Бібліографія: Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Просвітницька інтернет-програма як шлях дистанційної взаємодії музею та загальноосвітніх шкіл // Мат. наук.-практ. конф. Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи (Київ, 24-25 вересня 2013 р.). – С.26-28.

Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І.

Просвітницька інтернет-програма як шлях дистанційної взаємодії музею та загальноосвітніх шкіл

Будь-який великий музей – це не лише зібрання накопичених у ньому цінностей. Необхідність їх належного зберігання, наукового опрацювання, грамотного експонування вимагає присутності фахівців, не лише знайомих із загальними аспектами музейної діяльності, але й не рідко досить вузько спеціалізованих на певних темах або об’єктах. Поєднання висококваліфікованих кадрів і багатих фондових зібрань може стати запорукою успішної просвітницької діяльності. Проведення такої роботи не завжди вимагає значних матеріальних і технічних витрат або залучення великої кількості людей. Наприклад, відсутність коштів на науково-популярні видання (зокрема, на видання, ілюстровані кольоровими фотографіями фондових предметів) можна компенсувати створенням тематичних інтернет-програм. При цьому такі програми можуть передбачати можливість самостійного роздруку користувачами частини представлених на них матеріалів. Зокрема, в основній частині розробленої працівниками лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України Просвітницької інтернет-програми “Молюски” [4] передбачена можливість вільного скачування та роздруку популярних оповідань для дітей, спеціально зверстаних у журнальному форматі та проілюстрованих оригінальними фотографіями.

Використання інтернет-простору стає в нагоді й тоді, коли безпосередній контакт музейного фахівця, як носія актуальних знань у певній галузі науки, та його потенційної аудиторії фізично неможливий. Зокрема, одна людина просто не в змозі прочитати лекції або провести майстер-класи не лише в різних регіонах однієї країни, але навіть в усіх школах одного великого міста. А залучення більшої кількості людей (наприклад, волонтерів), які не володіють усім об’ємом інформації по висвітлюваному питанню, може призвести до ситуації “зіпсованого телефону”. Отже, освітня діяльність легко може перетворитися у свою протилежність – розповсюдження недостовірних даних та домислів. Часто розповсюдження лекцій, презентацій, нарисів через інтернет-мережу – майже єдиний спосіб донести їх до потенційної аудиторії у первинному вигляді, не спотвореному третіми особами. Зрозуміло, якщо запорукою автентичності авторських розробок буде розміщення їх на власному освітньому сайті (як варіант – у спеціально виділеній для цього частині офіційного сайту установи або музейного порталу).

Слід підкреслити, що Просвітницька інтернет-програма (надалі у тексті – ПІП) “Молюски” із самого початку створювалася з метою поширення достовірних знань про цю групу безхребетних тварин серед широких верств населення [5], тому значна частина розміщених на її головному домені матеріалів може бути використана у процесі викладання зоології у школах та вищих навчальних закладах [1]. Проте в багатьох випадках таке використання передбачає або самостійний пошук студентами (учнями) необхідних матеріалів на сторінках інтернет-програми (наприклад, фотографій певних видів молюсків у фотогалереях), або певну інтерпретацію зі сторони викладача. А різноманітність вітчизняних молюсків, на жаль, до цього часу залишається майже суцільною “білою плямою” не лише у шкільних підручниках, але навіть у спеціальних курсах зоології безхребетних, які читаються у вищих навчальних закладах [1].

Це зумовило необхідність відкриття у межах ПІП “Молюски” окремого піддомену з досить символічною назвою “З молюсками по Україні” [2]. Ця назва ніби запрошує викладачів та їх учнів здійснити віртуальну подорож нашою країною та познайомитися хоча б з найбільшими та найпомітнішими молюсками, розповсюдженими в різних її регіонах. Відповідно до поставленої мети, сайт містить наступні розділи: “Методичні рекомендації”, “Презентації”, “Роздатковий матеріал”.

Розділ “Методичні рекомендації” призначений надати методичну допомогу вчителям при вивченні молюсків у межах шкільної програми або в позаурочний час (гуртки, еколого-натуралістичні центри, літні табори тощо). Шкільні підручники, методична та науково-популярна література, доступна на даний час нашим педагогам, практично не дають їм можливості правильно відповісти дітям на прості запитання: яких молюсків вони щойно побачили в лісі, парку, на городі, чиї черепашки та мушлі назбирали на березі моря, озера або річки під час літнього відпочинку. Шкільна програма зосереджена переважно на вивченні різних систем органів молюсків та інших безхребетних і хребетних тварин. Навіть для ілюстрації різноманітності черевоногих і двостулкових молюсків часто використовують переважно екзотичні, а не вітчизняні види, з якими діти можуть зустрітися в повсякденному житті. І навіть нечисленні згадки у підручниках або методичних посібниках таких більш або менш звичайних на нашій території тварин, як виноградний слимак, ставковики, котушки, беззубки та деякі інші, нерідко супроводжуються помилками в текстах або зображеннях [3]. Не випадково наповнення розділу “Методичні рекомендації” ми розпочали саме з ретельного аналізу таких помилок або неточностей. Пізніше ми плануємо доповнити його іншими матеріалами рекомендаційного характеру – розказати, як найкраще показати молюсків дітям у природі або класній кімнаті, як зібрати колекцію їх черепашок, не завдаючи шкоди живим тваринам тощо.

