Бібліографія: Гураль Р.І. Портал Державного природознавчого музею НАН України в мережі Інтернет // Наук. зап. Держ. прир. музею. - 2015. Т.31

Гураль Р.І.

Портал Державного природознавчого музею НАН України в мережі Інтернет

Всезагальне проникнення інформаційних технологій у повсякденне життя, торкнулися і музейних установ. Цей процес проявляється в першу чергу у загальній інформатизації внутрішньомузейних процесів та створення веб представництв організацій у в мережі Інтернет (надалі у тексті – мережі) [1]. Більш детальніше різні етапи інформатизації та поетапного запровадження новітніх технологій у повсякденне життя музею та про технічні аспекти створення програм такого типу та їх подальшої інтеграції в наявне інформаційне середовище музею, відображені в попередніх публікаціях [2–4]. В даній публікації зосередимось більш детальніше на сайті Державного природознавчого музею НАН України (надалі у тексті сайт), який станом на 1 квітня 2015 р. розміщався за наступною адресою: http://museum.lviv.net. На даний час для потреб установи був створений новий сайт, розміщений за наступною адресою: http://www.smnh.org. Зважаючи на те, що попередній сайт функціонував 13 років, було прийнято більш детально проаналізувати його структуру і основні статистичні показники відвідуваності.

Створений сайт був у 2002 році, і серед львівських музеїв він був один із перших. Використання власного сервера розташованого в стінах установи, передбачала значну автономність у його роботі і знімало будь-які обмеження на розмір контенту. Створення сайту проводилося без використання жодних систем управління сайтам, і в початковому вигляді він був створений на основі статичних веб-сторінок з невеликими включеннями java script. Такі розділи, як "Наукова бібліотека" і "Наукові записки Державного природознавчого музею НАН України", генерувались динамічним способом, використовуючи php, а вся інформація для даних розділів зберігалася в базі даних mysql.

Отже, станом на 2002 р. сайт складався із 9 публічних розділів, які представляли різні аспекти наукової діяльності, структуру організації, персональні сторінки працівників музею тощо на 2 мовах українській і англійській. В перспективних планах щодо розвитку сайту передбачалося також його локалізація на російську, польську та німецьку мову. Розділ "Наукова бібліотека" представляв собою окрему структуру, яку планувалось включити в структуру основного сайту. Дана частина передбачалася для внутрішнього використання в мережі установи, з метою оптимізації роботи бібліотеки установи та оперативної роботи працівників музею із бібліографічними матеріалами бібліотеки. На жаль, неправильне планування і відсутність коштів не дозволило допрацювати і інтегрувати в внутрішнє інформаційне середовище музей цей проект. Отож, станом на 2002 р. у структурі сайту було більш ніж 300 окремих веб-сторінок, на двох мовах., без врахування таких розділів, як "Наукові записки ДПМ" і "Бібліотека". На той час статистика по відвідуванню сайту не велась, тому провести аналіз рівня відвідуваності, місць по пошуковим запитам і т.д. не представляється можливим.

З середини 2009 р. почався новий етап в розвитку сайту. Відбулася частковий перегляд і переробка кодової бази, поступова структуризація і започаткування нових розділів. Поряд з технічними і структурними переробками, з середини 2009 р. було започатковано постійний моніторинг сайту і його місця в мережі. В першу чергу до сайту була підключена безоплатна система статистики від Plahov (офіційний сайт http://plahovka.ru). Незважаючи, що останнє обновлення цієї системи статистики було ще в 2009 р., вона в повній мірі виконує свої функції. Крім того ця система статистики не надто вимоглива до конфігурації сервера і програмного оточення. Як альтернативу, можна підключити також безоплатну систему веб-аналітики Piwik (http://ru.piwik.org), яка характеризується значно більшим функціоналом, але більш вимоглива до програмного оточення веб-сервера. Також додатково були підключені системи он-лайн статистики від Google (http://www.google.com/analytics) Yandex (http://metrika.yandex.ru). Підключення додаткових сервісів статистики був пов'язаний в першу чергу для отримання усереднених статистичних даних по сайті установи з різних джерел. Крім того, вони пропонують досить широкий асортимент інструментів для аналізу і надають поради щодо оптимізації контенту, що має особливе значення, якщо Ви плануєте оптимізувати сайт під конкретні запити. Також, не можна не згадати такий чудовий інструмент від Яндекса, як Вебвізор, який надає змогу в режимі реально часу переглядати всі дії відвідувачів сайту. Слід відмітити, що подібний функціонал можна отримати використавши Piwik. Яку саме використовувати систему статистики, вибір індивідуальний. Усі вони мають свої плюси і мінуси. Безсумнівний плюс сервісів статистик простота в настроюванні, досить лише просто добавити в структуру сторінок, код стеження. До мінусів можна віднести в першу чергу незначна затримка у видачі результатів статистики і різниця, у значеннях окремих параметрів у порівнянні із внутрішньою статистикою. Також, досить сильним мінусом є передача зібраної статистичної інформації пошуковій системі. Єдиним мінусом, систем веб-аналізу, які ставляться на сервер, є лише сам процес установки, який вимагає мінімальних знань, щодо настроювання веб-сервера. До плюсів їх використання можна в першу чергу віднести те, що жодна інформація про ваш сайт не передається стороннім особам і адміністратор сайту має постійний доступ як до статистичної інформації так і до управління системою веб-аналітики. Не менш важливим також є стабільність такого сервісу, оскільки системний адміністратор сам вирішує які функції в системі веб-аналітики йому потрібні і власноручно слідкує за обновленнями програмного забезпечення.

