Просвітницька інтернет-програма як нова форма освітньої та експозиційної діяльності музею



Бібліографія: Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Просвітницька інтернет-програма як нова форма освітньої та експозиційної діяльності музею // Мат. наук. практ. конф. "Музеї Львова: історія, колекції, люди". (Львівський історичний музей, 25-26 жовтня 2012 р.). - Львів, 2012. - С. 169-179.

Просвітницька інтернет-програма як нова форма освітньої та експозиційної діяльності музею

Будь-який великий музей стикається з проблемою суттєвої диспропорції об’єму своїх фондових зібрань і можливостями експозиційного використання накопичених у них матеріалів. Ситуацію не може кардинально покращити ані періодичне оновлення постійно діючих експозицій, ані проведення тимчасових тематичних виставок у стінах музею, ані пошук додаткових експозиційних площ поза його межами.

Крім того, далеко не всі музейні предмети можуть бути безпосередньо представлені на експозиції. Це може бути обумовлено їх станом, необхідністю зберігання в особливих умовах тощо. Для музеїв природничого профілю на заваді часто стають дрібні розміри багатьох зібраних у них предметів, їх невисока атракційність для пересічного відвідувача. Зокрема, серед наземних і прісноводних молюсків, представлених на заході України, переважають дрібні види, характерні особливості яких можна побачити лише із застосуванням спеціальної оптики. Аналогічна ситуація спостерігається в інших групах безхребетних тварин.

Таким чином, велика частина природничих колекцій залишається досяжною лише для дуже обмеженого кола спеціалістів, які або працюють у відповідних музейних установах, або мають фінансову можливість відвідати ці установи з метою опрацювання певних систематичних груп. Видані каталоги окремих колекцій, хоча й містять великий обсяг наукової інформації, часто обмежуються інформацією вербальною (описовою). Залучення ж до таких видань якісних кольорових фотографій хоча б деяких найцікавіших зразків призводить до їх суттєвого подорожчання, що не можна не враховувати з огляду як на загальний економічний стан країни, так й на низький рівень фінансування музейної діяльності.

Обійти фінансові проблеми та значно збільшити об’єм представленого в музейних каталогах фотографічного матеріалу (причому матеріалу високої якості, що не завжди можуть забезпечити друковані видання) можна шляхом виготовлення спеціальних додатків на цифрових носіях. Зокрема, такий додаток був розроблений нами при підготовці каталогу малакологічного фонду (фонду, який містить черепашки та мушлі молюсків) Державного природознавчого музею НАН України (надалі у тексті – ДПМ). Він містить майже 400 цифрових фотографій фондових матеріалів, які репрезентують загалом 166 видів черевоногих і двостулкових молюсків з різних регіонів України та світу [3]. Крім того, у додатку представлені деякі фотоматеріали, пов’язані з історією формування малакологічного фонду ДПМ – старі шафи, коробки, етикетки, окремі сторінки випущеного у 1891 р. каталогу тогочасної малакологічної колекції музею. Цікавим є розділ “Аномалії”, де показано деякі рідкісні аномалії будови або забарвлення черепашок – скаляридність і субскаляридність (“розкручування” спіралі черепашки), зміни напрямку закручування обертів черепашки, раптові зміни забарвлення черепашки у процесі її побудови молюском тощо. Окремо представлені також типові серії окремих таксонів (4 видів і 1 підвиду), які зберігаються в малакологічному фонді ДПМ. Усі представлені в додатку фотографії містять інвентарні номери зображених на них колекційних матеріалів і захищені від несанкціонованого копіювання “водяними знаками”. Останні мають вигляд напівпрозорих написів “Малакологічний фонд ДПМ”, які проходять по черепашках і мушлях, але не заважають загальному сприйняттю їх форми, забарвлення або скульптури.

Проте каталоги музейних природничих колекцій (з цифровими додатками або без них) є досить специфічним різновидом наукової літератури, не розрахованим на широке коло користувачів. Як правило, вони випускаються відносно невеликими тиражами, і ознайомитися з ними можна лише в обмеженій кількості бібліотек. Отже, цифрові додатки до каталогів важко розглядати як особливу форму експозиційної діяльності, хоча вони й дозволяють демонструвати значно більшу кількість музейних зразків, ніж звичайні каталоги з окремими друкованими фотографіями і навіть фрагменти постійної експозиції. Проте доступ до такої інформації не можна вважати повністю вільним.