Ключове значення на педагогічному піддомені ПІП “Молюски” має розділ “Презентації”. Ця форма вже стала звиклою для наших вчителів. На персональних сайтах деяких з них можна знайти й презентації про молюсків, підготовані або ними особисто, або їхніми учнями (в якості домашнього завдання). Проте ці презентації лише повторюють у лаконічній формі тексти зі шкільних підручників та супроводжуються зображеннями, запозиченими з тих самих підручників або з інтернету. Практично такі презентації нічим не можуть допомогти шкільному вчителю, щиро зацікавленому в тому, аби його учні змогли ближче познайомитися з тваринами своєї місцевості.

Саме тому розділ “Презентації” ми вирішили розпочати з кількох тем, призначених надати хоча б загальне уявлення про різноманітність наземних, прісноводних і морських молюсків, розповсюджених на території України. На даний час у ньому розміщено 5 презентацій, які називаються: “Хто такі “голі слизуни?” Різноманітність слизняків”, “Різноманітність наземних равликів”, “Різноманітність прісноводних равликів”, “Прісноводні двостулкові молюски”, “Найпомітніші молюски Чорного та Азовського морів”. У наступні роки ми сподіваємося доповнити цей розділ сайту матеріалами дещо вужчого спрямування, які дозволять ближче познайомитися з окремими видами або групами молюсків, з певними аспектами їх життя. Бажаним є також створення окремих презентацій про молюсків різних регіонів України, адже видовий склад наземних молюсків заходу України та, наприклад, Криму помітно відрізняється. І вчителю з Криму легше буде працювати з презентацією, де будуть показані найхарактерніші види саме його регіону, а не України загалом.

Враховуючи різні потреби вчителів та різні технічні можливості їх навчальних закладів, ми підготували кожну презентацію у різних форматах. Її можна абсолютно вільно: 1) переглянути в онлайн-режимі; 2) скачати в форматі pps (презентація, спеціально підготовлена у Microsoft Power Point) і продемонструвати учням за допомогою проектора; 3) скачати в форматі pdf і роздрукувати на кольоровому або чорно-білому (що значно дешевше) принтері. Роздруковані на принтері сторінки презентації з легкістю можна використовувати на уроках в якості ілюстративного матеріалу.

Розділ “Роздатковий матеріал” ми розпочали з серії карток “Найпомітніші молюски України”. У ній ми плануємо поступово показати ті види наземних, прісноводних і морських молюсків, розповсюджених на території України, які найчастіше потрапляють на очі людям, далеким від зоології. Зрозуміло, що це відносно великі молюски, достатньо розповсюджені хоча б в одному регіоні нашої країни; іноді – такі, що мають господарське значення (їстівні види, шкідники культурних рослин тощо). Картки містять оригінальні кольорові фотографії молюсків або їх черепашок, короткі описи та QR-коди. За допомогою останніх користувачі мобільних пристроїв можуть отримати швидкий доступ до відповідних сторінок фотогалереї ПІП “Молюски” та мобільних версій дитячих розповідей про окремі види (групи) молюсків.

Подальше наповнення різних розділів сайту оригінальним контентом значною мірою буде залежати від реакції та побажань безпосередніх користувачів: передусім шкільних вчителів, можливо, також учнів та їх батьків. При потребі не виключеним є також створення нових розділів або підрозділів, запровадження нових форм подання матеріалу.

Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Можливості використання Просвітницької інтернет-програми “Молюски” в навчальному процесі // Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан, досягнення, перспективи розвитку”: [Електронний ресурс]. Черкаси, 2013. URL: http://conference.ikto.net/forum/viewforum.php?f=9&start=25 (Дата звернення 26.03.2013)
З молюсками по Україні: [Електронний ресурс]. Львів, 2013. URL: http://www.pedagog.pip-mollusca.org. (Дата звернення: 1.08.2013)
Молюски України: чому не треба вірити в підручниках зоології: [Електронний ресурс]. Львів, 2013. URL: http://pedagog.pip-mollusca.org/recomendation/molluscs_ukraine_why_not_to_believe/index.php. (Дата звернення: 1.08.2013)
Просвітницька інтернет-програма “Молюски”: [Електронний ресурс]. Львів, 2013. URL: http://www.pip-mollusca.org. (Дата звернення: 1.08.2013)
Просвітницька інтернет-програма як нова форма експозиційної та освітньої діяльності музею: [Електронний ресурс]. Львів, 2013. URL http://www.pip-mollusca.org/page/museology/prosv_internet_programa.php. (Дата звернення: 1.08.2013)