Бібліографія: Гураль Р.І. База даних Гербарій судинних рослин LWS Державного природознавчого музею НАН України // Тез. доп. VІІ Всеукр. конф. “Інформаційні технології в освіті, науці і техніці” (ІТОНТ-2010):Черкаси, 4-6 травня 2010 р. У 2 томах. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – Т.1. С.7.

Гураль Р.І.

База даних Гербарій судинних рослин LWS Державного природознавчого музею НАН України

Гербарій судинних рослин Державного природознавчого музею НАН України внесений у міжнародні каталоги під індексом LWS, почав формуватися з 1832 р. Найстаріші збори наявні у гербарії датуються 1807 і 1811 рр. У 1940 р. гербарій поповнився за рахунок ботанічних колекцій природничого відділу Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ). Більшість зразків гербарію зібрані на території заходу України, переважно в Карпатах, частина зборів стосується інших регіонів України, а також Росії, Польщі, Австрії, Італії, Ірану, Іраку, Сирії, Індії тощо.

Внаслідок завершення повної інвентаризації гербарних матеріалів музею, яка проводилась протягом останніх 10 років, створено інвентарну картотеку, що налічує понад 135 тис. інвентарних карток (113289 гербарних аркушів судинних рослин і 21728 зразків мохоподібних). З метою систематизації та подальшої обробки даного масиву даних в різні періоди часу були створені дві бази даних " Гербарій судинних рослин" (надалі у тексті Гербарій). Перше побудована на основі FoxPro і виконувалася в середовищі DOS і могла функціонувати лише на локальному комп'ютері. Наступна розробка бази даних Гербарій, розроблялась для роботи в мережному режимі, і була розроблена на основі фреймворка Zope. Станом на кінець 2009р. в обох базах зберігалося загалом 113229 записів, відповідно в форматах dbf і внутрішному форматі зберігання Zope. Як показала практика обидві бази з різних причин не придатні для подальшого використання в повсякденній науковій роботі. У зв'язку з цим було прийнято рішення створення нової бази даних із врахуванням усіх попередніх недоліків. Нове рішення створюється на основі html і php, а для зберігання даних обрано MySQL. Первинно база створюється, як мережева з подальшими розміщенням на сервері установи. Передбачаються два рівні доступу – внутрішньо (для працівників установи і операторів) і зовнішньо мережевий (для решти відвідувачів нашого сайту http://museum.lviv.net). В останньому випадку користувач буде мати доступ лише до частини інформації, яка зберігається у базі даних.

Структура таблиці бази даних Гербарій основана на структурі інвентарних карток і передбачає 27 текстових полів у наступних категоріях: ідентифікаційна частина, коди-класифікатори об'єкта, дефініційна частина, координатна частина, характеристика середовища, UTM, дані збору / обробки об'єкта, примітки і два поля для роботи бінарними даними вставка карти і фотографії гербарного листка. З метою прискорення введення даних у базу даних і запобігання частих помилок при наборі інформації у структурі форм для роботи з базою даних передбачені поля з автодоповненням з спеціальних словників, з попередньо вивіреними даними. З цією метою використовується плагін autocomplete, побудований на основі бібліотеки jQuery (http://jquery.com). При подальшій розробці інтерфейсу планується неодноразове використовувати різні програмні рішення побудовані на цій бібліотеці, так зокрема для виводу модальних, діалогових вікон тощо.

Для збільшення функціональності БД буде створено власну пошукову систему, побудовану на основі стандартних запитів на вибірку з параметром з використанням низпадаючих списків із переліком полів у базі даних. Вона складатиметься з групи запитів і форми, яка реалізує інтерфейсну частину пошукової системи. Використовуючи цей підхід користувач може значно звузити діапазон пошуку, крім того в одному запиті може траплятись декілька значень з наведеної вище конструкції, що дозволить краще конкретизувати запит від користувача. Також у пошуковій формі передбачено використання складних запитів з двома і більше вхідними параметрами із використанням параметра AND в тілі запиту.