Цей недолік повністю усуває розміщення цифрових фотографій фондових матеріалів у онлайн-середовищі, із застосуванням певних методів для їх захисту – використанням “водяних знаків” (див. вище), логотипів музейної установи або її окремих підрозділів тощо. Проте подібне розміщення, як й формування постійних і тимчасових експозицій, повинно бути логічним і систематизованим, об’єднаним певною стрижневою ідеєю. Такою ідеєю може стати популяризація знань у певній галузі природничих наук. А вдалою формою для досягнення цієї мети, на нашу думку, є створення окремих просвітницьких інтернет-програм, вести які мають провідні фахівці у відповідних галузях.

Як приклад подібної програми, нами була розроблена Просвітницька інтернет-програма “Молюски”, що розпочала свою роботу 8 травня 2012 р. [4]. Не зважаючи на те, що молюски є великою і цікавою групою безхребетних тварин, вони залишаються маловідомими широким колам населення в Україні та інших країнах колишнього СРСР. Під час викладання зоології у школі та навіть у вищих навчальних закладах, у науково-популярній літературі, методичній літературі для вчителів головну увагу традиційно приділяють морським видам молюсків, й навіть серед них – видам, не розповсюдженим на нашій території. Серед наземних молюсків навіть у підручниках для вищих навчальних закладів часто згадують лише виноградних слимаків і слизняків [6], хоча лише на території України відомо зараз близько 200 видів наземних молюсків. Серед них – види, які потребують охорони на загальнодержавному рівні [5] або в окремих регіонах, деякі небезпечні шкідники сільськогосподарських культур (зокрема, іспанський слизняк Arion lusitanicus, який нещодавно з’явився на території Львівської області). Тому головною метою створення ПІП “Молюски” стала не просто популяризація малакологічних знань серед найширших мас населення. Головну увагу планується зосередити на видах вітчизняної фауни, а матеріали підбирати таким чином, аби вони могли зацікавити різні групи потенційних користувачів: від школярів до науковців. Основними групами таких потенційних користувачів ми вважаємо:

  1. дітей шкільного (а в перспективі – й дошкільного) віку;
  2. дорослих користувачів – любителів природи;
  3. вчителів початкових класів;
  4. вчителів зоології у школі;
  5. викладачів зоології або зоології безхребетних у вищих навчальних закладах;
  6. студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів (особливо під час проходження літньої практики по зоології безхребетних);
  7. науковців – зоологів широкого профілю;
  8. студентів, аспірантів, науковців, які спеціалізуються в галузі малакології;
  9. працівників природничих музеїв або відділів природи у краєзнавчих музеях (для коректного відображення наземної, прісноводної та морської малакофауни в музейних експозиціях).

Аби розширити коло потенційних користувачів розробленої нами програми, запроваджено дублювання представлених у ній матеріалів російською мовою. Це полегшить доступ до ПІП “Молюски” громадянам Росії, Білорусі та інших країн колишнього СРСР. Слід підкреслити, що наземна і особливо прісноводна малакофауна України, Білорусі та Європейської частини Росії має багато спільного; спільними є й недоліки відображення вітчизняних видів молюсків у навчальній, методичній і науково-популярній літературі (див. вище).

Відповідно до цільової аудиторії розроблено окремі рубрики, розраховані або на широке коло користувачів (фотогалереї) або на їх окремі групи. ПІП “Молюски” розпочала свою роботу з 3-х основних розділів (рубрик):

  1. анотованої фотогалереї “Наземні молюски України у природі та фондовій колекції ДПМ НАНУ”;
  2. розділу “Дітям – про молюсків” (коротких ілюстрованих розповідей про найцікавіших представників малакофауни України та світу);
  3. розділу “Наукові публікації співробітників лабораторії малакології ДПМ”.

У майбутньому планується періодичне поповнення існуючих та створення нових рубрик. Зокрема, після відновлення постійної експозиції планується відкриття рубрики “Молюски на експозиції”, де можна буде отримати детальнішу інформацію про окремі види (або зразки), представлені на діючій експозиції. При наявності необхідного фінансування на підставі матеріалів, накопичених у відповідних рубриках інтернет-програми, можна буде оперативно підготувати буклети, іншу науково-популярну продукцію на паперовому або цифровому носії (дисках).

