix albescens Rossmässler, 1839
равлик великий звичайний - Helix albescens

Забарвлення черепашок цього виду дуже мінливе, у чому ви можете переконатися в нашій фотогалереї. Зазвичай на них добре помітні темні спіральні смуги, але їх кількість, ширина, інтенсивність пігментації можуть варіювати. Аби не переплутати Helix albescens з іншими видами цього роду, розповсюдженими на території України, варто звернути увагу на відносно широкі початкові (ембріональні) оберти черепашки. Детальніше про це можна прочитати в матеріалах "Літньої школи безкровної малакології".

Theodoxus fluviatilis (Linnaeus, 1758)
Theodoxus fluviatilis

Другий місяць поспіль річкова лунка залишається найпопулярнішим прісноводним молюском на сайті Просвітницької інтернет-програми "Молюски". Це й не дивно: достатньо подивитися на різноманітні варіації забарвлення черепашок: від майже повністю чорних, з невеликими світлими плямками, до червоних або синюватих, прикрашених чіткими ламаними лініями або ніби вкритих ажурною сіточкою. Не черепашки, а дбайливо розписані великодні яйця. Саме Theodoxus fluviatilis присвячена одна з наших ілюстрованих дитячих розповідей "Чарівні лунки".

Cyclope donovani Risso, 1826
Cyclope donovani

Черепашка невелика, переважно не перевищує 1 см, напівсферичної форми та з досить мінливим забарвленням. Зустрічається в Середземному та прилеглих до нього морях, на території України – в Чорному та Азовському морях, часто разом з Cyclope neritea. У Чорному морі оселяється вздовж берегів на глибині до 30 м. Черепашки Cyclope donovani та Cyclope neritea досить подібні, тому частина дослідників вважає їх єдиними видом – Cyclope neritea.

Квітень
Brephulopsis cylindrica (Menke,1828)
равлик баштоподібний циліндричний - Brephulopsis cylindrica

Добре помітні равлики с видовженими білими черепашками, які у спекотний літній день часто не ховаються у ґрунт, а сидять цілими "компаніями" на верхівках трав’янистих рослин. Нерідко в такій кількості, що здається, ніби хтось пролив на траву білу фарбу. Ще зовсім недавно таку картину можна було спостерігати у Криму та місцями вздовж чорноморського та азовського узбережжя. Але завдяки людям і глобальному потеплінню клімату цьому степовому молюску вдається "пробиратися" усе далі на північ: до Львова, Києва і навіть до Білорусі, де Brephulopsis cylindrica був нещодавно виявлений у Бресті. Про цей та багато інших видів наших вітчизняних наземних равликів і слизняків читайте в новому електронному виданні лабораторії малакології ДПМ НАНУ.

Unio pictorum (Linnaeus, 1758)
Unio pictorum (Linnaeus, 1758)

Як відрізнити знайдені на березі водойми стулки звичайної перлівниці Unio pictorum від інших видів перлівниць, розповсюджених у наших водоймах? Наскільки мінливими є форма і забарвлення мушлі, верхівкова скульптура і будова кардинальних зубів у цього виду? А як щодо інших видів перлівниць та беззубок? На ці та інші питання ви можете отримати ілюстровані відповіді в нашому новому електронному виданні «Моллюски семейства Unionidae в фондах Государственного природоведческого музея НАН Украины, их конхологическая изменчивость и особенности диагностики».

Flexopecten ponticus (Bucquoy et al., 1889)
Flexopecten ponticus

Довжина та ширина мушлі чорноморського гребінця можуть досягати 5,5 см. Стулки мають різну форму: одна майже пласка, інша – помітно опукла. Забарвлення мінливе – від білого або жовтого до червоного або коричневого. Звичайний вид у Чорному морі, на глибинах до 30 м. В Азовському морі поки що знаходили лише порожні мушлі або окремі стулки, проте дуже добре збережені. Зустрічається також у Середземному, Егейському, Мармуровому морях. Видова самостійність Flexopecten ponticus не є загальновизнаною, низка дослідників вважають його підвидом розповсюдженого в Середземномор'ї Flexopecten glaber.

Травень
Cepaea vindobonensis (Férussac, 1821)
цепея австрійська - Cepaea vindobonensis

Австрійську цепею Cepaea vindobonensis інколи називають також віденською цепеєю, адже "Віндобона" – стара назва Відня. Не зважаючи на назву, цей молюск розповсюджений значно ширше, але переважно – у південно-східній частині Європи. Зокрема, його можна побачити практично в усіх куточках України. Причому це частина його природного ареалу, на відміну від завезених до нас людьми садової цепеї Cepaea hortensis або лісової цепеї Cepaea nemoralis. Як не переплутати нашого "рідного" равлика з цими "прибульцями", можна дізнатися на сторінках нашої інтернет-програми або в окремому електронному виданні.

Lymnaea ovata (Draparnaud, 1805)
Lymnaea ovata (Draparnaud, 1805)

Овальний ставковик Lymnaea ovata названий так за більш або менш овальні обриси черепашки. Хоча загалом й форма, й розміри черепашки у представників цього виду можуть бути досить мінливими. Вони значною мірою залежать від умов, у яких живуть молюски. У великих особин овального ставковика висота черепашки може досягати близько 2,5 см. Равлики оселяються в різноманітних прісних водоймах зі стоячою або повільно текучою водою. У великих водоймах тримаються переважно вздовж берегів, хоча можуть заходити також на великі глибини.

Anadara inaequivalvis (Bruguiere, 1789)
Anadara inaequivalvis (Bruguiere, 1789)

На перший погляд, мушлі анадари нагадують широко розповсюджених у Чорному і Азовському морях серцевидок. Проте це зовсім не близькі родичі, належать до різних родин і навіть рядів. А їх мушлі дуже легко розрізнити за будовою замка, який з’єднує праву та ліву стулки: декілька відносно великих горбочків (зубів) у серцевидок, довгий ряд з маленьких зубчиків (до півсотні) в анадари. Детальніше про це можна дізнатися у презентації "Найпомітніші молюски Чорного та Азовського морів". Крім того, серцевидки здавна живуть у наших морях. А анадара потрапила до нас порівняно недавно – у другій половині ХХ ст., проте вже встигла перетворитися в звичайного представника чорноморської та азовської малакофауни. Припускають, що личинки цього молюска потрапили до Чорного моря разом з баластними водами морських кораблів. У межах природного ареалу цей вид досить широко розповсюджений в Індійському та Тихому океанах.

Червень
Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774)
цепея садова, равлик смугастий садовий - Cepaea hortensis

У колекції наземних молюсків Державного природознавчого музею НАН України зберігаються не лише звичайні черепашки садової цепеї Cepaea hortensis, але також деякі рідкісні аномалії, зібрані під час багаторічних досліджень фенетичної структури львівських колоній цього виду. Наприклад, ось ця черепашка, оберти якої закручені не праворуч (за годинниковою стрілкою, що є нормою для цепей), а ліворуч.

Valvata piscinalis (O.F.Müller, 1774)
Valvata piscinalis (O.F.Müller, 1774)

Звичайна затворка Valvata piscinalis – невеликий прісноводний молюск, широко розповсюджений у наших водоймах. Декілька років тому вона стала "героїнею" одного з наших дитячих оповідань.

Chamelea gallina (Linnaeus, 1758)
Chamelea gallina (Linnaeus, 1758)

Хто відпочивав на узбережжі Чорного або Азовського моря, напевне, бачив або навіть збирав викинуті морськими хвилями на берег порожні стулки цього виду. Їх нескладно впізнати за майже округлою формою (за винятком дещо загострених і зігнутих уперед верхівок) та поверхневою скульптурою з добре помітних концентричних реберець. Що стосується забарвлення, то воно досить мінливе: від білуватого, нерідко з темнішими радіальними "променями", до майже зовсім чорного.

Липень
Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774)
цепея садовая, улитка полосатая садовая - Cepaea hortensis

Багато наукових публікацій працівників лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України присвячено фенетичній структурі популяцій садової цепеї Cepaea hortensis. Якщо сказати простіше, співвідношенню різних (альтернативних) форм забарвлення черепашок у поселеннях цього виду. Це співвідношення зазвичай вираховують лише для дорослих особин. Адже забарвлення черепашки може змінюватися у процесі росту равлика. Навіть смугаста особина вилуплюється з яйця з однобарвною черепашкою, а темні спіральні смуги починають поступово з'являтися на ній лише через деякий час. Порядок появи смуг досить стабільний: першою зазвичай йде центральна смуга, далі – нижні смуги, наприкінці – верхні. Процедуру підрахунку різних форм забарвлення (морф) можна побачити у спеціально підготованому нами відеосюжеті.

