Йозеф Бонковський



Йозеф Бонковський - ключова постать у формуванні
малакологічної колекції

Кожна велика природнича колекція – не лише сукупність зібраних у ній предметів, не лише історія їх збору, але й постаті людей, які не шкодували свого часу, знань, а нерідко також грошей або здоров'я для їх формування, збереження та опрацювання. Особливо значущими часто є люди, які стоять біля початків таких колекцій, завдаючи не просто їх майбутній вигляд, але й їх "дух" на багато десятиріч уперед. Для малакологічної колекції Державного природознавчого музею НАН України, який розташований у м. Львові, такою вирішальною постаттю є відомий галицький дослідник м’якунів другої половини ХІХ ст. Йозеф Бонковський (Józef Bąkowski).

Не зважаючи на досить коротке життя (яке обірвалося у неповних 39 років), цей вчений зміг не лише зробити величезний внесок у вивчення прісноводних і наземних молюсків Галичини, але й впорядкував наявні малакологічні збори у Музеї ім. Дзедушицьких (тепер – Державний природознавчий музей НАНУ), суттєво доповнивши їх власними зборами з території сучасних Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей України та з прилеглих районів на південному сході Польщі. На довгі роки малакологічна колекція музею стала сприйматися як колекція Й.Бонковського. Й зараз, хоча загальні обсяги малакологічного фонду ДПН НАНУ значно збільшилися, а географія зборів фондових матеріалів суттєво розширилася, "ядром" колекції залишається її найстаріша частина з матеріалів, зібраних безпосередньо Й.Бонковським або опрацьованих ним у стінах музею.

Недаремно однією з двох найбільших узагальнюючих праць Й.Бонковського став каталог тогочасної малакологічної колекції музею. Щоправда, ця робота – значно більше, ніж просто перелік фондових матеріалів. У ній узагальнено відомості щодо зовнішнього вигляду різних видів черевоногих і двостулкових молюсків, характеру їх розповсюдження у регіоні, екології. Подано також кольорові таблиці із досить якісними, особливо для того часу, зображеннями живих молюсків (для слизняків) або їх черепашок.

Скан з каталогу Й.Бонковського

Сторінки каталогу

На жаль, каталог став останнім науковим доробком Й.Бонковського, який він поспішав завершити, вже фактично прикутий до ліжка важкою хворобою. Але встиг самостійно закінчити лише ту (хоча й найбільшу) частину рукопису, де йшлося про черевоногих молюсків. Описи двостулкових молюсків мусив доробити після його смерті хранитель відділу безхребетних тварин професор А.М.Ломницький – "на підставі записок, що залишилися після нього, та багатого музейного матеріалу". Тому каталог був надрукований лише через 4 роки після смерті Й.Бонковського – у 1891 р. А на титульній сторінці можна побачити два прізвища – "написав (уклав) Й.Бонковський, доповнив А.М.Ломницький". Загалом ця робота ніби символізує дружні відносини двох науковців, які не завершилися й після смерті одного з них.

Ще при житті наукові роботи Й.Бонковського стали відомими поза межами Галичини. Він підтримував контакти з відомим німецьким малакологом того часу С.Клесіном (S.Clessin), якому пересилав частину зібраних матеріалів (принаймні, найцікавіші з них). На знак подяки С.Клесін у 1879 р.назвав дві описані ним форми на честь Й.Бонковського: Helix instabilis var. Bakowskyana (форма Helicopsis instabilis з відносно дрібними і темними черепашками, зараз не має таксономічного статусу) та Lymnaea peregra var. Bakowskyana. Останню форму частина сучасних малакологів (з країн колишнього Радянського Союзу) вважає самостійним видом – Lymnaea bakowskyana, інші – лише конхологічною формою широко розповсюдженого ставковика видовженого Lymnaea peregra. Цікаво, що сам Й.Бонковський називав описані С.Клесіном форми дещо інакше – "Bąkowskiana". Це можна побачити й на старих музейних етикетках.