Так станом на 1 квітня 2015 р. сайт складався з наступних частин: власне сайт Державного природознавчого музею, розділу "Публікації", що включає такі автономні підрозділи, як "Монографії", "Наукові записки Державного природознавчого музею НАН України" і "Список наукових публікацій працівників Державного природознавчого музею НАН України". У першому з перелічених вище розділів приводяться монографії підготовлені за участю працівників установи, з резюме і змістом. Для окремих монографій передбачена можливість перегляду в режимі он-лайн. Наступний підрозділ представляє собою міні-сайт, присвячений виключно "Науковим запискам ДПМ". Тут також представлена історія створення, правила оформлення публікацій і неповний архів видання, з можливістю скачування окремих статей. На даний час готується повний цифровий архів цього видання, який бути розміщений при наступній модернізації сайту установи. І нарешті "Список наукових публікацій …" представляє собою обновлювану бібліографію окремих працівників музею, розділену по лабораторіям.

Розділ "Проекти", станом 1 квітня 2015 р. містив 5 зовнішніх проектів, створених чи координованих працівниками музею. Більш детально їх описувати немає сенсу, оскільки їх назви свідчать самі про себе: форум "Lucanus", сайт "Біорізноманіття України", Довідник назв рослин України, Plants of the Ukrainian Carpathians mts., Generalized phytocenones of phytocenosis in the Ukrainian Carpathians mts. Розділ "Бази даних" присвячений створенню єдиної уніфікованої музейної бази даних. Першим етапом цього складного проекту стало створення бази даних "Гербарій судинних рослин (LWS) Державного природознавчого музею НАН України". Внутрішньо мережний доступ до неї, на час тестування, мають лише працівники установи, у подальшому планується надати доступ широкому колу відвідувачів. В даний час на сайті представлена демо-версія цієї бази, яка дозволяє ознайомитися з її структурою і передбаченим функціоналом в тестовому режимі.

Останній розділ порталу, який започатковував нову категорію, яку можна за типом віднести до видозміненого блогу – просвітницька інтернет-програма "Молюски" (надалі у тексті ПІП "Молюски"). Підставою для створення цього проекту є надзвичайно слабка представленість прісноводних і особливо наземних молюсків вітчизняної фауни в навчальній і науково-популярній літературі, а також багатий малакологічний фонд ДПМ, матеріали якого дадуть змогу наочно продемонструвати не лише зовнішній вигляд черепашок різних видів, але й значну внутрішньовидову мінливість багатьох ознак. ПІП "Молюски" буде зорієнтована на різні верстви населення: від школярів до науковців. У початковому варіанті програми, станом на 1 травня 2012р., вона складалася з наступних розділів розділи:

анотована фотогалерея "Наземні молюски України: у природі та фондовій колекції Державного природознавчого музею НАН України";
"Дітям – про молюсків" (короткі ілюстровані розповіді про найцікавіших представників малакофауни України та світу);
"Наукові публікації лабораторії малакології ДПМ".

Зокрема, з відкриттям постійної експозиції планується відкриття рубрики "Молюски на експозиції", де можна буде отримати детальнішу інформацію про окремі види (або зразки), представлені на діючій експозиції. Матеріали представлені у розділі "Дітям – про молюсків", будуть також продубльовані у вигляді готових до друку файлів в форматі pdf, з кольоровою обкладинкою. Це дасть змогу відвідувачам, отримати безоплатну паперову копію зв'язаних науково-популярних матеріалів, які можуть бути цікавими не лише любителям малакологам, а й викладачам у школам, які можуть використати дані матеріали в якості ілюстративного матеріалу. Крім цього, фотогалерею можна в подальшому розповсюджувати, як офлайновий продукт на різних переносних носіях інформації (флеш накопичувачі, лазерні диски).