Viviparus contectus (Millet, 1813)
Viviparus contectus (Millet, 1813)

Болотяна живородка Viviparus contectus відрізняється від живородки річкової Viviparus viviparus помітно опуклішими, ніби східчастими обертами. Верхівка черепашки, якщо вона не обламана або не обточена водою, дуже гостра, колюча. Це легко відчути, доторкнувшись до неї подушечкою пальця. У великих особин висота черепашки може досягати 4 см. Молюски цього виду оселяються у стоячих водоймах, багатих водяними рослинами – ставах, болотах, старицях річок тощо. З двома видами живородок, а також з іншими великими м’якотілими мешканцями наших прісних водойм ви можете ближче познайомитися на сторінках науково-популярної брошури "50 найпомітніших молюсків Львова та околиць".

Flexopecten ponticus (Bucquoy et al., 1889)
Flexopecten ponticus (Bucquoy et al., 1889)

Чорноморський гребінець Flexopecten ponticus – єдиний представник великої родини гребінців Pectenidae, який зустрічається в наших морях. Він є звичайним представником морської малакофауни Чорного моря, оселяючись на глибинах до 30 м. Добре збережені порожні стулки цього виду знаходили також у Азовському морі. З деякими іншими гребінцями можна познайомитися в розділі "Екзотичні види молюсків у фондах Державного природознавчого музею НАН України".

Серпень
Bielzia coerulans (M.Bielz, 1851)
слизняк (великий) синій  - Bielzia coerulans

Один з найбільших і найяскравіших слизняків, розповсюджених на території України. Довжина тіла в русі може досягати 10 см. Зустрічається переважно в Українських Карпатах, рідше на рівнинній частині заходу України. На сході досягає Вінницької області. Завезений людьми до Києва. Дорослих особин слизняка великого синього часто досить легко відрізнити від інших великих слизняків за наявністю синюватих, фіолетових, зеленкуватих відтінків у забарвленні (хоча бувають також інші кольорові варіації). Молоді особини світліші, спочатку без синюватого полиску та з темними поздовжніми смугами, які з віком поступово зникають.

Musculium lacustre (O.F.Müller, 1774)
Musculium lacustre (O.F.Müller, 1774)

Болотяний мускуліум – не надто великий прісноводний молюск (розмір мушель не перевищує 1 см) з родини кулькових (Sphaeriidae). Його досить легко впізнати за чітко виступаючими догори, вузькими верхівками стулок. Самі стулки дуже тонкі та крихкі. Молюски часто оселяються в невеликих водоймах, зокрема таких, що пересихають улітку. У 2013 році Musculium lacustre став одним з "героїв" нашої наково-популярної книжки "50 найпомітніших молюсків Львова та околиць".

Anadara inaequivalvis (Bruguiere, 1789)
Anadara inaequivalvis (Bruguiere, 1789)

Вже другий раз за цей рік Anadara inaequivalvis стає "переможцем" серед чорноморсько-азовських молюсків, представлених у нашій фотогалереї. З нею та іншими видами наших морських молюсків ви можете ближче познайомитися також у презентації для шкільних занять з біології "Найпомітніші молюски Чорного та Азовського морів".

Вересень
Helix pomatia Linnaeus, 1758
 равлик (великий) виноградний - Helix pomatia

Великий вид, який досить легко впізнати у природі. Хоча з ним нерідко плутають інші види роду Helix, а інколи – навіть цепей або чагарникових равликів Fruticicola fruticum. Розміри черепашки у дорослих особин дуже мінливі, найчастіше її діаметр (ширина) та висота вписуються в діапазон від 3 до 5 см. Хоча можуть зустрічатися й значно більші особини. Забарвлення черепашки є також мінливим, хоча й не настільки, як, наприклад, у цепей. Зазвичай загальний фон черепашки коричнюватий, жовтувато-коричневий, рідше жовтуватий або сірувато-білий. На черепашці можуть бути помітними темні спіральні (такі, що проходять вздовж обертів) смуги, чіткі (хоча й не надто контрастні) або ледь помітні. Ближче познайомитися з цим видом можна на сторінках нашої "Літньої школи".

Lymnaea auricularia (Linnaeus, 1758)
Lymnaea auricularia (Linnaeus, 1758)

Свою латинську та, відповідно, українську назву – вухоподібний (або вушковий) ставковик, цей вид отримав завдяки формі черепашки. У дорослих особин її останній оберт помітно розширений, з великим устям, обриси якого нагадують вухо. Висота та ширина черепашки можуть досягати 3 см. Ставковики населяють густо зарослі водяними рослинами прибережні ділянки ставів, річок та інших водойм зі стоячою або повільно текучою водою. Вушковий ставковик Lymnaea auricularia – один зі звичайний представників прісноводної малакофауни Львова та околиць.

Tritia reticulata (Linnaeus, 1758)
Tritia reticulata (Linnaeus, 1758)

Не надто великий, але досить красивий і цікавий представник азово-чорноморської фауни, детальніше почитати про якого можна, наприклад, у другому томі "Жизни животных". Не зважаючи на не надто великі розміри (висота черепашки не перевищує 2–3 см), є важливим компонентом морської екосистеми, адже основою його харчування є падло. Отже, ці невеликі равлики допомагають "прибирати" наші моря від мертвої риби, молюсків та інших тварин. Щоправда, вони можуть нападати й на деяких безхребетних тварин, зокрема, просвердлювати тонкі стулки двостулкових молюсків. Або доповнювати свій раціон рослинною їжею. Нерідко вони приймають за своє улюблене падло закинуту в море наживку, чим можуть завдавати клопоту рибалкам.

Жовтень
Fruticicola fruticum (O.F.Müller, 1774)
равлик чагарниковий (звичайний) - Fruticicola fruticum

Чагарникового равлика Fruticicola fruticum разом з виноградним равликом (або виноградним слимаком) Helix pomatia та різними видами цепей, без сумніву, можна віднести до найвідоміших неспеціалістам видів вітчизняних наземних молюсків. Але ця популярність має також зворотній бік: досить часто за Fruticicola fruticum помилково приймають самих різних равликів. Як уникнути подібних помилок, допоможе дізнатися наша "Літня школа".

Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758)
Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758)

Котушка рогова Planorbarius corneus – один з найбільших видів черевоногих молюсків, розповсюджених у прісних водоймах України. Ширина (діаметр) її черепашки може досягати 3–4 см. Забарвлення черепашки коричнювате, часом із зеленкуватим або навіть червонуватим відтінком. Молюсків найчастіше можна побачити на прибережних ділянках ставів або річок, густо зарослих водяними рослинами. Харчуються вони переважно їжею рослинного походження: рослинним детритом, який збирають зі дна водойм, перифітоном, а також відмерлими тканинами вищих рослин і багатоклітинних водоростей.

Polititapes aurea (Gmelin, 1790)
Polititapes aurea (Gmelin, 1790)

Золотистий політітапес Polititapes aurea – вид, широко розповсюджений у Чорному та Азовському морях. Зустрічається також вздовж атлантичного узбережжя Європи (на північ до Англії), у Середземному, Егейському, Мармуровому морях. На перший погляд, його мушля нагадує дещо витягнуту у довжину мушлю іншого звичайного в наших морях двостулкового молюска – Chamelea gallina. До речі, ступінь витягнутості мушель Polititapes aurea дуже мінлива. Мінливою є й поверхнева скульптура на стулках – від грубих до ледь помітних концентричних реберець. Це спричинило опис багатьох форм, деякі з яких раніше вважали самостійними видами.

Листопад
Xeropicta derbentina (Krynicki, 1936)
равлик степовий плямистий - Xeropicta derbentina

Ксерофільний вид, добре пристосований до існування в сухих відкритих біотопах (степах, луках, пустирях тощо). У спекотні літні дні молюски цього виду не лише не ховаються від сонячних променів у ґрунті, а, навпаки, нерідко утворюють великі скупчення, так звані "грона" на верхівках трав’янистих рослин. Аналогічно поводяться деякі інші степові види наземних молюсків, наприклад, Xeropicta krynickii, Xerolenta obvia або Brephulopsis cylindrica. Ареал (область розповсюдження) Xeropicta derbentina на території України постійно збільшується, і відбувається це завдяки діяльності людей. Лише нещодавно цей вид був відомий в нас тільки для Криму та спорадично для степової зони континентальної України. Зараз окремі його колонії виявлені навіть на заході України.

Lymnaea palustris (O.F.Müller, 1774)
Lymnaea palustris (O.F.Müller, 1774)

Болотяний ставковик Lymnaea palustris – один зі звичайних видів ставковиків у наших прісних водоймах. За розмірами він суттєво поступається більш відомому широкому загалу зі шкільного курсу зоології звичайному (або великому) ставковику Lymnaea stagnalis або зовні дуже подібному на Lymnaea palustris воронячому ставковику Lymnaea corvus. Розміри черепашки болотяного ставковика переважно не перевищують 2 см. Як зрозуміло з назви, молюски цього виду надають перевагу мілководним водоймам: болотам, великим калюжам, струмкам. У більших водоймах (наприклад, у ставах) вони тримаються вздовж берегів.

