Бібліографія: Чорнобай Ю.М., Гураль Р.І. Особливості використання уніфікованих програм у створенні бази даних колекції молюсків // Зб. мат. Міжвуз. наук.-техн. конф. наук.-пед. працівників (21-22 березня 2006 р.). – 2006. – С.181-182.

Чорнобай Ю.М., Гураль Р.І.

Особливості використання уніфікованих програм у створенні бази даних колекції молюсків

Антропогенний вплив на природні екосистеми призводить до значних структурних змін та може супроводжуватись зникненням окремих видів рослин і тварин. З метою збереження чи повернення екосистеми до попереднього (природного) стану потрібно проводити довготривалі спостереження (моніторинг) за зміною умов навколишнього середовища та видовим складом біоти [1]. Невід'ємною частиною таких досліджень є порівняння змін у видовому складі живих організмів на досліджуваній території за певний відрізок часу. З наукової точки зору використання матеріалів колекції є більш виправданими, у порівнянні з вивченням літературних джерел.

Розглянувши декілька варіантів щодо побудови СУБД (надалі у тексті БД) і врахувавши всі зауваги потенційних користувачів було вирішено створити її з допомогою Microsoft Access, що входить у склад Microsoft Office . Причиною нашого вибору були насамперед те, що БД створені з допомогою цієї програми характеризуються ергономічністю і простотою інтерфейсу, а саме її структура в подальшому може бути модифікована розробником за короткий проміжок часу. Таблиці БД можна переконвертувати у формат у текстові файли з розділювачами (символи табуляції або коми), які у подальшому можна імпортувати в формат мережевих СУБД (MySQL, PostgreeSQL тощо) [4].

Наземні і водні молюски одна з найбільш поширених груп безхребетних тварин. У зв'язку з цим угруповання молюсків часто ставали об'єктом для вивчення багатьох природослідників, а зібрані ними матеріали з часом перетворювались у великі малакологічні колекції. Для вітчизняних, а також закордонних малакологів колекція молюсків Державного природознавчого музею НАН України, (надалі у тексті – колекція), нерозривно пов'язана з ім'ям відомого польського дослідника молюсків Йозефа Бонковського [2:3]. Після його смерті зібрані дослідником конхіологічні матеріали поповнювалась іншими малакологами, але цей процес здебільшого був хаотичним ніж цілеспрямованим, що і викликало в подальшому значну невпорядкованість у колекції. У 1998 році була розпочата переінвентаризація колекції наземних молюсків музею, а у 2002 – водних молюсків основного фонду. У 2005 р. ці роботи були успішно завершені. Під час опрацювання матеріалів, що зберігаються у колекції виникло питання щодо створення СУБД яка б виконувала функції зберігання, впорядкування та подальшого опрацювання матеріалів колекції в електронному вигляді.

При проектуванні таблиць такої БД за основу були взяті інвентаризаційні картки, з деякими змінами, які складаються на кожну одиницю зберігання в колекції. Насамперед в структуру таблиць було введено автоінкрементне ключове поле, яке було створено з метою підтримки цілісності взаємозв'язків між окремими таблицями та для правильного сортування записів при їх відображенні. Інвентарний номер в колекції молюсків символьно-чисельного типу, в зв'язку з чим Microsoft Access самостійно не може правильно розсортувати введені записи. Також був змінений порядок вводу в БД видової назви молюсків з карток. В первинному вигляді – це одне поле символьного типу, було розбито на три окремі частини: родова та видова назва і автор опису. Деяке ускладнення структури БД пов’язаної з цим в кінцевому результаті значно прискорило процес роботи з БД та зменшило кількість помилок допущених користувачем.

В загальному в БД станом на 15 січня 2006 р. зберігається 4301 записів (у таблиці "Водні черевоногі" – 1500, "Двостулкові молюски" – 638 та "Наземні молюски" – 2163). Розглянемо більш детально її структуру. Усі об'єкти, з яких вона складається можна розділити на дві групи: операційну (таблиці, запити, макроси) та інтерфейсну (форми). Основу БД формують три основні таблиці ("Водні черевоногі", "Водні двостулкові" та "Наземні") у яких зберігається інформація. Їх структура ідентична та складається з 28 полів більшість з яких є символьними з фіксованим розміром – 50. Введення, редагування та подальше опрацювання інформації відбувається не у первинних таблицях, а у формах. Їх використання пов'язане насамперед з можливістю візуального оформлення та розміщення на них елементів інтерфейсу. Всі вони були спроектовані на основі структури вихідної таблиці. З метою прискорення введення інформації в окремі поля форми були введені певні елементи автоматизму, а саме: поле "Клас" автоматично заповняється одним із значень (Gastropoda абоBivalvia) в залежності від таблиці з якою працює користувач, аналогічно заповняється поле "Класифікаційний код", у поле "Дата вводу" автоматично підставляється системна дата, для чого було використано функція SQL Date(), у загальновживаному у нас форматі, у решта полів добавлено поле з списком фіксованих значень, які найбільш часто у них вводяться.

Для збільшення функціональності БД була створена власна пошукова система, побудована на основі стандартних запитів на вибірку з параметром, з використанням у полі конструктора запиту функції Like. Вона складається з групи запитів і форми, яка реалізує інтерфейсну частину пошукової системи. Використовуючи цей підхід користувач може значно звузити діапазон пошуку, крім того в одному запиті може траплятись декілька наведеної вище конструкції, що дозволить більш конкретизувати запит від користувача.

Останній об'єкт операційної групи БД макроси – це звичайна послідовність команд, яку користувач використовує при виконанні певних дій. Макроси особливо зручні коли потрібно зробити послідовність простих операцій декілька разів. Як приклад можна привести макрос, який використовувався при створенні каталогу наземних молюсків [5].

Отже, створена нами БД незважаючи на всі її недоліки може використовуватись в основному на локальних комп'ютерах, а зважаючи на загальну розповсюдженість продуктів фірми Microsoft може легко перенесена і на інші комп'ютери. Простота інтерфейсу і значна "дружелюбність" по відношенню до кінцевого користувача дозволяє без попередньої підготовки її використовувати. Використання невеликих макросів може замінити рутинні дії користувачів, що сприятиме більш ефективній праці.

1. О. Климишин Проблеми ведення природничо–музеологічного моніторингу, "Наукові записки Державного природознавчого музею" Т. 17, 2002, с. 15-20.
2. J. Bakowski Mieczaki (Mollusca). Lwow: Wyd-wo Muzeum im. Dzieduszyckich. 1891. 264 s.
3. Н. Сверлова, Р. Гураль Видова різноманітність легеневих молюсків (Gastropoda, Pulmonata) у фондах Державного природознавчого музею, "Наукові записки Державного природознавчого музею" Т. 17, 2002, с. 27-31.
4. С. Робинсон Microsoft Access учебный курс. М.: Питер. 2002. 509 с.
5. Н. Сверлова Наукові колекції Державного природознавчого музею НАН України. Вип. 1. Наземні молюски. Л. 2004. 197 с.