У червні 2012 року ПІП "Молюски" модифікувалася в окремий сайт, який отримав власне доменне ім'я та розміщений за наступною адресою: http://www.pip-mollusca.org. На сьогодні цей проект представляє собою самостійний портал, у склад якого входить 6 різнопланових піддоменів. Більш детальніше про теоретичні та практичні засади створення, а також досвід перших двох років її роботи, можна прочитати в спеціально підготовленій електронній брошурі, яка розміщена за наступним адресом: http://www.pip-mollusca.org/page/epubl/muzeynii-proekt.php [5].

Отже, в цілому сайт Державного природознавчого музею НАН України, станом на 1 квітня 2015 р., складався з 5,5 тис. окремих сторінок, 99% з яких становлять веб-сторінки, а решта припадає на файли в форматі pdf і графічні зображення. Загальним об'єм усіх файлів складає близько 500 мегабайт.

Володіючи загальною статистикою зібраною різними статистичними системами, про які було написано вище, ми зможемо проаналізувати загальні статистичні показники відвідуваності сайту. Слід зважати на те, що різні системи статистики показують різні значення для однакових характеристик. Зумовлено це в першу чергу особливостями їх програмного коду та різними підходами до обліку відвідувань. Через у цій статті ми будемо оперувати середніми значеннями показників.

Отже, загалом за п'ять з половиною років, відколи до сайту були підключена система статистики, його відвідало 325 тис. відвідувачів з них більше 50% – це унікальні відвідувачі які прийшли на сайт в перший раз. Серед постійних відвідувачів, близько 70% поверталися на сайт два–три рази. Решта 30% відвідувачів характеризувалися значно більшою лояльністю, і поверталися на сайт від 15 до 110 разів на сайт протягом року. Проаналізуємо детальніше основні параметри комп'ютерів користувачів сайту. Серед операційних систем на першому місці знаходяться різноманітні версії Windows. Загалом частка цієї операційної системи серед інших складає майже 93%. Серед них на Windows XP припадає 35%, на Windows 7 – 56%, решта 9% припадає на менш популярні версії цієї операційної системи (Windows Vista, Windows 8) серед відвідувачів сайту або морально застарілі версії цієї операційної системи (Windows 98, Windows 2000). На другому місці, у рейтингу операційних систем знаходяться лінукс базовані, з цілковитим домінуванням різних різноманітних версій Ubuntu. Частка решти операційних систем не перевищує 1%, тому їх можна не брати до уваги. Єдине, що слід відмітити, появу у статистичних звітах цілого ряду систем, орієнтованих на мобільні пристрої. Серед них абсолютні лідери Google Android та IOS (3–5). Більш ніж у половини (60%) відвідувачів сайту локалізація операційної системи російська, у 24% – українська, решта 16% припадає на решту мов. Таким чином, локалізація операційної системи тісно пов'язана із географічним розподілом відвідувачів, оскільки 68% відвідувачів були з України, 20% із Росії і країн СНГ, а решта 22% припадає на інші країни світу. Аналіз джерел трафіку, показує що 50% відвідувачів прийшли через пошукові запити, 20% – потрапили на нього прямим способом, використавши доменним ім'ям, 19% – перейшли з інших сайтів, на яких були розміщені посилання, 11% припадає на решту не визначених пошуковими системами переходів.

Повертаючись до програмного забезпечення відвідувачів сайту слід також детально розглянути розподіл серед браузерів та роздільні здатності моніторів. Серед перших із 40% часткою домінує Firefox різних версій, від 3.0 до 36, на другому місці знаходить Opera (версії від 9 до 27) з 24,8% і замикає трійку лідерів серед програм для перегляду сайтів – Google Chrome (версії від 4 до 40) 18,8%. На четвертому місці знаходиться Internet Explorer – 13,1%. Решта браузерів, серед них Safari, Maxton, Avant Browser характеризувалися незначними частками, у порівннянні з четвіркою лідерів. Не менш важливим параметром, який також слід враховувати при подальшій модернізації сайту є роздільна здатність моніторів у користувача, 60% припадає на стандартні монітори, 30% на широкоформатні і 10% на інші варіанти.