Mya arenaria Linnaeus, 1758
Mya arenaria Linnaeus, 1758

Піщана мія Mya arenaria полюбляє мілководні ділянки з піщано-мулистим дном і нерідко зі зниженою солоністю води (наприклад, у лиманах). Більшу частину життя молюски проводять у викопаних у піску нірках. Ці нірки, зокрема, захищають молюсків під час відливів. Піщана мія розповсюджена вздовж атлантичного узбережжя Європи та Північної Америки, в північній частині Тихого океану. У Чорне море потрапила, очевидно, завдяки людині. Вперше виявлена в Одеській затоці в 1966 році.

Грудень
Fruticicola fruticum (O.F.Müller, 1774)
равлик чагарниковий (звичайний) - Fruticicola fruticum

Чагарниковий равлик Fruticicola fruticum (якого ще наприкінці минулого і навіть на початку цього століття називали Bradybaena fruticum) не має такого різноманіття спадкових форм забарвлення черепашки (морф), як його не надто близькі (з іншої родини) родичі – цепеї. Власно кажучи, морф тут лише 4: світла черепашка з темною центральною смугою, світла черепашка без смуги, коричнювата черепашка зі смугою, коричнювата черепашка без смуги.

Unio tumidus Philipsson, 1788
Unio tumidus Philipsson, 1788

Перлівниця клиноподібна оселяється в річках, заплавних водоймах, водосховищах, озерах. На відміну від перлівниці звичайної Unio pictorum, її стулки переважно помітно розширені в передній частині та звужені в задній, що надає їм клиноподібний вигляд. Проте загалом форма мушлі Unio tumidus досить мінлива, часом може нагадувати інші види перлівниць. Переконатися у цьому ви легко можете на сторінках нашої інтернет-програми. У великих екземплярів довжина мушлі може перевищувати 10 см.

Tritia reticulata (Linnaeus, 1758)
Tritia reticulata (Linnaeus, 1758)

Сітчаста трітія Tritia reticulata – один з найбільших та найпомітніших черевоногих молюсків, які зустрічаються в Чорному та Азовському морях (зрозуміло, не враховуючи рапани). Черепашки можуть досягати у висоту 2–3 см, приваблюють погляд красивою формою, скульптурою та забарвленням. Вздовж їх обертів часто проходять різнокольорові смуги. Не дивно, що їх нерідко використовують для виготовлення різноманітних сувенірів, наприклад, намист. Деякі вчені вважають, що в Чорному та Азовському морях живе не один, а три види Tritia, які відрізняються за формою та пропорціями черепашок. Інші дослідники не поділяють цієї думки.

2014
Січень
Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774)
Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774)

Хоча природний ареал садової цепеї не досягає навіть західних кордонів України, у Львові та деяких інших населених пунктах Львівської області цей вид вже став звиклим. Відомі окремі знахідки також в інших західних областях – Волинській, Івано-Франківській. Не виключено, що на цьому історія "захоплення" садовою цепеєю українських земель не закінчиться. Адже молюски переселяються з одного населеного пункту до іншого не самі, а виключно за допомогою людини. Як це може відбуватися, можна дізнатися на сторінках колективної монографії "Фауна, экология и внутривидовая изменчивость наземных моллюсков в урбанизированной среде".

Lymnaea auricularia (Linnaeus, 1758)
Lymnaea auricularia (Linnaeus, 1758)

Якщо назви інших молюсків й можуть викликати якісь запитання, це не стосується вухоподібного (або вушкового) ставковика. Зрозуміло, що мова йде не про справжні вуха (їх у молюсків просто немає), а про дуже розширене устя черепашки. До речі, дійсно вухоподібними виглядають лише черепашки достатньо великих особин, оскільки не лише абсолютні, але й відносні розміри устя збільшуються у процесі росту молюсків та їх черепашок. Отже, ставковики не просто ростуть, а поступово стають усе більш і більш "вухастими".

Rapana venosa (Valenciennes, 1846)
Rapana venosa

Вже звикла для нас рапана була завезена до Чорного моря з Японського в першій половині ХХ ст. Досить швидко розселилася по усьому Чорному морю, потрапивши також до Азовського моря. Цей хижак може завдавати суттєвої шкоди устричним та мідієвим господарствам. Черепашка велика: в Японському морі її діаметр може досягати 18 см, у Чорному – 12 см. При таких розмірах не дивно, що черепашки рапани широко використовуються для виготовлення сувенірів, а м'ясо вживають у їжу.

Лютий
Helix pomatia Linnaeus, 1758
Helix pomatia

У малакологічній колекції Державного природознавчого музею у Львові зберігаються черепашки виноградних слимаків з різних адміністративних областей України: Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернівецької, а також з Польщі. Крім значної мінливості в розмірах, формі, товщині стінок, забарвленні, тут представлені й деякі рідкісні аномалії. Наприклад, в цієї черепашки, зібраної у другій половині ХІХ ст. поблизу с. Пеняки у Бродівському р-ні Львівської обл., оберти черепашки закручені у протилежному напрямку.

Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758)
Planorbarius corneus

Рогова котушка є одним з найбільших прісноводних черевоногих молюсків України. Діаметр її черепашки може досягати 3–4 см. Подібно до інших котушок, черепашка пласка, без виступаючого вгору завитка. Забарвлення коричнювате, часом із зеленкуватим або навіть червонуватим відтінком. Молюсків цього виду часто можна побачити на прибережних ділянках ставів, озер або річок, густо зарослих водяними рослинами. Харчуються вони переважно їжею рослинного походження: рослинним детритом, який збирають зі дна водойм, перифітоном, а також відмерлими тканинами вищих рослин і багатоклітинних водоростей.

Flexopecten ponticus (Bucquoy et al., 1889)
Flexopecten ponticus

Довжина та ширина мушлі чорноморського гребінця можуть досягати 5,5 см. Стулки мають різну форму: одна майже пласка, інша – помітно опукла. Забарвлення мінливе – від білого або жовтого до червоного або коричневого. Звичайний вид у Чорному морі, на глибинах до 30 м. В Азовському морі поки що знаходили лише порожні мушлі або окремі стулки, проте дуже добре збережені. Зустрічається також у Середземному, Егейському, Мармуровому морях. Видова самостійність Flexopecten ponticus не є загальновизнаною, низка дослідників вважають його підвидом розповсюдженого в Середземномор'ї Flexopecten glaber.

Березень
Succinea putris (Linnaeus, 1758)
Succinea putris

У вологих місцях, особливо по берегах водойм, на поверхні ґрунту або на траві нерідко можна побачити бурштинівку (або янтарку) звичайну. А якщо пощастить, можна знайти й равлика з надзвичайними щупальцями, що нагадують зелену гусінь. Це не "данина моді", а результат зараження трематодою Leucochloridium paradoxum. Паразит дійсно парадоксальний: аби потрапити до організму кінцевого живителя (комахоїдного птаха), він імітує гусінь, причому "робить" її зі щупалець равлика.

Unio pictorum (Linnaeus, 1758)
Unio pictorum

Молюски з родини перлівницевих (Unionidae) традиційно привертають найбільшу увагу відвідувачів нашої програми. Особливо це стосується перлівниці звичайної, або малярської (Unio pictorum). Молюск відзначається великою мінливістю форми стулок, що наочно демонструють матеріали фондової малакологічної колекції Державного природознавчого музею НАН України (м. Львів). Частково з цією мінливістю можна познайомитися в нашій фотогалереї. Особливо вражають незвичною формою деякі стулки з поліських озер, зібрані в 1930-х рр. Юрієм Полянським. Інколи їх видову приналежність вдається визначити лише "по зубах".

Chamelea gallina (Linnaeus, 1758)
Chamelea gallina

Один зі звичайних та добре помітних м'якотілих мешканців Чорного та Азовського морів, зустрічається також у Середземному та Егейському морях. Від інших наших морських двостулкових молюсків цей вид досить легко відрізнити за майже округлою формою стулок (за винятком дещо загострених і зігнутих уперед верхівок) і чіткими концентричними реберцями на них. Забарвлення мушель досить мінливе: від білуватого, нерідко з темнішими радіальними "променями", до майже зовсім чорного.

Квітень
Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774)
Cepaea hortensis

Разом із лісовою цепеєю Cepaea nemoralis, цей вид вже давно перетворився на один з класичних об'єктів для вивчення причин поліморфізму забарвлення черепашок у наземних молюсків. Наявність багатьох якісних спадкових ознак (фенів) дозволяє відстежувати популяційно-генетичні процеси на великому фактичному матеріалі, не витрачаючись на вартісні та складні аналізи. Наразі кількісний розподіл фенотипів (та, відповідно, генотипів) у популяціях цепей вважають викликаним взаємодією наступних чинників: візуальної селекції птахами або іншими хижаками, кліматичної селекції та випадкових популяційно-генетичних процесів (ефект засновника, дрейф генів).

