Гураль Р.І. Новітні інформаційні технології у роботі музеїв (на прикладі сайту Державного природознавчого музею НАН України)



Бібліографія: Гураль Р.І. Нові форми просвітницької діяльності природничих музеїв // Зб. доп. ІІ Міжн. наук.-практ. конф. "Сучасні аспекти природничої музеології" (Київ–Канів, 11–14 вересня 2012 р.). – 2012. – С.123-124.

Новітні інформаційні технології у роботі музеїв (на прикладі сайту Державного природознавчого музею НАН України)

Головна роль музейних установ будь-якого профілю – донесення певної інформації до відвідувачів всіма можливими та доступними засобами. До настання ери загальної інформатизації ці засоби часто були досить обмеженими і вимагали безпосереднього контакту з кожним відвідувачем. Проте інтенсивний інформаційних технологій (надалі у тексті ІТ) передбачає якісно нові взаємовідносини в системі "відвідувач-музей". Звичайно зрозуміло роками перевірені засоби подачі інформації. В попередніх статтях було розглянуто роль баз даних у роботі музею, особливості їх проектування та подальшого функціонування [1, 4]. У цій публікації буде розглянуто процес створення віртуального представництва музею в глобальній мережі Internet – веб-сторінки.

Масовий розвиток глобальної мережі Internet, простота і доступність для кожного, створює сприятливі передумови для створення веб представництва музейних установ. Головним їх завданням є в першу чергу оперативне донесення інформації до кожного користувача, який цікавиться роботою конкретного музею. Другорядним, але не менш важливим завданням веб-сторінки може бути, ознайомлення потенціального відвідувача з історією установи, з діючими експозиціями, часом і розпорядком роботи. Слід відмітити, що в останні роки спостерігається тенденція щодо стрімкого зниження цін на створення сайтів. Це насамперед викликано великою кількістю фірм, які пропонують ці послуги (в середньому їх послуги при створенні веб-сайту візитівки обійдуться замовнику в 1-1,5 тис. грн.), у тому випадку якщо вдасться знайти фрілансера, тобто людини яка не працює на певну фірму, а працює сама по собі, можна буде вкластись в суму до 1 тис. грн., на дешевші пропозиції нема сенсу погоджуватись, оскільки якість робіт буде низькою.

Розглянемо детальніше основні етапи створення веб-сторінки на прикладі сайту Державного природознавчого музею НАН України (м. Львів), який розташований у Всесвітній мережі за адресою http://museum.lviv.net. Перед тим, як замовляти сайт, потрібно розробити його детальний план, по кожному розділу і принаймні уявляти, як він має виглядати в кінцевому випадку. Неоцінену допомогу в цьому може надати Internet, досить відвідати декілька сайтів музейних профільних установ, щоб скласти приблизне уявлення, як має виглядати сайт. Наступний етап – укладання договору з фірмою/фрілансером про створення сайту, в ньому обов'язково має бути технічне завдання, в якому детально розписано детальний план сайту, короткі характеристики окремих розділів, описана функціональність кожної з сторінок. Поки виконується замовлення по створенню сайту, варто продумати про наповнення його корисною інформацією, графічними матеріалами тощо. Детальну інформацію щодо текстовго наповнення і графічного оформлення можна отримати в спеціалізованій літературі [2, 3]. Попереднє наповнення сайту установи може також, по домовленості проводитись виконавцем робіт, за додаткову плату, зазвичай вона невелика. Таким чином, внаслідок проведених робіт створюється сайи установи. Можна вважати, що перший етап вже пройдений. У більшості випадків, саме на цьому етапі, більшість музейних установ припускається помилки, про веб-сайт забувається, і інформація на ньому не обновлюється. А це в свою чергу призводить до втрати його цінності в очах користувачів. Щоб цього не сталось, потрібно постійно обновляти на ньому інформацію. Вирішити цю проблему можна двома шляхами: укласти договір з фірмою, що створювала сайт про постійне обновлення, інформацією, яка буде їм надаватися, або на стадії попереднього планування сайту закласти в його функціонал можливість добавлення інформації, через візуальний редактор.

