Бібліографія: Гураль Р.І. Мобільні аплікації – сполучна ланка між природничими музеями і вищою школою // Тез. доп. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів з міжнародною участю "Сучасні проблеми викладання та наукових досліджень біології у ВНЗ України" (8-9 жовтня 2014 р., м. Дніпропетровськ). – 2014. – С.256-262.

Мобільні аплікації – сполучна ланка між природничими музеями і вищою школою

Роль музейних установ, незважаючи на їх профіль це в першу чергу накопичення і збереження інформації, про певні об’єкти, в часовому вимірі, представлені в вигляді музейних експонатів. Якщо ми говоримо про природничі музеї, їх роль зберегти, відомості про об’єкти живої і неживої природи. Іншою, не менш важливою роллю музеїв є ознайомлення відвідувачів з музейними предметами, які зберігаються в його стінах. Дуже важливим є форма представлення експонатів, просто виставити їх в шафи або вітрини, прикріпивши до них етикетки, на даний час вже не достатньо. Слід включати в структуру експозиції інтерактивні елементи, мультимедійні пристрої. Таким чином, розробка експозиційного плану займає багато часу і вимагає залучення крім наукових співробітників, дизайнерів, інженерів тощо. Але це більш технічне питання, проте не менш важливим в функціонуванні музею є його взаємодія з іншими освітніми установами. І тут можуть бути два її різні типи, в залежності від підпорядкування установи. Якщо музей функціонує при навчальному закладі вищої освіти, як правило така взаємодія налагоджена, оскільки на його базі проводиться навчання студентів і в більшості випадків працівники музею залучені до навчального процесу на кафедрах. Але у випадку з такими музеями, є один негативна властивість, в більшості випадків вони важкодоступні для "сторонніх" відвідувачів, для відвідувань музею слід попередньо домовлятися, часто такі музеї можна відвідати лише у складі екскурсійної групи. В музеях які представляють собою самостійну організацію, ситуація дещо інша. Вони відкриті для усіх відвідувачів і єдине обмеження створює вартість квитка, проте існує ціла система знижок і акційних днів, коли установу можна відвідати або за нижчою ціною, або взагалі безоплатно. Але в таких організаціях виникає проблема із заохоченням до відвідування музейної установи студентами, в той час коли школярів організовано привозять на екскурсії, студенти, як правило рідко відвідують музей, за окремими винятками. Таким чином, з одного боку музей втрачає цілий пласт відвідувачів, а з іншого студенти втрачають можливість ознайомитися експонатами, обмежуючись відвідинами лише університетського музею, в процесі навчання, або взагалі не відвідуючи жодної музейної установи. Залучити студентів до відвідин музею можна уклавши договір на проведення наукової практики у стінах музею, але такий шлях вирішення проблеми має ряд недоліків, пов'язаних із укладанням договорів, виділення спеціальної людини для проведення таких практик і т.д. Але існує інший, простіший, але неочевидний шлях вирішення цього питання. Пов'язаний він з проникненням в усі сфери життя новітніх технологій. В першу чергу це доступний інтернет та здешевлення комп'ютерної та мобільної техніки. Для музеї це створює ідеальну площадку для взаємодії з відвідувачами, в режимі 24 години 7 днів на тиждень. Крім того, відкриваються безмежні можливості щодо показу експонатів, які з певних причин ніколи не експонувалися, або показати діючу експозицію з іншого боку, із залученням мультимедійних технологій, інтерактивності тощо. Інтернет-середовище надає музейним установам практично безмежні можливості щодо представлення своїх експонатів, все впирається лише в фінансові і кадрові питання. Але створивши сторінку, сайт чи портал музею ми в першу чергу даємо можливість ознайомитися з матеріалами, що зберігаються у стінах музею користувачам комп'ютерів і можливо планшетів. Фактично за бортом залишається велика кількість потенційних відвідувачів, які володіють мобільними пристроями. Звичайно з його допомогою можна відвідати сайт установи та ознайомитися з його матеріалами. Але для цього він має бути адаптований для відображення на мобільних пристроях, крім того вартість саме мобільного інтернету є досить високою, а безоплатні безпровідні точки доступу не завжди доступні. І тут на перше місце виходять офлайнові мобільні аплікації, саме вони можуть стати ланкою, яка об'єднає музей і студентів вищої школи. Розглянемо більш детальніше особливості створення таких програм і можливі підводні камені та розглянемо сценарій їх використання в навчанні студентів. Оскільки я працюю музеї природничого профілю, то орієнтуватися будемо на студентів біологів.