Anodonta cygnea (Linnaeus, 1758)
Anodonta cygnea

Найбільший прісноводний молюск України, довжина мушлі якого може сягати 20 см. У водоймах нашої країни лебедина, або звичайна беззубка зустрічається зараз рідше, ніж беззубка качина Anadonta anatina. Ці види нерідко плутають, особливо у випадках, коли для визначення видової належності використовують лише обриси мушлі. Надійнішою діагностичною ознакою є верхівкова скульптура стулок, але її не завжди можна використати через ерозію поверхні на цих ділянках. Але в Anadonta anatina стінки стулок з віком помітно потовщуються у передньо-нижній частині (добре помітно на внутрішньому боці стулок), а в Anadonta cygnea залишаються рівномірно тонкими навіть у великих екземплярів.

Hypanis colorata Eichwald, 1829
Hypanis colorata

Кольорова серцевидка - солонуватоводний молюск, довжина мушлі якого може досягати близько 4 см. Розповсюджена у водоймах дельти Дунаю, Дністровському і Дніпровсько-Бузькому лиманах, Таганрозькій затоці та дельті Дону, водоймах устя Кубані. Молюски зустрічаються також на опріснених ділянках та в естуаріях Чорного і Азовського морів, водосховищах Дніпра, Інгульця, Дону, Волги.

Травень
Cepaea vindobonensis (Férussac, 1821)
Cepaea vindobonensis

На перший погляд, за забарвленням черепашок австрійська цепея Cepaea vindobonensis значно поступається своїм краще відомим родичам – лісовій (Cepaea nemoralis) і садовій (Cepaea hortensis) цепеям. Адже в неї не побачиш ані рожевих, ані яскраво-жовтих, ані темно-коричневих черепашок. Та й кількість смуг не така мінлива, у більшості випадків вздовж обертів проходять 4 або 5 смуг різної ширини та інтенсивності. Проте при ближчому знайомстві з цим видом неможливо не оцінити ані його зовнішньої привабливості (не меншої, ніж в інших цепей), ані досить великої мінливості забарвлення черепашок. Лише незначна частка цієї мінливості відображена в нашій фотогалереї.

Anisus contortus (Linnaeus, 1758)
Anisus contortus

Звичайно більшу увагу відвідувачів нашої програми привертають великі види котушок, розповсюджених у наших прісних водоймах: рогова Planorbarius corneus i облямована Planorbis planorbis. А в скрученої котушки черепашка відносно невелика (її діаметр не перевищує 6 мм), проте має досить специфічну форму. Її оберти відносно високі, але дуже вузькі (ніби дуже щільно скручені "у рулон"). Широко розповсюджений вид, який можна зустріти в різних типах водойм. Нерідко скручену котушку відносять до окремого роду Bathyomphalus.

Anadara inaequivalvis (Bruguiere, 1789)
Anadara inaequivalvis

Відпочиваючи на узбережжі Чорного або Азовського моря, важно втриматися, аби не назбирати викинутих хвилями на берег стулок цього виду. Великі, світлі – вони просто ідеально підходять для виготовлення з них різноманітних сувенірів (білокрилих лебедів, квітів, вітрил для парусників тощо). Дивлячись на пляжі, подекуди буквально "завалені" стулками анадар, важко повірити, що Anadara inaequivalvis потрапила до Чорного моря порівняно недавно, лише у другій половині ХХ ст. Припускають, що личинки цього молюска були занесені разом із баластними водами кораблів. У межах природного ареалу Anadara inaequivalvis досить широко розповсюджена в Індійському та Тихому океанах.

Червень
Trochulus hispidus (Linnaeus, 1758)
Trochulus hispidus

До недавнього часу рід, до якого належить цей равлик, називали Trichia, а самого молюска Trichia hispida. Але жодна зміна назви, зрозуміло, не може вплинути на самого равлика, якого недаремно назвали "волохатим", адже поверхня його черепашки зазвичай густо вкрита дрібними волосками. Щоправда, із віком ці волоски можуть поступово втрачатися. Сама черепашка не надто велика (навіть у найбільших екземплярів її діаметр лише трохи перевищує 1 см), помітно сплощена (за винятком окремих особин з нетипово високим завитком – одну таку черепашку можна побачити у нашій фотогалереї), від сірувато- до червонувато-коричневого кольору. Колір тіла також досить мінливий, від досить світлого до темно-сірого, який інколи може здаватися навіть чорним. Молюсків цього виду можна побачити в населених пунктах, на узліссях, на луках або серед чагарникових заростей – загалом у досить різних біотопах, не надто сухих і затінених.

Lymnaea stagnalis (Linnaeus, 1758)
Lymnaea stagnalis

Звичайний, або великий ставковик – один з найвідоміших представників своєї родини. Причина полягає не лише у великих розмірах. Це один з небагатьох вітчизняних молюсків, який зміг потрапити до шкільних підручників із зоології. Аналогічно до інших видів ставковиків, форма його черепашки дуже мінлива. Деякі дослідники, що живуть на території колишнього СРСР, вважають, що це навіть не один, а декілька видів, і називають равликів зі "стрункішою" черепашкою Lymnaea fragilis, с більш "приземкуватою" – Lymnaea doriana.

Tritia reticulata (Linnaeus, 1758)
Tritia reticulata

Не надто великий, але досить красивий і цікавий представник азово-чорноморської фауни, детальніше почитати про якого можна, наприклад, у другому томі "Жизни животных". Не зважаючи на розміри (висота черепашки не перевищує 2–3 см), є важливим компонентом морської екосистеми, адже основою його харчування є падло. Отже, ці невеликі равлики допомагають "прибирати" наші моря від мертвої риби, молюсків та інших тварин. Щоправда, вони можуть нападати й на деяких безхребетних тварин, зокрема, просвердлювати тонкі стулки двостулкових молюсків. Або доповнювати свій раціон рослинною їжею. Нерідко вони приймають за своє улюблене падло закинуту в море наживку, чим можуть завдавати клопоту рибалкам.

Липень
Arion lusitanicus Mabille, 1868
Arion lusitanicus

Добре помітний слизняк, який відразу привертає до себе увагу людей не лише великими розмірами (довжина великих особин у русі може перевищувати 10 см), яскравим забарвленням (поруч з коричнюватими, темно-сірими тваринами в колоніях цього виду часто трапляються яскраво-оранжеві, помаранчеві особини), рельєфною шкірою або здатністю при сильному скороченні тіла набувати форму півсфери, нагадуючи маленькі мандаринки. Іспанський слизняк активно розширює свій ареал, захоплюючи усе нові території (зрозуміло, за допомогою людини), даючи на них різкі спалахи чисельності та завдаючи значної шкоди культурним та декоративним рослинам на присадибних ділянках.

Viviparus contectus (Millet, 1813)
Viviparus contectus

Живородка болотяна – один з двох видів роду Viviparus, розповсюджених у наших прісних водоймах. Від живородки річкової Viviparus viviparus відрізняється помітно опуклішими обертами та гострішою верхівкою (якщо самі верхні оберти черепашки не обламані або не обточені водою, останню ознаку можна легко перевірити, доторкнувшись до верхівки подушечкою пальця). Молюски цього виду оселяються у стоячих водоймах, багатих водяними рослинами – ставах, болотах, старицях річок тощо.

Acanthocardia paucicostata (Sowerby, 1859)
Acanthocardia paucicostata

Серцевидка малореброва розповсюджена у Чорному, Середземному, Егейському, Мармуровому морях, а також вздовж атлантичного узбережжя Європи (на півночі досягаючи Англії). Довжина мушлі може досягати 4 см. Вздовж радіальних ребер, які прикрашають стулки будь-яких серцевидок, у цього виду проходить додаткове вузьке реберце, вкрите невеликими горбочками, які хоча б на деяких ділянках мають вигляд шипиків. Ця ознака дозволяє відрізнити Acanthocardia paucicostata від будь-яких інших представників родини серцевидок Cardiidae, розповсюджених у Чорному морі.

Серпень
Bielzia coerulans (M.Bielz, 1851)
Bielzia coerulans

Один з найбільших та найяскравіших слизняків, розповсюджених на території України. Зустрічається переважно в Українських Карпатах, рідше на рівнинній частині заходу України (на схід – до Винницької області). Дорослих особин слизняка великого синього Bielzia coerulans часто досить легко відрізнити від інших великих слизняків за наявністю синюватих, фіолетових, зеленкуватих відтінків у забарвленні (хоча бувають також інші кольорові варіації). Молоді особини світліші, спочатку без синюватого полиску та з темними поздовжніми смугами, які з віком поступово зникають. Дорослі та не зовсім, особини цього виду завжди привабливі, що надихнуло нас на створення окремого скринсейвера під назвою "Очарование синих слизней".

Anodonta anatina (Linnaeus, 1758)
Anodonta anatina

Беззубку качину Anadonta anatina можна побачити в наших прісних водоймах (річках, озерах, ставах, водосховищах) частіше, ніж беззубку звичайну, або лебедину Anodonta cygnea. Обриси стулок у цього виду дуже мінливі, тому їх нерідко помилково приймають за Anodonta cygnea. Зокрема, це підтвердила ревізія фондових матеріалів Державного природознавчого музею НАН України. Аби уникнути помилок, при визначенні молюсків роду Anadonta варто звертати увагу не лише на форму стулок, але й на верхівкову скульптуру (щоправда, у великих молюсків верхівки стулок нерідко еродовані) та відносну товщину стулок. В Anodonta cygnea стулки залишаються рівномірно-тонкими у будь-якому віці, а в Anadonta anatina помітно потовщуються в передньо-нижній частині.

