Gural-Sverlova N., Gural R. Two instead of one: citizen science and range clarification of Helix thessalica and H. pomatia (Gastropoda: Helicidae) in Ukraine // Malacologica Bohemoslovaca. – 2025. – Vol. 24. – P. 17-23.
DOI: https://doi.org/10.5817/MaB2025-24-17
Численні спостереження натуралістів-любителів разом з деякими літературними даними та малакологічною колекцією Державного природознавчого музею у Львові допомогли уточнити сучасні ареали двох великих та подібних зовні наземних равликів, яких раніше вважали одним видом Helix pomatia. Підтверджено, що справжній H. pomatia є широко розповсюдженим в Україні, як у межах свого імовірного природного ареалу, так й за рахунок антропохорії. Відомий ареал H. thessalica простягається досить вузькою смугою із заходу на схід країни, уникаючи гірської частини Українських Карпат і багатьох рівнинних територій на заході, зони мішаних лісів на півночі та степової зони на півдні. Ця стаття завершує серію публікацій щодо сучасного розповсюдження видів роду Helix на теренах України.
Скачати в pdf (12.3 Mб)
Скачати pdf з перекладом (5.5 Mб)
Гураль Р.І., Гураль-Сверлова Н.В. Helix pomatia і H. thessalica (Gastropoda, Helicidae) в малакологічному фонді Державного природознавчого музею НАН України та діагностична цінність окремих конхологічних ознак // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2025. – Вип. 41. – С. 15-28.
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.15-28
Проведено ревізію фондових матеріалів музею, раніше визначених як виноградний равлик Helix pomatia. Встановлено, що зі 137 одиниць зберігання (понад 2,5 тис. екз.) 11 належать конхологічно подібному і нещодавно переописаному Helix thessalica. Загалом у музеї було виявлено вибірки H. thessalica з 6 адміністративних областей України: Чернівецької, Тернопільської та Хмельницької на заході, Черкаської, Київської та Полтавської у центральному регіоні. Натомість музейні збори H. pomatia репрезентували усі західні області України, за винятком Чернівецької та Рівненської, присутні також черепашки з Житомирської, Київської, Дніпропетровської, Харківської та Миколаївської обл. На підставі музейних матеріалів проаналізовано мінливість і діагностичну цінність тих конхологічних ознак, які можуть бути використані для диференціації H. thessalica і H. pomatia: забарвлення, форми (пропорцій) черепашки, її поверхневої скульптури тощо. Продемонстровано значну внутрішньовидову мінливість розмірів і форми черепашки у H. pomatia з України.
Скачати в pdf (2 Mб)
Gural-Sverlova N., Gural R. Different introductions and the spread of Cepaea hortensis (Gastropoda, Helicidae) across Ukraine: new data and an impetus for further research // Folia Malacologica. – 2025. – Vol. 33, No. 4. – P. 235–257.
DOI: https://doi.org/10.12657/folmal.033.026
У статті проаналізовано результати власних багаторічних досліджень з 1998 до 2025 рр., а також інші доступні дані щодо забарвлення черепашки, губи та тіла у C. hortensis з різних регіонів України (загалом більше сотні населених пунктів з 18 адміністративних областей). Кількісні вибірки були зібрані в 55 містах і дрібніших населених пунктах, рідше в їх безпосередніх околицях на заході країни. Складено карту відомих знахідок C. hortensis в Україні з урахуванням зареєстрованих варіантів забарвлення, частина з яких може слугувати фенотипічними маркерами різних «хвиль» інтродукції C. hortensis до України. Встановлено, що нащадки первинної інтродукції C. hortensis на захід України (друга половина ХХ ст.) наразі широко розповсюджені у Львівській області та достовірно зустрічаються в Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській областях. Цілком імовірною є їх присутність також в інших адміністративних областях на заході країни. Ознаки пізніших вторинних інтродукцій через садові центри (не раніше самого кінця ХХ або початку ХХІ ст.) почали виявляти в Україні зовсім недавно, з 2015 р. Наразі вони відомі для 9 адміністративних областей на заході (Львівська. Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Закарпатська), у центрі (Київська, Житомирська, Кіровоградська) і на сході (Харківська) України. Змішані популяції, утворені нащадками первинної та вторинної інтродукцій, ми знаходили поки що переважно у Львівській області. Обговорюється можливий вплив кліматичної селекції на фенотипічний склад у західноукраїнських популяціях C. hortensis, що мають різне походження, та перспективи подальшого дослідження поліморфізму забарвлення цього виду в різних регіонах України.