Потрібно відмітити, що за весь час існування сайту не проводилися жодні переробки контенту сайту спрямованого на пошукову оптимізацію, спеціально не закуплялися посилання і т.д. Але за той час, протягом якого ведеться постійне стеження та аналіз діяльності сайту пошуковою системою Google йому було присвоєно наступний ранг сторінки (PR) 4 з 10, проіндексовано 1300 сторінок, а тематичний індекс цитування (ТИЦ) за Yandex становив – 40, проіндексовано 1,700 сторінок. Обидва ці індекси будуються на якісному і кількісному аналізі посилань з сторонніх сайтів на цільовий сайт. За цільовими запитами – "природознавчий музей", "природознавчий музей львів" і т.д. сайт знаходиться на першому місці у пошуковій видачі Google, і на 6 місяці у видачі Yandex.

Подальший розвиток порталу Державного природознавчого музею передбачає:

Тотальну переробку дизайну сайту виходячи із загальних тенденцій, які спостерігаються в глобальній мережі в останні роки. Основними засадами цієї переробки має бути в першу чергу нарощування функціональності сайту із збереженням доступності для відвідувачів. За основу буде взята модульна структура порталу. Він буде складатися із окремих частин, які і зараз представлені на сайті, в руслі єдиного дизайнерського підходу. Не менш важливим є перехід від фіксованого дизайну до адаптивного. Основною передумовою для цього є збільшення частки відвідувачів, які користуються сайтом з різноманітних мобільних пристроїв з різними розмірами екранів. Крім того, адаптивні сайти ранжуються вище у пошуковій видачі пошукових систем. Значним заділом на майбутнє буде також перехід від блокового структури сторінки до плаваючої (flat).
Особливості функціонування музейної установи, накладає також відбиток на використанні чи не використанні при побудові сайту CMS систем. Вважаємо, що використання їх на такому типі сайтів недоцільне, оскільки 80% інформації не буде змінюватися після первинного наповнення сайту.
Для кращого ранжування в пошукових системах та залучення іноземних відвідувачів, сайт потрібно локалізувати на наступних мовах: англійській, російській, польській та німецькій. При тому, локалізовані версії можуть міститися на окремих піддоменах сайту, або навіть на окремих доменах, у відповідних інтернет-зонах.
До першочергових робіт також можна віднести оцифровку найбільш цінних стародруків, які зберігаються у стінах наукової бібліотеки установи, з подальшою публікацією на сторінках порталу у вигляді pdf файлів. Особливо це стосується тих книг, які є лише у бібліотеці музею, і відсутні в інших бібліотеках України.
Додаткової динамічності добавлять також просвітницькі інтернет-програми, що будуть координуватися зусиллями окремих працівників організації – спеціалістів у своїх галузях. Пілотний варіант першої з них – просвітницької програми "Молюски", яка, стартувала у травні 2012 р. показала дієвість цього підходу, зважаючи на її популярність, як серед малакологів-професіоналів, так і любителів. Крім того, різноплановість матеріалів розміщених на сторінках програми будуть цікаві і широким верствам відвідувачів. Звичайно зрозуміло, що створювати окремий сайт під кожну із просвітницьких програм немає сенсу. Найбільш оптимальним варіантом можуть бути наукові блоги, присвячені різним аспектам біологічних і палеонтологічних досліджень.

Гураль Р.І. Новітні інформаційні технології у роботі музеїв (на прикладі сайту Державного природознавчого музею НАН України) // Мат. наук. конф. "Сучасний музей: наукова й експозиційна діяльність". (15 травня 2008 р., м. Чернівці). – 2008. – C.186-189.
Гураль Р.И. Мультимедийные технологии в работе музеев // Тез. докл. VII Всерос. научн.-практ. конф. Асоциации естественноисторических музеев России "Музейные формы популяризации эволюционной теории". (19-23 октября 2009 г., г. Москва). – М.: изд. ГДМ, 2009. – С.19-20.
Гураль Р.І. Основні напрямки розвитку інформаційної структури музеїв // Зб. мат. Загальноукр. конф. з проблем музеєзнавства, присв. 160-річчю засн. історичного музею ім. Д.І. Яворницького "Роль музеїв у культурному просторі України й світу". – Вип. 11. (14-15 жовтня 2009 р.). – м. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2009. – С.582-586.
Гураль Р.І. Автоматизація музейної роботи // Мат. Міжн. наук. конф. присв. 50-річчю з дня опублікування монографії "Животный мир Советской Буковины". (Чернівці, 2009 р.). – 2010. – С.264-267.
Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Музейний освітній проект Просвітницька інтернет-програма "Молюски" [Електронний ресурс]. – 2014. – 87 с. – Режим доступу: http://www.pip-mollusca.org/page/epubl/muzeynii-proekt.php – 23.10.2014. – Музейний освітній проект Просвітницька інтернет-програма "Молюски". – ISBN 978-966-03-7404-4 (електронне видання).