Климишин О.С., Гураль Р.І. Електронні бази даних природничомузейної інформації



Бібліографія: Климишин О.С., Гураль Р.І. Електронні бази даних природничомузейної інформації // Зб. доп. ІІ Міжн. наук.-практ. конф. "Сучасні аспекти природничої музеології" (Київ–Канів, 11–14 вересня 2012 р.). – 2012. – С.58-59.

Електронні бази даних природничомузейної інформації

Природничі музеї здійснюють як комплектування, облік, зберігання, вивчення та популяризацію природних об'єктів у вигляді натуралій (музейних предметів), так і накопичення, облік, зберігання у вигляді баз даних (БД), наукове опрацювання та поширення інформації про природні об'єкти, процеси та явища.

В останні роки все більшої актуальності набуває використання новітніх комп’ютерних технологій для дослідження того величезного об’єму інформації, який містять в собі природничомузейні фонди. Складання каталогів чи створення електронних БД окремих колекцій значно полегшує роботу з фондовими матеріалами, а доступ до них стає простішим, зменшується небезпека пошкодження зразків, оскільки потреба використовувати їх безпосередньо виникає рідше. При цьому облік і аналіз наукової природничомузейної інформації виходять на якісно вищий рівень її активного застосування. На підставі такої інформації стає можливим розробка планів комплектування фондів. Слід також враховувати ту обставину, що фондосховища мають обмежену місткість, тому необхідно переходити від переважно кількісного до якісного поповнення колекцій з якомога вищим рівнем представленості регіональної біоти, а це може виявити лише науковий аналіз електронних БД.

Комп’ютеризація природничомузейних колекцій не позбавляє музейних працівників від оформлення облікових документів на паперових носіях, оскільки на сьогодні лише вони мають юридичну силу. Однак автоматизація музейної діяльності значно знижує трудомісткість, зменшує вірогідність помилок у записах і дозволяє оперативно вносити необхідні зміни. Для роботи з невеликими колекціями можна обмежитися відносно простими реляційними БД, наприклад, на основі MS Access.. При збільшенні обсягу колекцій і вміщеної в них інформації структура інформаційної системи помітно ускладнюється. Тут виникає необхідність побудови інформаційної системи на основі архітектури клієнт/сервер із використанням у якості серверної БД, наприклад, платні MS SQL Server, або безоплатні MySQL, Postgree SQL.

Надзвичайне різноманіття природничомузейних фондів зумовлює необхідність створення не однієї, а низки БД, кожна з яких мала б відображати суттєві особливості відповідної групи натуралій. Разом з тим, усі предмети основного фонду характеризуються набором обов'язкових ознак, спільних для будь-якого з них. Через створення електронних каталогів із базовим набором полів та деякими додатковими вирішується проблема уніфікації інформації про натуралії та одночасного врахування їхніх особливостей.

У багатьох природничих музеях України створені БД під двома прикладними пакетами СКБД (систем керування базами даних) Fox Pro і Paradox for DOS, проте вони вже не відповідають сучасним вимогам і можливостям цифрових технологій обробки інформації. На сьогодні на ринку представлено декілька російських програмних продуктів для музеїв і бібліотек, зокрема, КАМІС та ІРБІС, проте, беручи до уваги їхню високу вартість, необхідність постійного обслуговування фірмами-розробниками, а також враховуючи специфіку фондів природничих музеїв, очевидно варто звернути увагу на вітчизняне програмне забезпечення для спеціалізованих електронних БД природничомузейних колекцій.

Виготовлення такого програмного продукту, а саме БД "Гербарій судинних рослин" на основі картотеки, що налічує понад 114 тис. інвентарних карток, завершується у Державному природознавчому музеї НАН України (http://museum.lviv.net). Збереження попередньої інформації шляхом її конвертації у новостворене програмне середовище дозволило мінімізувати витрати на розробку системи в цілому. Програмне середовище базується на найбільш поширеному в Інтернеті зв'язку LAMP (Linux, Apache, MySQL, PHP). Важливо, що усі перелічені програмні продукти розповсюджуються за загальною ліцензією GPL і є безоплатними. Програмне забезпечення БД "Гербарій судинних рослин" можливо адаптувати і для інших груп природничомузейних фондів.