Cyclope neritea (Linnaeus, 1758)
Cyclope neritea (Linnaeus, 1758)

Черепашки цього виду невеликі (не більше одного – півтора сантиметрів), проте досить оригінальної форми: напівсферичні, з пласким низом та обтічним верхом, що відразу видає молюсків, пристосованих до життя на твердому дні. Така форма разом з невеликими розмірами та барвистим забарвленням робить порожні черепашки Cyclope neritea майже ідеальним матеріалом для виготовлення намист, які продають на курортних ринках. Цей вид зустрічається вздовж чорноморських берегів на глибинах до 40–50 м, відносно недавно був відмічений в Азовському морі. Cyclope neritea розповсюджений також у Середземному, Адріатичному, Егейському, Мармуровому морях.

Вересень
Cepaea vindobonensis (Férussac, 1821)
Cepaea vindobonensis

Розповсюджена переважно в південно-східній частині Європи австрійська цепея по ефектності та різноманітності забарвлення своєї черепашки, можливо, дещо поступається своїм більш відомим родичам – садовій цепеї Cepaea hortensis та, особливо, лісовій цепеї Cepaea nemoralis. В неї не побачиш яскраво-жовтих або рожевих черепашок, відносно рідко зникають або зливаються між собою окремі смуги. Проте саме з австрійською цепеєю мають можливість "познайомитися" мешканці найрізноманітніших куточків України, адже цей вид зустрічається практично по всій території нашої країни. Не дивно, що австрійська цепея стала одним з модельних видів для українських малакологів, у чому ви можете переконатися на сторінках колективної монографії "Фауна, экология и внутривидовая изменчивость наземных моллюсков в урбанизированной среде".

Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758)
Planorbarius corneus

Котушка рогова – один з найбільших видів черевоногих молюсків, розповсюджених у прісних водоймах України. Ширина (діаметр) її черепашки може досягати 4 см. Харчується переважно їжею рослинного походження: рослинним детритом, який молюски збирають зі дна водойм, перифітоном, а також відмерлими тканинами вищих рослин і багатоклітинних водоростей.

Tritia reticulata (Linnaeus, 1758)
Tritia reticulata

Один з найбільших та найпомітніших черевоногих молюсків, які зустрічаються в Чорному та Азовському морях (зрозуміло, не враховуючи рапани). Черепашки можуть досягати у висоту 2–3 см, приваблюють погляд красивою формою, скульптурою та забарвленням. Вздовж їх обертів часто проходять різнокольорові смуги. Не дивно, що їх нерідко використовують для виготовлення різноманітних сувенірів, наприклад, намист. Деякі вчені вважають, що в Чорному та Азовському морях живе не один, а три види Tritia, які відрізняються за формою та пропорціями черепашок. Інші дослідники не поділяють цієї думки.

Жовтень
Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774)
Cepaea hortensis

Хоча садова цепея була завезена на захід України людьми, вона встигла перетворитися на звичайного представника наземної малакофауни Львова, зустрічається не лише у парках, скверах, садах, на цвинтарях і пустирях, але також на озеленених деревами та чагарниками вулицях. Усе більше розселяється вона й по інших населених пунктах Львівської області. Окремі знахідки були зроблені також у Івано-Франківській та Волинській областях. Садова цепея – один з модельних видів наземних молюсків, яких досліджують у лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України. З деякими результатами цих досліджень можна ознайомитися в колективній монографії "Фауна, экология и внутривидовая изменчивость наземных моллюсков в урбанизированной среде".

Dreissena bugensis Andrusov, 1897
Dreissena bugensis

Один з двох видів дрейсен, розповсюджених у водоймах України. Й не лише розповсюджених, але поступово збільшуючих свій ареал на території нашої країни. Бузька дрейсена Dreissena bugensis відрізняється від річкової дрейсени Dreissena polymorpha відсутністю чіткого кута (кіля), який ніби відділяє бокову поверхню кожної стулки від нижньої. У річкової дрейсени цей кіль виражений чітко, а загальні обриси стулок більш наближаються до форми трикутника. Обидва види дрейсен зустрічаються в річках, водосховищах, лиманах.

Cerastoderma lamarcki lamarcki (Reeve, 1844)
Cerastoderma lamarcki

Один з найбільших та найпомітніших двостулкових молюсків у наших морях, названий на честь відомого французького природодослідника Жана Батиста Ламарка. Щоправда, тепер Cerastoderma lamarcki усе частіше вважають то молодшим синонімом описаної самим Ламарком Cerastoderma rhomboides, то підвидом або навіть синонімом описаної ще раніше Cerastoderma glaucum. Очевидно, систематика й морських, й солонуватоводних серцевидок значно ускладнена великою мінливість їх мушель, у чому легко переконатися на будь-якому морському узбережжі.

Листопад
Succinea putris (Linnaeus, 1758)
Succinea putris

Бурштинівку (або янтарку) звичайну можна побачити по берегах водойм або на інших вологих ділянках. Молюски привертають увагу досить не звичною для наземних равликів формою черепашки, яка дещо нагадує прісноводних молюсків – ставковиків. Стінки черепашки надзвичайно тонкі, напівпрозорі, а устя велике. Зрозуміло, що така черепашка погано захищає молюсків від висихання, тому вони вимушені триматися у вологих місцях. До речі, черепашка бурштинівки не завжди виглядає бурштиновою. Усе залежить від забарвлення тіла молюска, яке просвічує крізь неї: якщо тіло темне, й черепашка виглядає темною. Якщо тіло світліше, й черепашка може здаватися шматочком бурштину.

Theodoxus fluviatilis (Linnaeus, 1758)
Theodoxus fluviatilis

Річкова лунка розповсюджена в усіх основних річкових басейнах України. Молюски тримаються переважно на мілководних прибережних ділянках, особливо там, де дно вкрите дрібним камінням. Міцно триматися на камінні або інших занурених у воду предметах молюскам допомагає своєрідна форма черепашки – з пласким низом та обтічним верхом. Проте найбільш вражає не форма, а надзвичайна різноманітність забарвлення черепашок: від майже цілковито чорних до екземплярів з виразними кольоровими візерунками. Деякі з численних варіантів забарвлення представлені в нашій фотогалереї. Читайте також розповідь "Чарівні лунки" у рубриці "Дітям – про молюсків".

Ostrea edulis Linnaeus, 1758
Ostrea edulis

Морський двостулковий молюск, розповсюджений від атлантичного узбережжя Європи та Північної Африки до Чорного моря. Їстівний, має промислове значення. У великих особин розміри мушель можуть досягати 8 – 10 см. Стулки різної форми. Одна з них (опукліша) приростає до твердих підводних предметів: каміння, інших мушель тощо. Стулки, викинуті хвилями на морське узбережжя, часто сильно обточені водою та не зберігають своєї природної форми.

Грудень
Chondrula tridens (O.F.Müller, 1774)
Chondrula tridens

Хоча цього равлика й називають тризубим, кількість зубів (більш або менш помітних виступів) в усті його черепашки далеко не завжди дорівнює трьом. Як правило, дорослі особини мають повністю сформовану черепашку з 3-ма основними та 1–2 додатковими зубчиками. Проте деякі з цих зубів можуть бути слабко розвиненими або загалом відсутніми. У молодих особин ріст черепашки ще продовжується, а краї її устя тонкі, ламкі та без зубів. Равлик тризубий – степовий вид, населяє переважно відкриті сухі ділянки. Хоча на півдні та південному сході країни (загалом в умовах степової зони) може зустрічатися також у лісах.

Unio pictorum (Linnaeus, 1758)
Unio pictorum

Усі види перлівницевих (родина Unionidae), розповсюджені на території України, відзначаються значною внутрішньовидовою мінливістю форми мушлі (та не лише форми). Ця обставина часом ускладнює їх визначення та навіть призводила раніше до опису різних конхологічних форм. У перлівниці звичайної Unio pictorum загальні обриси мушлі значною мірою залежать від умов заселених молюсками водойм. У річках обриси стулок часто помітно стрункіші, а в озерах або інших стоячих водоймах можуть нагадуючи клиноподібну перлівницю Unio tumidus. Це наочно демонструють окремі матеріали малакологічного фонду ДПН НАНУ, показані в нашій фотогалереї. А наступного року на підставі музейної колекції буде випущене спеціальне електронне мережне видання, присвячене внутрішньовидовій мінливості уніонід та особливостям їх діагностики.

Cyclope donovani Risso, 1826
Cyclope donovani

Черепашка за формою та забарвленням дуже подібна до Cyclope neritea, проте дещо менша і з меншою кількістю обертів. Не виключено також, що Cyclope donovani не є самостійним видом, а лише конхологічною формою Cyclope neritea. У Чорному та Азовському морях зустрічаються обидва види (або форми) Cyclope. У малакологічному фонді ДПМ НАНУ Cyclope donovani представлена поки що двома невеликими вибірками, зібраними на чорноморському узбережжі в р-ні м. Судак і с. Портове (Роздольненський р-н АР Крим).

