Карта сайту Автори проекту
Просвітницька інтернет-програма
“Молюски”
>>
>>
>>
і
Короткий опис і розміри дивіться в огляді видів. Детальніший опис

Helix thessalica O.Boettger, 1886


Детальна інформація

Равлик фесалійський, равлик великий фесалійський
Helix thessalica O.Boettger, 1886

Черевоногий (клас Gastropoda) легеневий (підклас Pulmonata) молюск, належить до родини справжніх равликів (Helicidae).

Опис черепашки. У дорослих особин висота та ширина (діаметр) черепашки коливаються переважно в діапазоні від 35 до 50 мм (згідно переопису), в Україні буває менше 30 мм. Має близько 4–5 обертів. Черепашка кулясто-дзигоподібна, з відносно міцними стінками. Сильно відгорнутий колумелярний край устя майже повністю закриває пупок (у молодих особин пупок проколоподібний, напівзакритий). Поверхнева скульптура складається з радіальних зморшок, дещо делікатніших, ніж у Helix pomatia, та густих спіральних ліній, перетин яких може утворювати зернистий рельєф (у дорослих особин краще помітний на передостанньому оберті). У Helix pomatia поверхнева скульптура загалом подібна, але усі скульптурні елементи, як правило, грубіші, тому утворений ними рельєф часто виглядає більш ґратчастим, ніж зернистим, а на останньому оберті спіральні лінії повністю або майже повністю маскуються грубими радіальними зморшками.

Скульптура на межі обертів: зверху Helix pomatia, знизу Helix thessalica
Скульптура на межі передостаннього і останнього обертів: зверху Helix pomatia, знизу Helix thessalica.

Верхній роговий шар (періостракум) облазить з черепашки нерівномірно, тому на передостанньому оберті Helix thessalica. крім дрібнозернистої скульптури, нерідко можна побачити також характерний «мармуровий» рисунок (див. фото вище).

На відміну від зовні подібного Helix pomatia, у забарвленні добре збережених черепашок цього виду завжди присутній жовтуватий або рудуватий (охристий) відтинок. Тому навіть світлозабарвлені черепашки Helix pomatia виглядають більш тьмяними.

Ліворуч на фото – Helix thessalica, праворуч – Helix pomatia.
Ліворуч – Helix thessalica, праворуч – Helix pomatia.

Має до 5 темних спіральних смуг, які можуть бути добре вираженими, ледь помітними або повністю відсутніми. Якщо смуги добре виражені, вони зазвичай є краще помітними на світлішому, ніж у Helix pomatia, фоні. Нерідко друга (якщо рахувати згори), а часом і третя смуга сильно звужені або відсутні. Інший частий варіант забарвлення – коли друга і третя смуги об’єднуються в одну широку темну стрічку. На відміну від Helix pomatia, у Helix thessalica смуги часто виглядають не суцільними, а плямистими або навіть перерваними.

Розповсюдження. Наприкінці ХІХ ст. був описаний з Греції (Фесалія) як форма Helix pomatia. Крім Балканського півострова, звідки він був переописаний нещодавно як окремий вид (Korábek et al., 2016), був виявлений також в Україні (Korábek et al., 2023). Розповсюджений у лісостеповій зоні України, а на заході країни – у Чернівецькій, на півдні Тернопільської та Хмельницької обл. Точні межі ареалу ще вимагають уточнення.

Екологія. Очевидно, заселяє широкий спектр біотопів, аналогічно до Helix pomatia. В Україні його знаходили у природних і антропогенних біотопах: лісах, міських парках, лісосмугах тощо.

Цитована література:
Korábek O., Juřičková L., Petrusek A. Splitting the Roman snail Helix pomatia Linnaeus, 1758 (Stylommatophora: Helicidae) into two: redescription of the forgotten Helix thessalica Boettger, 1886. – Journal of Molluscan Studies. – 2016. –Vol. 82, No. 1. – P. 11–22. https://doi.org/10.1093/mollus/eyv048
Korábek O., Adamcová T., Proćków M., Petrusek A., Hausdorf B. & Juřičková L. In both directions: Expansions of European land snails to the north and south from glacial refugia. – Journal of Biogeography. – 2023. – Vol. 50. – P. 654–668. https://doi.org/10.1111/jbi.14531


⇧
⇩