Іспанський слизняк та засоби боротьби з ним


Що це за вид, звідки він з’явився, історія проникнення на територію України
Як його впізнати?
Хімічні засоби боротьби та їх небезпека
Слизняки та сіль
Інші "народні" засоби
Агротехнічні методи для боротьби зі слизняками
Збір та знищення слизняків
Слизняки та свійські птахи
Життєвий цикл
Міф про слизняків

Що це за вид, звідки він з’явився, історія
проникнення на територію України

Останнім часом територією України швидко розповсюджується такий злісний шкідник культурних рослин, як іспанський слизняк Arion lusitanicus. Саме з його масовою появою на присадибних ділянках пов’язано більшість повідомлень у пресі, які вже традиційно з’являються літом, особливо в періоди сильних дощів.

Незважаючи на свою назву, цей вид не живе в Іспанії. Швидше за все, його вітчизною є південно-західна частина Франції.

Arion lusitanicus - дорослі особини

У другій половині ХХ століття іспанський слизняк почав швидко поширюватися Європою, просто блискавично завойовуючи усе нові та нові території. Наприклад, у Німеччини його вперше зареєстрували в 1969 році, а буквально через кілька десятиріч він вже був розповсюджений по всій країні. У Польщі іспанського слизняка виявили в 1993 році – і не будь-де, а на південному сході Польщі, недалеко від кордону зі Львівською областю України.

У 2007 році іспанського слизняка вперше зареєстрували на Львівщині – у місті Винники піді Львовом (хоча тут йдеться саме про дату визначення цього виду науковцями, самі молюски потрапили на нашу територію дещо раніше).

У 2009 році той самий вид був відмічений у Дрогобичі, а через рік кілька його колоній було виявлено в центральній частині Львова. За дуже короткий час іспанський слизняк встиг буквально заполонити увесь Львів – тепер його можна побачити в парках, скверах, на вулицях, на присадибних ділянках.

З кожним роком стало з’являтися все більше повідомлень про нашестя великих рудих слизняків зі Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, їх бачили в Луцьку, Рівному, Хмельницькому. А на Закарпатті Arion lusitanicus, можливо, з’явився навіть трохи раніше – ще наприкінці ХХ століття. Швидко стало зрозумілим, що розповсюдження цього виду не обмежиться заходом України – він вже оселився в Києві, Харкові тощо. Є не перевірені спеціалістами дані щодо його присутності на сході України – у Донецьку.

Отже, в Україні повторюється зараз той самий сценарій, який вже бачили мешканці багатьох європейських країн – спочатку поява окремих колоній іспанського слизняка, а потім його швидке розселення по всій країні. Тому, навіть якщо у вашій місцевості ще не бачили таких тварин, вони можуть з’явитися там у самому найближчому майбутньому.

Як його впізнати?

Arion lusitanicus - великий екземпляр

Впізнати дорослих особин іспанського слизняка досить легко завдяки великим розмірам і характерному забарвленню тіла. У витягнутому стані (коли слизняк рухається) довжина його тіла може досягати 10-12 см, хоча більшість особин в колоніях зазвичай мають дещо менші розміри. При різкому скороченні тіла тварини стають напівсферичними.

Arion lusitanicus - в скороченому стані

У забарвленні переважають два кольори – рудий та коричневий. Шкіра дуже рельєфна, що особливо добре помітно при скороченні тіла. У дорослих слизняків верхня частина тіла однобарвна, у молодих по краях тіла проходять темні смуги. Молодь іспанського слизняка можна сплутати з іншими (дрібнішими) видами слизняків, які здавна живуть у наших краях.
Детальніше

Хімічні засоби боротьби та їх небезпека

Спеціальні гранули від слизняків, які можна придбати в Україні, найчастіше містять метальдегід. Ця речовина вибірково діє на молюсків та вважається безпечною для інших безхребетних тварин – зокрема, для дощових хробаків або бджіл. Але виробники та, особливо, розповсюджувачі таких засобів часто "забувають" сказати про те, що метальдегід є шкідливим для теплокровних тварин і людини.

Тому такі гранули не бажано розсипати поблизу грядок з ягодами або зеленню. Треба слідкувати, аби з ними не контактували діти або свійські тварини. Якщо ви вже скористалися такою труткою, протягом хоча б кількох тижнів не рекомендують вживати вирощені на городі ягоди, овочі або зелень. А розсипаючи гранули, бажано захищати від них руки (гумові рукавички) та дихальні шляхи (марлева пов’язка, хустка тощо).