На даний час на ринку мобільних операційних систем є три основні гравці, перелічимо в порядку їх популярності: Android, IOS та Windows Mobile. Саме на них і потрібно орієнтуватися при розробці мобільної аплікації. Зрозуміло, що всіх їх охопити за один раз практично неможливо, тому в першу чергу слід орієнтуватися на Android, оскільки на основі цієї ОС працює безліч пристроїв широкого цінового діапазону, що і стало причиною його популярності у користувачів.

Аплікації для ОС Android можуть бути двох типів нативні або на основі веб-сторінки. У першому випадку їх пишуть на мові програмування Java, у другому по суті створюються набір веб-сторінок, в яких додатковий функціонал реалізується шляхом включення JavaScript вставок. Підготовлена таким чином аплікація відображається через стандартний компонент WebView. І в першому і в другому випадку отримані файли компілюються в виконувані файли програм з розширенням apk, які потім поширюються або через GooglePlay, або через власні сайти і установлюються на мобільні пристрої користувачів. Мінусом нативних аплікацій є те, що вони не кросплатформенні, їх не можна запустити під IOS чи Windows Mobile, але вони характеризуються швидкою і стабільною роботою на свої платформі. У той же час другий тип програм кросплатформенні, але їх запуск по суті через веб-браузер пристрою значно сповільнює роботу та накладає певні обмеження на її функціонал. Усі аплікації незважаючи на їх тип можуть бути онлайновими чи офлайновими. У першому випадку, з сайту чи магазину аплікацій, відбувається скачування стартового набору файлів, необхідних для першого запуску аплікації. Після цього, відбувається закачування решти файлів, потрібних для повноцінного функціонування програми. Таким чином, для повноцінного використання програми потрібне постійне з’єднання з інтернетом, що не завжди можна досягти. У випадку з офлайновими аплікаціями, постійного доступу до інтернету не потрібно. Скачану програму, або з допомогою телефону і мобільного інтернету, чи бездротового зв’язку, чи з допомогою комп’ютера, інсталюють на телефон, і використовують, незалежно від доступу до мережі. Отже, нативність і офлайновість є двома основними вимогами, щодо мобільних аплікацій такого типу.

Розібравшись з основними характеристиками які ставляться перед мобільними програмами, які можуть виступити зв’язковою ланкою між природничими музеями і вищою школою, розглянемо коротко основні їх варіанти. При проектуванні програми, слід послуговуватись такими міркуваннями: з одного боку ми маємо природничий музей, у стінах якого зберігається велика кількість експонатів, які в першу чергу становлять великий науковий інтерес для спеціалістів, а простим відвідувачам цікаві в першу чергу з точки зору споглядання. Цільова аудиторія створюваних мобільних аплікацій займають проміжну позицію між цими двома вище переліченими цільовими групами. З одного боку, студенти в переважній своїй більшості, це майбутні фахівці, з іншого вони також прості відвідувачі, яким надлишкова науковість у представленні інформації у програмі буде зайва. Саме цю особливість потрібно враховувати при проектуванні і розробці аплікації. Програма має поєднувати у собі, як графічну інформацію (фотографії, рисунки, відео) так і текстову. Найбільш оптимальним між цими двома видами представлення інформації є співвідношення 60% на 40%.

Наприкінці розглянемо можливі варіанти програм, які би найбільш затребуваними, не лише в студентів, але і у значно ширшої аудиторії. В першу чергу це могли би бути інтерактивні визначники/довідники рослин, птахів чи тварин, який можна би було використовувати на польовій практиці, чи при самостійній роботі студентів над курсовими або дипломними роботами. Таким чином, ми зможемо налагодити тісний контакт між музеєм і навчальною установою, ну і крім того, дамо змогу познайомитися потенційним відвідувачам з музейними предметами. Звичайно можна не обмежуватися лише визначниками. Це можуть бути атласи, фотоальбоми тощо.