2013
Січень
Succinea putris (Linnaeus, 1758)
Succinea putris

Бурштинівка (янтарка) звичайна – найбільший та найпомітніший представник родини бурштинівок Succineidae на території України. Має дуже тонку черепашку з великим устям, забарвлення якої часто нагадує колір бурштину. Така черепашка погано захищає молюсків від висихання, отже, вони оселяються лише в достатньо вологих місцях – поблизу водойм, на ділянках з високою густою травою тощо.

Unio pictorum (Linnaeus, 1758)
Unio pictorum

Перлівниця звичайна, або малярська може населяти річки, заплавні водойми, водосховища, озера і навіть стави. Від перлівниці клиноподібної Unio tumidus, яка часто зустрічається поруч з нею, зазвичай добре відрізняється видовженою формою мушлі. Проте в обох видів форма мушлі є досить мінливою, отже, можна зустріти Unio pictorum з клиноподібною і Unio tumidus з видовженою мушлею.

Лютий
Chondrula tridens (O.F.Müller, 1774)
Chondrula tridens

Не зважаючи на назву, равлик тризубий не завжди має саме три зуби в усті черепашки. По-перше, зуби "будуються" лише після закінчення росту черепашки. У молодих особин краї устя тонкі, ламкі та без зубів. По-друге, крім трьох основних зубів досить часто присутні 1–2 додаткових зуби. По-третє, в окремих популяціях навіть основні зуби розвинені слабко, деякі з них можуть бути повністю відсутніми. Не менш мінливими є розміри черепашок.

Bithynia leachii (Sheppard, 1823)
Bithynia leachii

Бітінія Ліча відрізняється від більш розповсюдженої у наших прісних водоймах бітінії щупальцевої Bithynia tentaculata опуклими обертами черепашки, розділеними значно глибшим швом. На території України зустрічається переважно велика форма, якій часто надають підвидовий (B. leachii troschelii) або вищий статус. Молюски заселяють стоячі та повільно текучі водойми з багатою рослинністю, у річках тримаються біля берегів. При пересиханні водойм можуть зариватися у ґрунт.

Березень
Brephulopsis cylindrica (Menke,1828)
Brephulopsis cylindrica

Вид кримського походження. Завдяки людині зараз не лише суттєво розселився по півдню України за межами Кримського півострова, але й потрапив до Києва та Львова. У Львові утворив велику колонію на зарослих травою схилах одного зі стадіонів. Для цього молюска властива величезна мінливість форми та розмірів черепашки, яка найяскравіше проявляється в гірському Криму. Дещо меншою є мінливість забарвлення, яка полягає в можливій наявності в окремих особин темних поперечних (радіальних) смужок на обертах. У багатьох колоніях присутні лише молюски з однобарвно-білими черепашками.

Theodoxus fluviatilis (Linnaeus, 1758)
Theodoxus fluviatilis

Річкова лунка розповсюджена в усіх основних річкових басейнах України. Молюски тримаються переважно на мілководних прибережних ділянках, особливо там, де дно вкрите дрібним камінням. Міцно триматися на камінні або інших занурених у воду предметах молюскам допомагає своєрідна форма черепашки – з пласким низом та обтічним верхом. Проте найбільш вражає не форма, а надзвичайна різноманітність забарвлення черепашок: від майже цілковито чорних до екземплярів з виразними кольоровими візерунками. Деякі з численних варіантів забарвлення представлені в нашій фотогалереї.

Mya arenaria Linnaeus, 1758

Піщана мія полюбляє мілководні ділянки з піщано-мулистим дном і нерідко зі зниженою солоністю води (наприклад, у лиманах). Більшу частину життя молюски проводять у викопаних у піску нірках. Ці нірки, зокрема, захищають молюсків під час відливів. Піщана мія розповсюджена вздовж атлантичного узбережжя Європи та Північної Америки, в північній частині Тихого океану. У Чорне море потрапила, очевидно, завдяки людині. Вперше виявлена в Одеській затоці в 1966 році.

Квітень
Bielzia coerulans (M.Bielz, 1851)
Bielzia coerulans

Один з найбільших і найяскравіших слизняків, розповсюджених на території України. Довжина тіла в русі може досягати 10 см. Зустрічається переважно в Українських Карпатах, рідше на рівнинній частині заходу України. На сході досягає Вінницької області. Завезений людьми до Києва. Дорослих особин слизняка великого синього часто досить легко відрізнити від інших великих слизняків за наявністю синюватих, фіолетових, зеленкуватих відтінків у забарвленні (хоча бувають також інші кольорові варіації). Молоді особини світліші, спочатку без синюватого полиску та з темними поздовжніми смугами, які з віком поступово зникають.

Unio tumidus Philipsson, 1788
Unio tumidus

Перлівниця клиноподібна оселяється в річках, заплавних водоймах, водосховищах, озерах. На відміну від перлівниці звичайної Unio pictorum, її стулки переважно помітно розширені в передній частині та звужені в задній, що надає їм клиноподібний вигляд. Проте загалом форма мушлі Unio tumidus досить мінлива, значною мірою залежить від умов існування. У великих екземплярів довжина мушлі може перевищувати 10 см.

Cyclope donovani Risso, 1826
Cyclope donovani

Черепашка невелика, переважно не перевищує 1 см, напівсферичної форми та з досить мінливим забарвленням. Зустрічається в Середземному та прилеглих до нього морях, на території України – в Чорному та Азовському морях, часто разом з Cyclope neritea. У Чорному морі оселяється вздовж берегів на глибині до 30 м. Черепашки Cyclope donovani та Cyclope neritea досить подібні, тому частина дослідників вважає їх єдиними видом – Cyclope neritea.

Травень
Cepaea nemoralis (Linnaeus, 1758)
Cepaea nemoralis

Без сумніву, найяскравіший представник роду Cepaea. Поліморфізм забарвлення черепашки виражений ще краще, ніж у садової та австрійської цепей. Найрізноманітніші відтінки жовтого, рожевого (до майже червоного), коричневого кольорів часто слугують фоном для красивих темних смуг, що проходять вздовж обертів. Нерідко смуга лише одна (центральна) або зовсім відсутня. На території України може зустрічатися лише синантропно, унаслідок цілеспрямованого або випадкового завозу людьми.

Batavusiana crassa (Philipsson, 1788)
Batavusiana crassa

Перлівниця товстостінна, або овальна оселяється переважно у невеликих чистих річках зі швидкою течією. Ще в першій половині ХХ століття вона була одним з фонових видів перлівницевих (родина Unionidae) у прісних водоймах України. Зараз кількість її знахідок та щільність виявлених популяцій різко знизилася. Аналогічні тенденції спостерігаються в інших європейських країнах.

Tritia reticulata (Linnaeus, 1758)
Tritia reticulata

Один з найбільших та найпомітніших черевоногих молюсків, які зустрічаються в Чорному та Азовському морях (зрозуміло, не враховуючи рапани). Черепашки можуть досягати у висоту 2–3 см, приваблюють погляд красивою формою, скульптурою та забарвленням. Вздовж їх обертів часто проходять різнокольорові смуги. Не дивно, що їх нерідко використовують для виготовлення різноманітних сувенірів, наприклад, намист. Деякі вчені вважають, що в Чорному та Азовському морях живе не один, а три види Tritia, які відрізняються за формою та пропорціями черепашок. Інші дослідники не поділяють цієї думки.

Червень
Limax cinereoniger Wolf, 1803
Limax cinereoniger

Найбільший серед наших слизняків. Довжина тіла в русі може перевищувати 15 см, хоча часто трапляються дорослі особини помітно менших розмірів. Оселяється в лісах, рідше – у старих парках, створених на місце колишніх лісів. Забарвлення дорослих слизняків дуже мінливе, переважно в сіруватих тонах. Вздовж тіла може проходити декілька смуг, суцільних або перерваних. На відміну від Limax maximus, мантія однобарвна (за винятком дещо світліших країв, де можуть бути також невеликі світлі штрихи або плямки). Якщо перевернути дорослу або майже дорослу тварину, добре помітна двоколірна (темна по краях, світла посередині) підошва.

Ancylus fluviatilis O.F.Müller, 1774
Ancylus fluviatilis

Річкова чашечка – невеликий (довжина черепашки не перевищує 8 мм, висота – 4 мм), але досить своєрідний прісноводний молюск, розповсюджений у водоймах України. На відміну від більшості черевоногих молюсків, його черепашка не має спірально закрученого завитка, а більше нагадує ковпачок. Цих молюсків можна побачити переважно у річках або струмках, де вони сидять на зануреному у воду камінні. Своєрідна форма черепашки допомагає їм протистояти течії.