Є ще один мінус: ефективність дії таких препаратів різко знижується під час дощової погоди. І не лише тому, що самі гранули можуть розмокнути, й доведеться підсипати інші. Метальдегід викликає зневоднення тіла слизняка, а вже зневоднення призводить до смерті. Але, якщо навкруги повно вологи, уражена особина може компенсувати втрату води та вижити.

А загалом отрутохімікати бажано використовувати лише в тому випадку, якщо всі інші засоби боротьби не подіяли. А самим ефективним методом боротьби з іспанським слизняком на невеликих ділянках європейські науковці визнали ручне визбирування та механічне знищення шкідників.

Слизняки та сіль

Аби побороти навалу слизняків на своєму городі, люди нерідко використовують звичайну кухонну сіль – як дешевий та безпечний для людей засіб. При цьому вони щедро посипають сіллю знайдених на городі шкідників – поступово засолюючи землю. А на засоленій землі не може нормально рости жодна культурна рослина. До речі, люди здавна помітили цю особливість солі та засипали нею ті ділянки, на яких хотіли повністю знищити будь-яку рослинність. І отримували унаслідок шматки мертвої землі, на якій не росла навіть трава.

По-друге, знайдених на городі слизняків значно швидше та надійніше не засипати сіллю, а просто зібрати та механічно знищити: роздавити ногою, залити окропом, порізати на шматки лопатою, а після цього можна спробувати дати їх на обід свійським птахам – як додаткове джерело білку (звісно, якщо перед тим ви не труїли їх хімікатами та не "засолювали").

Інші "народні" засоби

Крім солі, для боротьби зі слизняками часто рекомендують використовувати порошок гірчиці, вапно (гашене або негашене), попіл. Такі речовини розсипають у міжряддях або оточують ними грядки, роблячи своєрідні бар’єри від слизняків.

Що стосується вапна та деревної золи – якщо у вас закислений ґрунт на ділянці, це буде навіть корисним, бо зменшить кислотність ґрунту. А більшість оброблюваних земель з часом трохи закислюється. Головне – не переборщити, не попалити культурні рослини або їх коріння. І не вапнякувати ґрунт під рослинами, які полюбляють саме кислуваті ґрунти – наприклад, під малиною, ожиною, щавлем, ревенем тощо. Ще менш сподобаються такі методи чорниці, лохині, вересу, рододендронам.

Агротехнічні методи для боротьби зі слизняками

Ці засоби спрямовані на те, аби слизнякам жилося на вашому городі не так комфортно.

Слизняки чутливі до висихання, тому їм комфортніше живеться у вологих місцях – наприклад, у густих заростях трави. Там довше зберігається волога, а висока рослинність захищає слизняків від сонячних променів. Тому варто регулярно знищувати бур'яни – і не лише на самих грядках, але й навколо них, а також викошувати траву на межах.

Не варто висаджувати або висівати рослини занадто густо – загущені посадки створюють такий самий ефект, як і бур’яни. По можливості збільшуйте ширину міжрядь, а також відстань між окремими рослинами в рядах.

Регулярно розпушуйте верхній шар ґрунту – це зменшить його вологість. Звичайно, не треба занадто захоплюватися цим під час тривалої посухи, коли земля й так пересушена. Але в дощові періоди це піде на користь і рослинам, адже покращить доступ повітря до кореневої системи.

Тим, хто використовує мульчу, доведеться відмовитися від неї. Не варто прикривати поверхню землі рослинними рештками або шматками кори.

Відразу прибирайте з ділянки будь-які рослинні рештки, вирвані бур'яни, гниючі яблука або інші опалі плоди. Запах зів’ялих або підгниваючих рослинних решток приваблює слизняків. Тому потрібно швидко віднести усе це на компостну купу або ж закопати глибоко в землю.

Зведіть до мінімуму кількість місць, де слизняки можуть сховатися вдень або під час посухи. Місцем денної схованки може слугувати будь-який предмет, що лежить на землі – дошка, каміння, старе шмаття, шматок картону.

Збір та знищення слизняків

Найефективніший засіб боротьби з іспанським слизняком та іншими видами слизняків на присадибних ділянках. Причому робити це треба регулярно, з весни та до осені. Принаймні кілька разів на тиждень зранку або після дощів треба обходити та ретельно оглядати усю ділянку, приділяючи особливу увагу найбільш вологим та затіненим місцям або тим ділянкам, де ростуть особливо привабливі для слизняків рослини. Потрібно регулярно оглядати також підвали, льохи, колодязі – загалом будь-які заглиблення в землі.