Сайт Державного природознавчого музею уже пройшов першу стадію свого розвитку, він успішно функціонує і інформація на ньому обновляється по мірі її поступлення. Наразі він складається з 10 основних розділів, які представляють різні сфери діяльності ДПМ НАНУ, його структуру, відомості про працівників, колекції тощо. На даний час веб-сторінка музею у своєму розвитку поступово переходить у другий етап розвитку: покращення функціонування, впровадження нових технологій в програмуванні веб-сторінок та SEO-оптимізація. Розглянемо більш детальніше ці пункти. Покращення функціональності проявляється насамперед в створенні більш "дружнього" по відношенні до користувача інтерфейсу сайту, його оптимізація під найбільш застосуванні веб-браузери, оптимізація вихідного коду сторінок, що супроводжується зменшенням розміру веб-сторінок і відповідно прискорює їх загрузку в веб-браузері користувачів [2]. На прискорення роботи веб-сайту також спрямоване використання в окремих розділах сайту Web-2.0 технологій, як приклад можна привести розділ "Новини" (http://museum.lviv.net/ua/news/), кожна інформація відкривається без до загрузки веб-сторінки. І нарешті SEO-оптимізація – цілеспрямовані дії, направлені на виведення конкретного сайту на перші місця в пошукових системах, таких як Google, Rambler, Yandex і інших. Провівши всі перелічені вище дії сайт буде досить актуальним, і часто відвідуваним. Додаткової ваги йому також може надати публікація на сайті наукових публікацій. ДПМ НАНУ випускає щорічні Наукові записки ДПМ в яких публікуються статті з профільних наукових дисциплін природничого музею - загальної і природничої музеологіїї, екології, ботаніки, зоології, палеонтології і стратиграфії, ґрунтознавства тощо (http://museum.lviv.net/ua/vidvo/). Для полегшення роботи і зручності для авторів Наукових записок, та інших спеціалістів було вирішено публікувати на сайті електронний варіант журналу. Кожна стаття публікується в вигляді окремого файлу в форматі pdf з додатковим захистом. Кожному користувачу дається змога без жодних обмежень скачати його, для подальшого перегляду. Щоб застерегти авторські права, інформація на сайті публікується після виходу паперового варіанту журналу. Наразі на сайті опубліковані номери з 2000 по 2007 рр. (http://museum.lviv.net/ua/vidvo/archiv1.php), на жаль не для всіх опублікованих номерів є електронні версії статей, але це планується зробити в подальшому. Також в найближчій перспективі є публікація на сайті всіх номерів Наукових записок ДПМ НАНУ та створення спеціального розділу “Стародруки”. В ньому будуть публікуватись найбільш цінні, зіскановані стародруки у вільному доступі для ознайомлення.

В подальшому розвиток сайту ДПМ НАНУ буде спрямований на його наповнення, шляхом розміщення нових публікацій та зісканованих стародруків і подальшого його просування в рейтингу пошукових машин. В більш дальній перспективі планується створення порталів, присвячених різних групам біоти, які вивчаються у стінах музею, наданий відвідувачам доступ до колекційних баз даних і бази даних бібліотеки, висвітлено діяльність освітніх центрів створених під егідою Державного природознавчого музею НАН України.

Отже, впровадження новітніх ІТ технологій в музейну справу переносить діяльність установи на якісно новий рівень розвитку.


  1. Гураль Р.І. База даних малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України // Изв. Музейного фонда им. А.А. Браунера. – 2007. – Т.4, № 2-3. – С.61-62.
  2. Калиновский А.И. Юзабилити: как сделать сайт удобным. – Мн.: Новое знание, 2005. – 220 с.
  3. Прайс Дж., Прайс Л. Текст для Web: доступность и привлекательность. – М.: Вильямс, 2003. – 464 с.
  4. Чорнобай Ю.М., Гураль Р.І. Особливості використання уніфікованих програм у створенні бази даних колекції молюсків // Зб. мат. Міжвуз. наук.-техн. конф. наук.-пед. працівників (21-22 березня 2006 р.). – 2006. – С.181-182.