Аби полегшити доступ дітей, їх батьків і вчителів до популярно викладених і наочно проілюстрованих відомостей про наземних, прісноводних і морських молюсків, їх спосіб життя, значення у природі та житті людини, планується не лише постійно збільшувати кількість текстів у рубриці “Дітям – про молюсків”, але й надати можливість користувачам скачувати будь-які тексти у вигляді pdf-файлів. При цьому кожен текст буде зверстаний у журнальному варіанті та отримає окрему обкладинку. Таким чином, користувачі зможуть самі роздруковувати окремі тексти, при бажанні – збирати їх у вигляді окремої книжечки. Роздруківка кількох сторінок ілюстрованого тексту на кольоровому принтері коштує не надто дорого, у той час як видання науково-популярної літератури з кольоровими фотографіями вимагає вже значних матеріальних вкладень. Також й ціни на таку печатну продукцію можуть бути занадто високими для багатьох верств населення.

Велику увагу в проекті буде приділено анотованим тематичним фотогалереям, кількість яких у майбутньому планується поступово збільшувати. Так, поруч з наземними молюсками, там будуть невдовзі представлені також прісноводні молюски України, морські молюски України та світу. З часом планується відобразити у спеціальній добірці фотоматеріалів також основні етапи комплектування малакологічного фонду ДПМ. Перші кроки у цьому напрямку вже зроблені нами у процесі підготовки цифрового додатку до каталогу малакологічного фонду (див. вище).

Велике значення систематизованих фотографічних матеріалів спричинено тим, що майже усім видам молюсків властива значна внутрішньовидова мінливість. Цю мінливість дуже складно відобразити у визначниках, навчальних посібниках, на окремих фотографіях або малюнках. Аби дати хоча б загальне уявлення про цю різноманітність, часто необхідні цілі серії фотографій з відповідними коментарями. Усі фотогалереї будуть наповнюватися лише оригінальними фотографіями живих молюсків, які цілеспрямовано збираються співробітниками лабораторії малакології ДПМ з 2006 р., їх черепашок і мушель з малакологічного фонду музею. Застосування багатих фондових матеріалів ДПМ дозволить наочно продемонструвати найрізноманітніші аспекти внутрішньовидової мінливості черепашок і мушель різних видів молюсків, розповсюджених на території України. З часом такі фотогалереї стануть вагомим додатком до існуючих друкованих визначників, що використовуються зараз для визначення наземних і прісноводних молюсків України. Їх матеріали допоможуть малакологам-початківцям, зоологам широкого профілю, студентам або просто любителям живої природи підтвердити правильність зроблених визначень або, навпаки, спростувати їх. А для значно ширшого кола потенційних користувачів просвітницької інтернет-програми, не залежно від їх віку, вдало підібрані фотографії можуть стати першим кроком у знайомстві з яскравим і дивовижним світом вітчизняних молюсків. Вони покажуть не лише загальний вигляд різних видів молюсків, але й продемонструють деякі особливості їх життєвого циклу, поведінки тощо.

Для збільшення наукової цінності наведених зображень для кожної фотографії у фотогалереї обов’язково вказується місце і час зйомки (для живих молюсків) або збору матеріалів (для фондових зразків). В останньому випадку вказується також інвентарний номер та місце зберігання показаних матеріалів (ДПМ). Наведені відомості можуть дати додаткову інформацію про географічне розповсюдження деяких видів на території України, про час появи в окремих регіонах країни антропохорних (занесених людиною) видів молюсків. А на підставі вказаних інвентарних номерів зацікавлені особи зможуть отримати додаткову інформацію про ті чи інші екземпляри в опублікованому нещодавно каталозі малакологічного фонду ДПМ [3].

Для наочності наведемо приклади деяких конкретних підписів до фотографій з фотогалереї “Наземні молюски України у природі та фондовій колекції ДПМ НАНУ”.
Для фотографій живих молюсків:
“Лат.: Limax maximus Linnaeus, 1758
Укр.: слизняк великий звичайний
м. Львів та його околиці, Львівська обл., 2006 р.
Варіанти забарвлення, характерні для населених пунктів”.
Для фондових матеріалів ДПМ:
“Лат.: Helix pomatia Linnaeus, 1758
Укр.: равлик (великий) виноградний
ок. с. Пеняки, Львівська обл., кінець ХІХ ст. (без точної дати)
ДПМ НАНУ, інв. № 143
Зліва – аномалія: черепашка закручена ліворуч”.