Anadara inaequivalvis (Bruguiere, 1789)
Anadara inaequivalvis

На перший погляд, мушлі анадари нагадують широко розповсюджених у Чорному і Азовському морях серцевидок. Проте це зовсім не близькі родичі, належать до різних родин і навіть рядів. А їх мушлі дуже легко розрізнити за будовою замка, який з’єднує праву та ліву стулки: декілька відносно великих горбочків (зубів) у серцевидок, довгий ряд з маленьких зубчиків (до півсотні) в анадари. Крім того, серцевидки здавна живуть у наших морях. А анадара потрапила до нас порівняно недавно – у другій половині ХХ ст., проте вже встигла перетворитися в звичайного представника чорноморської та азовської малакофауни. Припускають, що личинки цього молюска потрапили до Чорного моря разом з баластними водами морських кораблів. У межах природного ареалу цей вид досить широко розповсюджений в Індійському та Тихому океанах.

Липень
Limax cinereoniger Wolf, 1803
Limax cinereonige

Хоча дорослі особини слизняка великого чорного мають цілком "солідні" розміри (у великих екземплярів довжина тіла в русі може перевищувати 15 см), головне місце в їх раціоні займають не зелені частини вищих рослин, а гриби та лишайники. Не дивно, що в лісі їх найлегше знайти в гниючій деревині (пеньки, повалені стовбури дерев), де є й достатній рівень вологи, й джерело харчування. Після дощів, вночі або зранку слизняків також нерідко можна побачити на стовбурах дерев.

Theodoxus fluviatilis (Linnaeus, 1758)
Theodoxus fluviatilis

Вітчизняні науковці не мають єдиної думки щодо того, скільки видів лунок (рід Theodoxus) розповсюджено на території України. Одні виділяють досить значну кількість видів на підставі відмінностей у забарвленні, формі черепашки, пропорціях їх кришечок, інші зводять майже всі з них до конхологічних форм широко розповсюдженої в нас річкової лунки Theodoxus fluviatilis.

Cerastoderma lamarcki lamarcki (Reeve, 1844)
Cerastoderma lamarcki

На узбережжі Чорного або Азовського моря не складно назбирати викинуті водою стулки великих двостулкових молюсків, особливо серцевидки Ламарка. Це найбільша з наших серцевидок (родина Cardiidae), довжина її мушель може перевищувати 5 см, а їх форма та забарвлення дуже мінливі. Серцевидка Ламарка розповсюджена вздовж атлантичного узбережжя Європи, в Середземному, Чорному, Азовському, Каспійському та Аральському морях.

Серпень
Xerolenta obvia (Menke, 1828)
Xerolenta obvia

В українсько- та російськомовній літературі цього равлика тривалий час згадували під іншою назвою – Helicella candicans. Молюсків не складно побачити на заході України, де вони заселяють відкриті сухі біотопи. У літню спеку вони не лише не ховаються від сонячних променів, як більшість наземних молюсків, але й можуть утворювати досить великі скупчення (так звані "грона") на верхівках трав'яних рослин. Така поведінка дозволяє їм уникнути перегріву поблизу розпеченої сонцем поверхні ґрунту.

Aplexa hypnorum (Linnaeus, 1758)
Aplexa hypnoru

Видову латинську назву цього невеликого (висота черепашки не перевищує 1,5 см) прісноводного равлика нерідко неправильно перекладають як "сонна". Насправді вона пов’язана не зі сном, а з мохом. Точніше, з невеликими, густо зарослими, нерідко періодично пересихаючими водоймами (зокрема, з болотами), де оселяються молюски. Загалом епітет "сонна" мало підходить такий рухливій тварині, як Aplexa hypnorum.

Chamelea gallina (Linnaeus, 1758)
Chamelea gallina

Один з найзвичайніших молюсків, порожні стулки якого можна назбирати на узбережжі наших морів. Від інших двостулкових молюсків, розповсюджених у Чорному та Азовському морях, досить легко відрізняється майже округлою формою стулок (за винятком дещо загострених і зігнутих уперед верхівок) та наявністю на них добре помітних концентричних реберець. Забарвлення мушель досить мінливе: від білуватого, нерідко з темнішими радіальними "променями", до майже зовсім чорного.

Вересень
Arianta arbustorum (Linnaeus, 1758)
Arianta arbustorum

Равлик деревний – мабуть, один з найкрасивіших наземних равликів, що мешкають на території України. І все завдяки надзвичайно строкатому забарвленню, утвореному досить хаотично розташованими невеликими світлими штрихами або плямками. Коричнювата черепашка й так погано помітна на корі дерев, а численні плямки довершують маскування. Крім плямок, по периферії черепашки може проходити темна спіральна смуга. Не важко здогадатися, що равлик деревний є лісовим видом. Він зустрічається в гірських, рідше рівнинних біотопах на заході України. На сході досягає Вінницької області.

Aplexa hypnorum (Linnaeus, 1758)
Aplexa hypnorum

На відміну від більшості наземних і водних равликів, оберти черепашок яких закручені за годинниковою стрілкою, представники родини Physidae є "шульгами". Якщо розташувати їх черепашку верхівкою догори, а устям – до себе, воно опиниться ліворуч, а не праворуч від умовної осі черепашки. Ще одна особливість черепашок – порівняно великий останній оберт, хоча в Aplexa hypnorum він виглядає не таким роздутим, як у Physa або Physella, а сама черепашка помітно стрункіша. Не дивно, що молюсків цієї родини називають "пухирчиками".

Polititapes aurea (Gmelin, 1790)
Polititapes aurea

Золотистий політітапес широко розповсюджений у Чорному та Азовському морях; за межами нашої країни зустрічається вздовж атлантичного узбережжя Європи (на північ до Англії), у Середземному, Егейському, Мармуровому морях. На перший погляд, його мушля нагадує дещо витягнуту у довжину мушлю іншого звичайного в наших морях двостулкового молюска – Chamelea gallina. До речі, ступінь витягнутості мушель Polititapes aurea дуже мінлива. Мінливою є й поверхнева скульптура на стулках – від грубих до ледь помітних концентричних реберець. Це спричинило опис багатьох форм, деякі з яких раніше вважали самостійними видами.

Жовтень
Arianta arbustorum (Linnaeus, 1758)
Arianta arbustorum

Равлик деревний – один з багатьох видів молюсків, отримавших свою наукову латинську назву ще "з рук" відомого шведського природодослідника Карла Ліннея, якого вважають засновником сучасної зоологічної та ботанічної систематики. 255 років тому, у 1758 році було опубліковане десяте видання "Системи природи", після якого в біологічну систематику увійшли звиклі зараз бінарні (подвійні) латинські назви, що складаються з родової та, власне, видової назви. Щоправда, тоді деревний равлик був названий Helix arbustorum, а в рід Helix були об’єднані представники різних родів та навіть родин (за сучасними поглядами). А от назву "деревний" (arbustorum) цей вид "носить" до сьогодні, "гордо" додаючи до неї прізвище великого шведа.

Unio pictorum (Linnaeus, 1758)
Unio pictorum

Хоча у прісних водоймах України зустрічається зараз 7 видів родини перлівницевих (Unionidae), найчастіше можна побачити лише три з них: перлівницю звичайну Unio pictorum, перлівницю клиноподібну Unio tumidus та беззубку качину Anodonta anatina. Але й на стані їх популяцій може несприятливо позначатися зростаюче антропогенне забруднення водойм і непродумані гідротехнічні заходи. Залишається лише сподіватися, що цей великий, корисний і просто красивий молюск не стане такою рідкістю в наших водоймах, як деякі інші перлівницеві.

Cerastoderma lamarcki lamarcki (Reeve, 1844)
Cerastoderma lamarcki

Один з найбільших та найпомітніших двостулкових молюсків у наших морях, названий на честь відомого французького природодослідника Жана Батиста Ламарка. Щоправда, тепер Cerastoderma lamarcki усе частіше вважають то молодшим синонімом описаної самим Ламарком Cerastoderma rhomboides, то підвидом або навіть синонімом описаної ще раніше Cerastoderma glaucum. Очевидно, систематика й морських, й солонуватоводних серцевидок значно ускладнена великою мінливість їх мушель, у чому легко переконатися на будь-якому морському узбережжі.

Листопад
Succinea putris (Linnaeus, 1758)
Succinea putris

Бурштинівка (або янтарка) звичайна зустрічається по берегах водойм та на інших вологих ділянках по всій Україні. Привертає увагу досить не звичною для наземних равликів формою черепашки, яка дещо нагадує черепашки прісноводних молюсків – ставковиків. З нею та деякими іншими видами наших наземних і прісноводних молюсків можна ближче познайомитися на сторінках щойно опублікованої науково-популярної брошури "50 найпомітніших молюсків Львова та околиць".

Planorbis planorbis (Linnaeus, 1758)
Planorbis planorbis

Котушка облямована Planorbis planorbis і котушка рогова Planorbarius corneus – найбільші та найпомітніші представники родини Planorbidae, розповсюджені в наших прісних водоймах. Перший вид відрізняється не лише меншими розмірами (діаметр черепашки не перевищує 2 см), але й наявністю чіткого виступу (кіля), який проходить по зовнішньому краю обертів, ніби облямовуючи їх. Котушку облямовану можна побачити в усіх регіонах України.