Аби полегшити собі процес збирання слизняків, можна використати маленькі хитрощі. Наприклад, розкласти на поверхні землі біля грядок кілька невеликих дощечок, пласких камінчиків або навіть просто старих шматок. Головне, аби вони більш або менш щільно прилягали до поверхні землі, але при цьому там залишалися невеликі шпаринки, до яких могли заповзати слизняки. У суху погоду поливайте ці саморобні сховки та землю довкола них водою. Це привабить до них ще більшу кількість слизняків.

Arion lusitanicus - молоді особини

Тільки не забувайте регулярно перевертати ці сховки та визбирувати з під них усіх слизняків – навіть дуже маленьких! Інакше ви досягнете протилежного ефекту – слизняки будуть просто жити під дошками та камінчиками, а вночі виповзати звідти та об’їдати ваші грядки.

У якості приманки можна використовувати також різноманітні рослинні рештки. Головне, аби вони не валялися по всьому городі, а були складені в окремих, чітко визначених місцях подалі від грядок, а слизняки на них регулярно та ретельно визбирувалися.

Arion lusitanicus - дорослі особини

Ще одна проста, хоча не дуже красива приманка для слизняків – це їх роздавлені родичі. Після загибелі тіло слизняка починає швидко розкладатися, що супроводжується мало приємним запахом. Але саме цей запах дуже приваблює інших слизняків, адже трупик родича – цінне джерело білку. А білок слизняки потребують не лише для того, аби швидко вирости, але й для того, аби виносити та відкласти багато яєць.

Слизняки та свійські птахи

Слизняків непогано їдять кури, хоча їм буває важко впоратися з дорослими особинами іспанського слизняка – через дуже товсту, міцну шкіру та велику кількість слизу. Проте вони можуть без проблем визбирати слизняків інших видів або молодих особин іспанського слизняка. Відомо, що іспанського слизняка охоче поїдають мускусні качки.

Але кури, а тим більше качки можуть самі так затовкти грядки, що шкода від них виявиться навіть більшою, ніж від слизняків.

Життєвий цикл

Arion lusitanicus - спарорування

Іспанський слизняк має однорічний життєвий цикл. Це значить, що від вилуплення з яйця невеликого кількаміліметрового слизнячка і до того моменту, коли він досягне статевої зрілості та зможе розмножуватися, проходить трохи менше одного року. Більшість особин іспанського слизняка досягають статевої зрілості у другій половині літа. Наприкінці літа – на початку осені тварини активно спарюються, а через деякий час відкладають у землю купки яєць. В одній такій купці може бути до сотні та навіть більше невеликих білуватих яєць, з яких приблизно через місяць вилупляться маленькі слизняки. Невдовзі після відкладання яєць майже усі дорослі особини загинуть, а молоді перезимують та будуть завдавати вам клопоту наступного року. Тому дуже важливо визбирувати іспанських слизняків на ділянках протягом літа – інакше замість однієї особини наступного року можете отримати сотню!

Arion lusitanicus - відкладені яйця Arion lusitanicus - недавно вилуплені особини

 

Міф про слизняків

Люди нерідко вважать, що з розрізаного навпіл слизняка можуть вирости дві нові особини. Це лише міф. Слизняки – не дощові хробаки. Розрізані навпіл, вони не мають жодного шансу на виживання.



Детальніше про плюси та мінуси різних методів боротьби з іспанським слизняком ми розповіли у спеціально підготованому відео.



Основні наукові публікації співробітників лабораторії малакології ДПМ НАНУ про іспанського слизняка Arion lusitanicus

1. Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.И. Arion lusitanicus (Gastropoda, Pulmonata) на западе Украины // Вестн. зоологии. – 2011. – Т. 45, № 2. – С. 173-177.
2. Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Поява іспанського слизняка Arion lusitanicus (Gastropoda, Pulmonata, Arionidae) у Львові, її можливі екологічні та економічні наслідки // Наук. зап. Держ. природозн. музею. – Львів, 2011. – Вип. 27. – С. 71-80.
3. Гураль-Сверлова, Гураль Р.И. Морфологические, анатомические и поведенческие особенности слизней из комплекса Arion lusitanicus s.l. (Arionidae) на западе Украины // Ruthenica. – 2011. – Т. 21, № 2. – С. 97-111.





Слимаки на городі

Іспанські слизняки у Львові