Підготовка матеріалів фотогалерей буде нерозривно пов’язана з процесом поступового оцифровування найцікавіших матеріалів малакологічного фонду ДПМ. Цей процес був розпочатий нами у зв’язку з підготовкою низки наукових публікацій по фондових матеріалах [1, 2 та ін.] та особливо з виданням каталогу малакологічного фонду [3]. На даний час ДПМ володіє однією з найстаріших і найбагатших конхологічних колекцій на території України. Зібрані в ній матеріали охоплюють часовий період від другої половини ХІХ до початку ХХІ ст.. і мають значну наукову цінність. З найстарішими фондовими матеріалами (передусім з колекцією наземних і прісноводних молюсків Галичини Й. Бонковського) встигли попрацювати різні покоління дослідників. Лише складена нами нещодавно (й далеко не повна) бібліографія наукових робіт, пов’язаних з процесом комплектування та наукового опрацювання матеріалів малакологічного фонду ДПМ, містить понад сотню найменувань [3]. Проте навіть після відновлення експозиційної діяльності ДПМ ознайомитися з великими об’ємами наукових фондових матеріалів матимуть змогу лише нечисленні спеціалісти. А якісні цифрові фотографії зможе подивитися значно більша кількість зацікавлених осіб – у якості анотованих фотогалерей (див. вище), окремих тематичних добірок на дисках тощо. Отже, такі форми представлення громадськості музейних цінностей також можна віднести до експозиційної діяльності музею, нерозривно пов’язаної з його освітньою діяльністю.

Просвітницькі інтернет-програми, подібні до розробленої нами ПІП “Молюски” [4], або інші інтернет-проекти музейних працівників можуть органічно доповнювати інформацію, представлену у традиційних для природничих музеїв формах постійної експозиції, тимчасових тематичних виставок, науково-популярних лекцій, інформаційних буклетів тощо. У доступній для різних груп населення формі вони можуть знайомити з різними групами тваринного і рослинного світу, одночасно формуючи основи екологічної свідомості. Такі інтернет-проекти є особливо актуальними для тих груп організмів, які лише дуже поверхнево відображені у вітчизняній навчальній і науково-популярній літературі.

Не зважаючи на значні наукові та музеологічні доробки, експозиційна, фондова, наукова та просвітницька діяльність ДПМ до цього часу відбувалася досить відокремлено (що є характерним, загалом, для більшості великих музеїв природничого профілю, які мають об’ємні фондові зібрання та достатньо потужні наукові колективи). Об’єднанню цих напрямків музейної діяльності, на нашу думку, можуть сприяти саме просвітницькі інтернет-проекти, якщо вони будуть базуватися на наукових доробках окремих спеціалістів і результатах наукового опрацювання фондових матеріалів. Саме на такій основі сформована та буде розвиватися надалі Просвітницька інтернет-програма “Молюски”, розроблена лабораторією малакології ДПМ.

  1. Гураль Р.І., Гураль-Сверлова Н.В. Прісноводні молюски родів Unio і Batavusiana (Bivalvia, Unionidae) у малакологічному фонді Державного природознавчого музею НАН України // Наук. вісн. Волинського нац. ун-ту ім. Л.Українки. – Біологічні науки. – 2008. – № 15. – С. 110-116.
  2. Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Перлівницеві (Bivalvia, Unionidae) у фондах Державного природознавчого музею НАНУ і проблеми діагностики окремих представників родини // Біологічні студії / Studia Biologica. – 2009. – Т. 3, № 1. – С. 95-104.
  3. Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Наукові колекції Державного природознавчого музею. Вип. 4. Малакологічний фонд. – Львів, 2012. – 253 с.
  4. 4. Просвітницька інтернет-програма “Молюски”: [Електронний ресурс]. Львів, 2012. URL: http://www.pip-mollusca.org. (Дата звернення: 1.08.2012)
  5. Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І.А.Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 600 с.
  6. Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 592 с.