Cyclope neritea (Linnaeus, 1758)
Cyclope neritea

Цей морський молюск має невелику (не більше півтора сантиметра), але досить красиву черепашку напівсферичної форми. Проте верхня частина черепашки набуває таку характерну обтічну форму не відразу, а лише після руйнування верхніх (ембріональних) обертів. Ці 1,5–2 оберти формуються ще усередині яйця й мають вигляд досить гострого конуса. У дорослих молюсків вони зазвичай повністю зруйновані, але інколи зберігаються у вигляді гострої "шпильки". У малакологічному фонді ДПМ НАНУ є одна така черепашка з Чорного моря поблизу м. Севастополь. Її можна побачити в нашій фотогалереї.

Грудень
Krynickillus melanocephalus Kaleniczenko, 1851
Krynickillus melanocephalus

Слизняк чорноголовий належить до групи молюсків кавказького походження, ареал яких останнім часом активно розширяється за рахунок антропохорії – Deroceras caucasicum, Stenomphalia ravergiensis тощо. Ще порівняно недавно на території України Krynickillus melanocephalus був відомий лише у Криму, зараз відмічений у багатьох регіонах нашої країни. Зокрема, слизняк чорноголовий вже встиг перетворитися на одного зі звичайних наземних молюсків Львова. На відміну від багатьох інших слизняків з родини Agriolimacidae, його досить легко впізнати за зовнішнім виглядом – завдяки інтенсивно-чорній голові та шиї, які контрастують зі світлим (переважно сіруватим) забарвленням решти тіла.

Unio pictorum (Linnaeus, 1758)
Unio pictorum

Перлівниця звичайна, аналогічно до інших видів наших перлівниць, відзначається добре вираженою мінливістю форми мушлі, яка значною мірою залежить від умов заселеної молюсками водойми. У річках обриси стулок часто помітно стрункіші, ніж в озерах або інших стоячих водоймах, завдяки чому Unio pictorum тут легко відрізнити від Unio tumidus або Batavusiana crassa (= Unio crassus).У стоячих водоймах форма стулок Unio pictorum може помітно змінюватися, нагадуючи клиноподібну перлівницю Unio tumidus. Це наочно демонструють окремі матеріали малакологічного фонду ДПН НАНУ, показані в нашій фотогалереї. Особливо цікавими є деякі екземпляри з поліських озер.

Cyclope donovani Risso, 1826
Cyclope donovani

Черепашка за формою та забарвленням дуже подібна до Cyclope neritea, проте дещо менша і з меншою кількістю обертів. Не виключено також, що Cyclope donovani не є самостійним видом, а лише конхологічною формою Cyclope neritea. У Чорному та Азовському морях зустрічаються обидва види (або форми) Cyclope. У малакологічному фонді ДПМ НАНУ Cyclope donovani представлена поки що двома невеликими вибірками, зібраними на чорноморському узбережжі в р-ні м. Судак і с. Портове (Роздольненський р-н АР Крим).

2012
Травень
Helix pomatia Linnaeus, 1758
Helix pomatia

Виноградний равлик (виноградний слимак) вважається делікатесом у деяких країнах. Завдяки діяльності людини зустрічається зараз у різних регіонах України. Проте за нього часто помилково приймають також інші великі види наших равликів – Helix albescens і Helix lucorum на півдні, Helix lutescens на заході та південному заході. Інколи "виноградними слимаками" називають навіть набагато менших Cepaea vindobonensis або Fruticicola fruticum.

Червень
Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774)
Cepaea hortensis

Для садової цепеї є характерним значний поліморфізм забарвлення черепашки. На заході України, де зустрічаються зараз досить великі інтродуковані популяції цього виду, переважаючий тип забарвлення – жовта черепашка без темних спіральних смуг. Поряд з такими молюсками майже завжди можна побачити смугастих особин. Іноді широкі темні смуги повністю або частково зливаються між собою, утворюючи дуже темні черепашки.

Липень
Arion lusitanicus Mabille, 1868
Arion lusitanicus

Іспанський слизняк вперше зареєстрований на території України лише на початку ХХІ ст. Може завдавати суттєвої шкоди культурним і декоративним рослинам. Від інших видів роду Arion, розповсюджених на території України, дорослі особини іспанського слизняка легко відрізняються завдяки великим розмірам, яскравому забарвленню, дуже рельєфній шкірі, а також здатності при скороченні набувати вигляду правильної півсфери.

Серпень
Cepaea hortensis (O.F.Müller, 1774)
Cepaea hortensis

У молюсків, які щойно вилупилися з яєць, черепашка не лише дуже тонка й ламка, але й однобарвна. Спіральні темні смуги починають поступово з'являтися в частини особин лише через деякий час. Порядок появи смуг досить стабільний: першою зазвичай йде центральна смуга, далі – нижні смуги, наприкінці – верхні.

Fagotia esperi (Férussac, 1823)
Fagotia esperi

Фаготія плямиста розповсюджена в басейнах річок, які впадають до Чорного моря – Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра. Зустрічається лише в достатньо повноводних річках. Серед інших прісноводних молюсків України відзначається досить красивою формою і забарвленням черепашок (невеликі червонуваті плями на світлішому фоні). Проте досить часто форма черепашок дещо спотворюється ерозією верхівок, а красиве плямисте забарвлення частково або повністю ховає темний наліт.

Вересень
Helix pomatia Linnaeus, 1758
Helix pomatia

Виноградні равлики живляться переважно зеленим листям різноманітних рослин. У неволі вони, наприклад, залюбки їдять салат. Під час їжі слимаки частково втягують свої щупальця. Оскільки на кінцях щупалець в наземних равликів знаходяться очі, вони дещо нагадують людину, яка примружує очі, насолоджуючись смачною їжею.

Fagotia acicularis (Férussac, 1823)
Fagotia acicularis

Фаготія загострена розповсюджена в басейнах річок, які впадають до Чорного моря – Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра. Зустрічається лише в достатньо повноводних річках. Від фаготії плямистої Fagotia esperi відрізняється не лише дещо стрункішою та однобарвною темною (коричнювато-роговою або чорною) черепашкою. У нижній лівій частині устя добре помітний жолобок, сильно згладжений у F.esperi.

Жовтень
Fruticicola fruticum (O.F.Müller, 1774)
Fruticicola fruticum

В українських популяціях чагарникового равлика часто переважають коричневі черепашки без темної спіральної смуги. Загальний фон черепашки в живих молюсків часто здається неоднорідним (плямистим), проте це просвічує крізь черепашку тіло самого молюска. Загалом фонове забарвлення черепашки змінюється від білуватого до темно-коричневого. Незалежно від цього, по периферії черепашки може також проходити одна темна спіральна смуга.

Planorbis planorbis (Linnaeus, 1758)
Planorbis planorbis

Котушка облямована є одним з найзвичайніших мешканців наших прісних водойм. Її можна зустріти у водоймах різного типу: річках, озерах, ставах, меліоративних каналах, невеликих тимчасових водоймах. Серед представників родини Planorbidae, розповсюджених на території України, вона поступається за розмірами лише Planorbarius corneus.

Листопад
Helix pomatia Linnaeus, 1758
Helix pomatia

Аналогічно до цепей Cepaea, вихідним типом забарвлення черепашки у представників роду Helix можна вважати 5 темних спіральних смуг на світлішому фоні. Проте у виноградного равлика ці смуги можуть бути майже або зовсім непомітними на досить темному (коричнюватому) фоні черепашки. Навіть якщо смуги чіткі, їх загальна кількість видається дещо меншою, оскільки друга і третя смуги зливаються в одну стрічку.

Viviparus contectus (Millet, 1813)
Viviparus contectus

Живородка болотяна – один з двох видів роду Viviparus, розповсюджених у наших прісних водоймах. Від живородки річкової Viviparus viviparus відрізняється помітно опуклішими обертами та гострішою верхівкою (якщо самі верхні оберти черепашки не обламані або не обточені водою, останню ознаку можна легко перевірити, доторкнувшись до верхівки подушечкою пальця).

Грудень
Bielzia coerulans (M.Bielz, 1851)
Bielzia coerulans

У забарвленні дорослих особин великого синього слизняка, дійсно, переважають сині або фіолетові відтінки. Проте в окремих популяціях можна побачити й значно більшу різноманітність забарвлення – зелених, кольору морської хвилі та навіть гранатових особин. Живі дорослі тварини, як правило, відзначаються також красивим полиском. У скорочених молюсків добре помітний високий гребенеподібний кіль, який проходить посередині спини.

Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758)
Planorbarius corneus

Котушка рогова – один з найбільших видів черевоногих молюсків, розповсюджених у прісних водоймах України. Ширина (діаметр) її черепашки може досягати 4 см. Харчується переважно їжею рослинного походження: рослинним детритом, який молюски збирають зі дна водойм, перифітоном, а також відмерлими тканинами вищих рослин і багатоклітинних водоростей.