Морське вушко – символ нерозділеного кохання

Скачати в pdf [3,2 Mb]

Фотографія мушель чорноморської мідії

Більшість існуючих у світі молюсків належить до двох класів: черевоногих і двостулкових. Перші з них мають спірально закручену черепашку або втратили її у процесі еволюції (див. розповідь "Складний вибір"). Черепашка двостулкових молюсків називається мушлею і складається з двох більш або менш подібних стулок. Обриси цих стулок різні – від майже округлих до видовжених, наприклад, як у прісноводних перлівниць або морських мідій.

Фотографія стулок звичайної перлівниці

Морське вушко – черевоногий молюск. Якщо подивитися на його черепашку згори, добре помітно спірально закручений завиток. Проте загальні обриси його черепашки дещо нагадують стулку двостулкових молюсків. Але лише одну стулку, яка не має своєї "пари". Не дивно, що в Японії морське вушко здавна вважають символом нерозділеного кохання.

Фотографія черепашок морського вушка

Якщо перевернути черепашку морського вушка, подібність зі стулкою двостулкового молюска стає ще більшою. Цьому сприяє надзвичайно широке устя черепашки – отвір, через який усі морські, прісноводні або наземні равлики можуть висувати назовні частину свого м'якого тіла. У морського вушка розміри цього отвору майже дорівнюють розмірам самої черепашки! Ще однією цікавою особливістю черепашки морського вушка є ряд невеликих круглих отворів. Через ці отвори молюски відводять воду, яку пропускають крізь зябра.

Фотографія морського вушка

Незвичайна форма черепашки морського вушка стає цілком зрозумілою, якщо дізнатися, де і як живуть ці молюски. А живуть вони на скелях, на глибині від 0 до 30 метрів. Аби вберегтися від ударів морських хвиль і не бути зірваними зі скель, молюскам потрібна пласка черепашка й велика площа ноги. Морські вушка малорухливі, харчуються переважно водоростями, які ростуть на їх улюблених скелях.

М'ясо морських вушок вважається делікатесом у багатьох країнах світу. Їх не лише виловлюють у морях, але й розводять на спеціальних фермах. Активний вилов молюсків у деяких місцях призвів до різкого зменшення їх чисельності. Наприклад, біля берегів Каліфорнії, де водяться найбільші морські вушка, деякі з яких за розмірами нагадують тарілку. Цікаво, що черепашки морських вушок, дійсно, іноді використовують у якості тарілок, а також попільничок або мильниць. Вони мають не лише дуже декоративний вигляд, але й вкриті усередині надзвичайно красивим перламутром. Тому їх використовують не лише в сувенірній, але й в ювелірній промисловості.

Фотографія фрагмента настінної мозаїки

Колись у Європі було модним викладати з черепашок і мушель морських молюсків візерунки на стінах палаців, в окремих декоративних "гротах" у парках. Зокрема, в одному з палаців паркового комплексу Сан-Сусі в Потсдамі поблизу Берліна є цілий "гротовий зал", стіни якого оздоблені різноманітним камінням, черепашками і мушлями молюсків. Серед них легко помітити численні черепашки морського вушка, які досі виблискують своїм перламутром та приваблюють погляд красивою видовженою формою.

Морські вушка – окрема родина морських молюсків. Вона об’єднує декілька десятків видів, розповсюджених у помірних, субтропічних і тропічних широтах. Найбільшим з них вважається каліфорнійське червоне морське вушко, черепашки якого рудуваті або рожеві ззовні та вкриті рожево-білим перламутром усередині. Їх діаметр може досягати 30 см. В інших видів перламутр може бути чисто білим або утворювати фантастичні синьо-зелені переливи. Назви деяких видів говорять самі за себе – "сяюче", "райдужне". Латинська назва морського вушка – галіотіс (Haliotis) – також пов’язана з його вухоподібною формою. Вона походить від грецьких слів "халіс" – море і "отіс" – вухо.

Скачати в pdf [3,2 Mb]

Н. В. Гураль-Сверлова