Helix instabilis var. Bakowskyana і Lymnaea peregra var. Bakowskyana з Малакологічного фонду ДПМ НАНУ

Форми молюсків, названі на честь Й.Бонковського С.Клесіном

Вже на початку ХХ ст. В.Полінський, який також зробив свій внесок у формування та опрацювання малакологічної колекції музею, назвав на честь Й.Бонковського відносно невеликого (діаметр черепашки навіть у дорослих особин лише трохи перевищує пів сантиметра) карпатського равлика – Fruticola bielzi var. bakowskii, якого тепер вважають самостійним видом Edentiella bakowskii.

Edentiella bakowskii

Черепашки Edentiella bakowskii


На завершення цього короткого нарису ми хотіли б подати дещо скорочений і модифікований переклад передмови, яку зробив А.М.Ломницький (див. вище) до завершеного й опублікованого ним каталогу Й.Бонковського.


Йозеф Бонковський, син незаможного міщанина, народився 24 грудня 1848 р. у Заліссі біля Янова [Янів – колишня назва смт Івано-Франкове в Яворівському р-ні Львівської обл.]. Навчався спочатку в Янові, потім у гімназії у Львові. Після складання іспиту на атестат зрілості в 1871 р. записався слухачем філософського відділу Львівського університету. Проте брак коштів змусив його працювати в 1872-1877 рр. домашнім вчителем. У вільні хвилини продовжував поглиблювати свою освіту. Ще з часів навчання в гімназії закоханий у вітчизняну природу, палко віддавався фауністичним і флористичним дослідженням у місцевостях, в яких на той час перебував.

У 1878 р., після здачі вчительського іспиту, Й.Бонковський обійняв посаду заступника вчителя у вчительській семінарії у Жешуві [місто на південному сході Польщі], де викладав переважно природознавство. У 1879 р. був переведений до Львова, де займав скромну посаду вчителя при одній з народних міських шкіл, аби тільки бути ближче до осередку науки, природничих колекцій і бібліотек, що полегшувало його подальшу роботу в обраному їм напрямку регіонального природознавства. На тій посаді Й.Бонковський залишався до 1882 р., коли, з огляду на ефективну роботу, його призначили до міської вчительської семінарії у Львові, але лише в 1886 р. перевели на посаду дійсного вчителя. Однак невиліковна хвороба потрохи нищила його й без того слабкий організм і прикувала його до ліжка. Після тривалих страждань обірвалося його коротке, але плідне для науки та шкільної справи життя. Це сталося 26 липня 1887 р.

Поруч з виконанням своїх службових обов’язків, Й.Бонковський присвячував увесь свій вільний час науковій роботі. Головним чином він займався дослідженням малакофауни, чим привернув до себе увагу Комісії Фізіографічної Краківської Академії, яка з 1878 р. доручала йому майже щорічний збір матеріалів в різних куточках нашого краю [Під "нашим краєм" тут розуміється не лише територія сучасної Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей України, але й прилеглі райони на південному сході Польщі].

У 1875 р. Й.Бонковський перебував у Стшижуві під Жешувом [населені пункти на південному сході Польщі], де займався переважно збором молюсків і тамтешньої флори. У 1877 р. відвідав околиці Кам'янки-Бузької [тепер – райцентр Львівської обл.], де також робив малакологічні екскурсії. У 1878 р. за дорученням Комісії Фізіографічної у Кракові досліджував околиці Львова, Бібрки та Перемишлян; у 1879 р. досліджував південну частину галицького Поділля від Галича [райцентр у Івано-Франківській обл.] вздовж Дністра, Збруча і Серету аж до Теребовлі та Тернополя; у 1880 р. відвідав повторно частину Поділля між Серетом і Збручем. У 1881 р. досліджував, так само за дорученням Комісії Фізіографічної, околиці Коломиї, Верховини та Чорногору; а в 1882 р. околиці Журавна, Миколаєва та частину Стрийських гір [Львівська обл.]. У 1883 р. відвідав Татри. За дорученням Комісії гірничої Відділу крайового досліджував глини дилювіальні в околицях Львова в 1881 р. і на Поділлі в 1884 р. Результати проведених досліджень публікувалися в щорічнику Комісії Фізіографічної Краківської Академії та в інших часописах крайових.

Також Й.Бонковський був постійним дописувачем львівського часопису "Школа", в якому розміщував у 1880-84 рр. численні статті дидактичні та наукові, рецензії, поточні відомості тощо.

