Бібліографія: Гураль Р.І. База даних малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України // Изв. Музейного фонда им. А.А. Браунера. – 2007. – Т.4, № 2-3. – С.61-62.

База даних малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України

У 1998 – 2005 рр. у Державному природознавчому музеї було проведено наукове опрацювання і переінвентаризацію малакологічних матеріалів основного фонду. У процесі роботи виникло питання щодо створення системи централізованого зберігання і подальшого опрацювання отриманих даних в електронному вигляді. Розглянувши декілька варіантів щодо побудови бази даних (надалі у тексті БД), було вирішено створити її на основі Microsoft®Access, що входить до складу прикладного пакету Microsoft Office. За основу структури первинних таблиць були взяті, з деякими змінами, стандартні інвентаризаційні картки, які складаються на кожну одиницю зберігання. Передусім для збереження цілісності зв'язків між окремими таблицями в БД і правильного сортування записів при їх відображенні у структуру таблиць було введено автоінкерементне ключове поле. З метою оптимізації пошукових запитів дещо змінений порядок введення в таблиці БД видової назви молюсків з інвентаризаційних карток. У первинному вигляді це одне поле символьного типу, яке в структурі первинних таблиць було розбите на три самостійні поля (родова і видова назви, автор опису), із збереженням символьного типу введених даних, розміром 50 символів. Основу БД формують три основні таблиці, їхня структура ідентична і складається з 28 полів символьного, чисельного (автоінкрементне поле, класифікаційний код) і MEMO (примітки) типу. Введення, редагування та подальше опрацювання записів БД проводиться у спеціально створених формах, на основі первинних таблиць. Їх використання зумовлене насамперед можливістю візуального їх оформлення, розміщення певних функціональних елементів інтерфейсу для керування БД, прискоренням процесу вводу даних оператором, у порівнянні із табличним представленням даних та можливістю використання у формах списку фіксованих значень, які значно прискорюють процес введення і запобігають помилкам. З метою прискорення введення даних в окремі поля первинних таблиць у їх первинній структурі передбачено можливість автоматичного їх заповнення. Наприклад поле "Клас" заповнюється автоматично одним із значень (Gastropoda або Bivalvia), залежно від таблиці, з якою працює користувач; поле дата заповняється поточно датою, шляхом використання SQL – функції Date() і т.д.

З метою підвищення функціональності БД була створена пошукова система, побудована на основі стандартних запитів з використання SQL параметру – Like. На його основі можна формувати більш складніші запити із двома і більше вхідними параметрами для вибірки. На практиці це може виглядати так: користувач в якості першого параметру може задати певний вид молюсків, а другого – припустимо населений пункт, або регіон, в результаті такого запиту буде отримана інформація про наявність у колекції молюсків цього виду з даної місцевості.

Для виконання рутинних операцій користувачем у БД активно використовується система макросів, тобто послідовність простих команд спрямованих на опрацювання інформації. Як, приклад можна навести макрос створення каталогу молюсків, який використовує видову назву введену користувачем, як параметр для вибірки даних з БД, формує кінцеву сторінку в вигляді таблиці в Microsoft Word.

Станом на 19 січня 2007 року у БД зберігається 3861 записів: у розділі "Водні черевоногі" – 1034 (75 видів з 26 родин), "Двостулкові молюски" – 595 (61 вид з 21 родини) та "Наземні молюски" – 2232 (156 видів з 23 родин).