Скачати в pdf (6.6 Mб)
Скачати pdf з перекладом (4.5 Mб)
Gural-Sverlova N.V., Gural R.I. Garden centres and the alien land mollusk spread in the Lviv Region, Ukraine // Zoodiversity. – 2025. – Vol. 59, No. 6. – P. 505-518.
DOI: https://doi.org/10.15407/zoo2025.06.505
Поблизу 12 досліджених садових центрів зареєстровано, загалом, 20 видів наземних молюсків, більше половини з яких є інтродукованими на захід України. З чужорідних видів на усіх або більшості ділянок були присутніми Arion vulgaris, Deroceras caucasicum, Krynickillus melanocephalus, Cepaea hortensis, C. nemoralis і Monacha cartusiana, хоча розселення M. cartusiana може бути пов’язаним радше з автотранспортом, ніж з садовими центрами. Також садові центри сприяють збільшенню фенотипічного різноманіття обох інтродукованих видів Cepaea у Львівській області. Для C. hortensis це включає нещодавню появу деяких спадкових ознак забарвлення, які локально розповсюджені навіть у природних популяціях цього виду. Найбільше господарське значення має інвазія садових центрів двома небезпечними шкідниками: Arion vulgaris і Deroceras caucasicum.
Скачати в pdf (1.5 Mб)
Скачати pdf з перекладом (0.9 Mб)
Глеба В.М., Гураль-Сверлова Н.В. Monacha claustralis (Gastropoda: Hygromiidae) у Закарпатській області // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2025. – Вип. 41. – С. 213-214.
Вперше анатомічно досліджено Monacha із Закарпатської області. 12 статевозрілих особин, зібраних у вересні 2024 р. на околиці Виноградова, належали M. claustralis, з 2021 р. відомого для Львова та його найближчих околиць. Равликів виявлено поруч зі складами, разом з іншими видами наземних молюсків, адвентивними для заходу України (Cepaea hortensis, Xeropicta derbentina, Arion vulgaris) або Закарпатської області (Xerolenta obvia).
Скачати в pdf (1.2 Mб)
Глеба В.М., Гураль Р.І. Китайська беззубка Sinanodonta woodiana (Bivalvia: Unionidae) у рибогосподарських ставах Закарпатської області // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2025. – Вип. 41. – С. 211-212.
Описано нові знахідки Sinanodonta woodiana на території Закарпатської області – у великих ставах (водосховищах), які використовуються для вирощування риби. Збори та спостереження було зроблено поблизу сел Дунковиця, Пістрялово і Залужжя в період з 2021 до 2025 рр.
Скачати в pdf (1.2 Mб)
Гураль-Сверлова Н.В., Микитюк Т.П. До вивчення наземних молюсків Каньйонового Придністер’я // Наукові засади природоохоронного менеджменту екосистем Каньйонового Придністер’я: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. (11 вересня 2025 р., Заліщики). – Львів: Галич-Прес, 2025. – С. 105-109.
На території НПП «Дністровський каньйон» та деяких прилеглих ділянках на півдні Тернопільської обл. протягом останніх років було зареєстровано 55 видів наземних молюсків (перелік додається). Два чужорідних види (Oxychilus draparnaudi, Monacha fruticola) вперше виявлені в Тернопільській області (Заліщики).
Скачати в pdf (1.3 Mб)