В останні роки свого життя, від 1885 р., був задіяний в облаштуванні свого спеціального відділу в Музеї ім. Дзедушицьких у Львові [зараз – Державний природознавчий музей НАН України]. Музей придбав зібрану ним приватну колекцію, доповнивши нею свої збори. У той самий час Й.Бонковський працював над Каталогом молюсків, наявних у Музеї ім. Дзедушицьких. Ще б кілька місяців життя, й він зміг би сам скінчити свою працю, дуже важливу для малакології крайової.

Наукові праці Й.Бонковського були відомі поза межами нашого краю. Відомий німецький малаколог Клесін назвав на його честь дві нові форми молюсків [Йдеться про форми Lymnaea peregra і Helicopsis instabilis – див. вище].

Належав до кількох товариств. У 1872 р. його обрано членом відділу Товариства господарського галіцийського у Бібрці, у 1879 р. – краківської Комісії Фізіографічної. У 1882 р. його закликали до зоологічної секції Товариства природознавців ім. Коперника й у тому самому році обрано членом Головного управління Педагогічного товариства.

Публікації Й.Бонковського, присвячені наземним молюскам:

  1. Bąkowski J. Ślimaki i małże z okolic Strzyżowa, zebrane w r.1876 // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1878. – T. 12, Cz. 2. – S. 15-23.   ( Скачати в pdf [2,2 Mb] )
  2. Bąkowski J. Ślimaki i małże zebrane w okolicy nadbużańskiéj koło Kamionki Strumiłowéj w r.1877 // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1878. – T. 12, Cz. 2. – S. 23-26.   ( Скачати в pdf [1,7 Mb] )
  3. Bąkowski J. Mięczaki z okolic Bóbrki i Przemyślan // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1879. – T. 13, Cz. 2. – S. 130-138.   ( Скачати в pdf [2,4 Mb] )
  4. Bąkowski J. Mięczaki zebrane w r.1879 w okolicy Rzeszowa // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1880. – T. 14, Cz. 2. – S. 254-257.   ( Скачати в pdf [1,0 Mb] )
  5. Bąkowski J. Spis mięczaków zebranych na Babiej Górze w r.1879 przez Stefana Stobieckiego // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1880. – T. 14, Cz.2. – S. 77-78.   ( Скачати в pdf [1,0 Mb] )
  6. Bąkowski J. Mięczaki zebrane na Podolu w Lipcu i Sierpniu r.1879 // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1880. – T. 14, Cz. 2. – S. 62-76.   ( Скачати в pdf [3,5 Mb] )
  7. Bąkowski J. Mięczaki zebrane na Podolu na stepie Pantalichy i w Toutrach w r. 1880 // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1881. – T. 15, Cz. 2. – S. 220-232.   ( Скачати в pdf [2,3 Mb] )
  8. Bąkowski J. Mięczaki z okolicy Lwowa, Gródka i Szczerca // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1882. – T. 16, Cz. 2. – S. 56-63.   ( Скачати в pdf [2,0 Mb] )
  9. Bąkowski J. Mięczaki zebrane w lipcu i sierpniu w okolicy Kołomyi, Mikuliczyna, Żabiego i na Czarnohorze, oraz ich pionowe w tém pasmie górskiém rozmieszczenie // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1882. – T. 16, Cz. 2. – S. 130-140.   ( Скачати в pdf [2,5 Mb] )
  10. Bąkowski J. Mięczaki tatrzańskie // Kosmos. – Lwów, 1883. – T. 8. – S. 13-17.   ( Скачати в pdf [1,3 Mb] )
  11. Bąkowski J. Mięczaki z gór drohobyckich, z okolicy Żurawna i Mikołajowa // Spraw. Kom. Fizyjograf. – Kraków, 1884. – T. 18, Cz. 2. – S. 93-98.   ( Скачати в pdf [1,7 Mb] )
  12. Bąkowski J. Mięczaki galicyjskie // Kosmos. – Lwów, 1884. – T. 9. – S. 190-197, 275-283, 376-391, 477-490, 604-611, 680-697, 761-789.   ( Скачати в pdf [20,7 Mb] )
  13. Bąkowski J. Mięczaki (Mollusca) – Lwów: Wyd-wo Muzeum im. Dzieduszyckich, 1891. – 264 s.   ( Скачати в pdf [50,6 Mb] )